Справа № 131/564/23

Провадження № 3/131/319/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2023 року м. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Коваль А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від СПД №1 ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого,

  до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2  Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

                                           ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29 квітня 2023 року, о 01:00 год., в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, висловлювався образливими словами в адресу своєї бабусі, погрожував фізичною розправо, однак реальних дій стосовно своїх погроз не вчиняв, після чого прогнав з будинку, чим вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру.

Органами поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП – вчинення домашнього насильства, яке полягає у вчиненні дії психологічного та економічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої, вчинене повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій свою вину у скоєному визнав, просить розглянути справу за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №144992 від 29 квітня 2023 року та інші наявні у справі докази, вважаю, що працівником поліції при складанні протоколу було допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме: невірно зазначена частина статті 173-2 КУпАП, оскільки ч. 2 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за домашнє насильство, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень,  передбачених частиною першою цієї статті.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є повторне вчинення такого правопорушення протягом року особою, яку було піддано адміністративному стягненню за домашнє насильство. Інші ознаки є похідними. Відсутність вищезазначеної кваліфікуючої ознаки, виключає відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

При цьому, постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 червня 2022 року ОСОБА_1 було звільнено від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що виключає повторність у діях останнього.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п. 50-55 рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.

Крім того, в законодавстві України діє поняття аналогія закону (крім кримінального права, заборона встановлена ч. 4 ст. 3 КК України).

Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини, тобто суду надається право вирішувати справи за допомогою аналогії закону.

Відповідно до загальних принципів судочинства, суд розглядає як кримінальну, так і справу про адміністративну відповідальність, лише в межах висунутого особі обвинувачення.

В той же час, відповідно ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. ОСОБА_1   з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП на ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №144992 від 29 квітня 2023 року та матеріали справи суперечать суті викладеного у фабулі правопорушення, а сама ж фабула зазначеного у протоколі порушення відповідає кваліфікації дій за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Так, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 144992 від 29 квітня 2023 року; поясненнями ОСОБА_1 ; поясненнями потерпілої ОСОБА_2 ; рапортом інспектора-чергового ч/ч СПД №1 ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Гашинського С.В.

Вказані докази суддею приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 жовтня 2019 року по справі № 357/10134/17 звертає увагу на приписи статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суддю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої, винуватість його доведена і він повинен нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст.173-2 КУпАП України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Тому вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, за відсутності пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин, вважаю за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення, передбачене ст. 27 КУпАП, в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, ст. 337 КПК України, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,

                                         ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170  (сто сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф підлягає сплаті у 15-денний строк з дня вручення постанови або залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП, та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Копії платіжних документів подаються до органу, від імені якого накладено стягнення, у триденний строк з дня сплати.

Своєчасно несплачений штраф буде примусово стягнутий у порядку, встановленому законодавством.

Суддя: