№ 2а-116/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 квітня 2009 року м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
головуючої - судді Середи І.В.,
при секретарі – Чорній А.О.,
за участю позивачки – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси про зобов’язання нарахувати та вчинити певні дії ,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу за період з січня 2006 року по грудень 2008 року у сумі 4471,20 грн., посилаючись на те, що вона є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Конституційний суд України прийняв рішення від 09.07.2007 року, яким скасував деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", які скорочували суму виплат дітям війни. Проте відповідач відповідний перерахунок пенсії не зробив, в зв'язку з чим позивачка просить суд стягнути щомісячну державну соціальну допомогу за період з січня 2006 по грудень 2008 року у розмірі 4471,20 грн.
Позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки (а.с.24), направив до суду заперечення, вимоги не визнає в повному обсязі, в задоволені позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що діючим законодавством, за період з 2006 по 2008 роки, підстав для збільшення та виплати позивачеві пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не передбачено.
Оскільки у справі достатньо доказів про взаємовідносини сторін, то суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.2004 року є особою, яка віднесена до соціальної групи як дитина війни. Даний факт підтверджується паспортом громадянина України серії КК № 725168, виданий Суворовським РВ УМВС України в Одеській області 5 листопада 2001 року (а.с.5).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із того, що позивачка має правовий статус дитини війни, то на неї розповсюджуються всі пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 зазначеного Закону.
Відповідачем не була нарахована та виплачена надбавка дітям війни у 2006 році, з 2007 року надбавка дітям війни виплачувалася згідно Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» тільки особам, які є інвалідами. З 1 січня 2008 року надбавка виплачувалась згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» у встановлених законодавством розмірах.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Враховуючи викладене, в контексті положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стаття 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Пунктом 17 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року № 3367-ІV пункт 17 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» був виключений та відновлено виплату вказаної надбавки з 2 квітня 2006 року.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 цього закону, якою визначено певні умови отримання підвищення пенсії інвалідам.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» серед яких: ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, та п.12 ст.71 яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону. Отже, з цього часу відновлено ст.6 Закону в повному обсязі.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», втратила чинність саме 09.07.2007 року.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного суду України відповідач вказані надбавки позивачці не виплачував і не сплачені вони до цього часу.
За таких обставин суд вважає, що право позивачки порушено та підлягає судовому захисту, оскільки вона має право на підвищення пенсії в розмірі, визначеному Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Нарахування та підвищення має бути вчинено з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України №6-рп/2007, тобто з 09.07.2007 року.
Також, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року (п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України») викладена в новій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розділ ІІ цього Закону, яким, зокрема, внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», набирає чинності з 01.01.2008 року.
За таких обставин, підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 01 січня 2008 року), підлягало виплаті у період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.
Рішенням Конституційного суду України по справі N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Виходячи з того, що редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 01 січня 2008 року втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, то з 22 травня 2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивачки на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений в 2008 році у розмірі: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає за необхідним вимоги позивачки задовольнити частково, шляхом зобов’язання відповідача провести перерахунок та забезпечити проведення позивачці підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 2 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та за період з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року для захисту прав, свобод і інтересів позивачки.
Щодо позовних вимог про виплату соціальної допомоги за період з 01.01.2006 року по 1.04.2006 року, з 01.01.2007 року до 09.07.2007р. та з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року, то вони задоволенню не підлягають, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на нормах матеріального права, що діяли у зазначені періоди.
Керуючись Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік", рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29/2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп/2008, ст.ст.7-9, 11,71,158,160,162,163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 2 квітня по 31 грудня 2006 року, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови, а для відповідача – з дня отримання її копії, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 10.04.2009 р.
Суддя: