ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 529/1180/22 Номер провадження 11-кп/814/1898/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

за участю:

секретаря судових засідань – ОСОБА_3

прокурора – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

захисника – ОСОБА_6

розглянувши клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу по кримінальному провадженню № 42022221750000211 від 03.06.2022 у виді тримання під вартою обвинуваченому:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю с. Босівка Лисянського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з вищою освітою, розлученого, військовослужбовцю за призовом під час мобілізації в/ч НОМЕР_1 , начальнику продовольчої служби тилу, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 414 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Диканського районного суду Полтавської області від 14.03.2023 ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.414 КК України на 5 років позбавлення волі.

Цим же вироком визначено запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 на строк 60 днів - до 12 травня 2023 включно.

       01.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Диканського районного суду Полтавської області від 14.03.2023.

       05.05.2023        прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .

В обґрунтування доводів клопотання, прокурор зазначає, що на даний час існує обґрунтований ризик, передбачений п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 , під тягарем вже призначеного покарання може ухилятися від суду та, перебуваючи на волі, незаконно впливати на свідків, експертів та потерпілого а також продовжити злочину діяльність.

Потерпіла ОСОБА_8 та представник потерпілої-адвокат ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду в засідання не з`явились, попередньо надавши клопотання про проведення судового розгляду без їх участі.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав подане ним клопотання та просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою; пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти поданого прокурором клопотання, вивчивши матеріали клопотання, суддя-доповідач дійшов висновку.

Положеннями ч. 4 ст.405 КПК України передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження, які судом були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає проведенню розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.401 КПК України суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції, зокрема, вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.

Згідно з положеннями ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Апеляційним судом встановлено, що, ОСОБА_5 місцевим судом засуджено за ч.2 ст.414 КК України на 5 років позбавлення волі та продовжено запобіжний захоіх у виді тримання під вартою на 60 днів.

Згідно оскаржуваного вироку, ОСОБА_5 місцевим судом засуджено за те, що він, проходячи військову службу за мобілізацією на посаді начальника продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 в званні капітан, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у кімнаті для відпочинку тилового пункту управління, за місцем тимчасової дислокації військової частини  НОМЕР_1 , за адресою:  АДРЕСА_2 , передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, тобто діючи необережно, проявивши злочинну самовпевненість, будучи обізнаним із правилами поводження зі зброєю, маючи наміри заспокоїти інших військовослужбовців, які начебто голосно розмовляли та заважали  ОСОБА_5  відпочивати, вийшов з кімнати для відпочинку тилового пункту управління на двір, направив ввірений йому у користування автомат АК-74 № НОМЕР_2  у підлогу, не переконавшись у відсутності патрону в патроннику автомата, усвідомлюючи, що зброя перебуває в бойовому положенні, натиснув на спусковий гачок, що призвело до одиночного пострілу у бетонну підлогу, після чого куля відрекошетила від бетонної підлоги та влучила в обличчя сташому солдату ОСОБА_10 - кухарю військової частини НОМЕР_1 , який був неподалік місця пострілу. Унаслідок цього ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді вогнепального кульового сліпого проникаючого поранення голови та був доставлений до медичного закладу, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у віддділенні нейрохірургії КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва».

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 08-47/22 від 26,09,2022 причиною смерті ОСОБА_10 стало тяжке вогнепальне поранення голови. Тобто існує прямий причинний зв`язок між вогнепальним пораненням голови ОСОБА_10 із настанням смерті.

      Висновком судово-балістичної експертизи №СЕ-19/121-22/6450-БЛ встановлено, що автомат АК-74 № НОМЕР_2 , калібру 5,45 мм є бойовою нарізною вогнепальною зброєю, а вилучена на місці події гільза, вистрілена з вказаного автомату.

Тобто, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст.414 КК України- порушення правил поводження зі зброєю, шо заподіяло смерть потерпілому.

Під час вирішення питання щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційний суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки матеріали справи містять достатні дані, які дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , крім зазначених вище ризиків, колегія суддів враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується, який згідно з положеннями ст.12 КК України є тяжким, наслідком якого стала смерть людини, особу обвинуваченого, вік та стан здоров`я останнього, який є раніше не судимим, міцність соціальних зв`язків та відсутність у матеріалах справи даних щодо неможливості утримання ОСОБА_5 під вартою.

У даному випадку в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, а не інші (менш суворі) запобіжні, має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Згідно з положеннями п.2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому обрано вироком суду, а також виходячи з вимог статей 183,199, 374 КПК України та відсутності підстав для скасування цього запобіжного заходу, вважаю обґрунтованим клопотання прокурора про продовження дії застосованого судом запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. 401 КПК України, суддя-доповідач, -

УХВАЛИЛИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 - задовольнити.

            Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 42022221750000211 від 03.06.2022 на строк до набрання законної сили вироку Диканського районного суду Полтавської області від 14.03.2023 відносно нього.

Ухвала оскарженню не підлягає.

       Суддя                                                         ОСОБА_2