Постанова

Іменем України

03 травня 2023 року

м. Київ

справа № 760/19923/21

провадження № 61-10536св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідачі за первісним позовом: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, за первісним позовом:товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Уніан», «24 канал», товариство з обмеженою відповідальністю «РБК-Україна», громадська організація «Свобода слова», товариство з обмеженою відповідальністю «Золота середина», громадська організація «Інформаційне агентство «Цензор.нет», товариство з обмеженою відповідальністю «Фокус-Медіа», товариство з обмеженою відповідальністю «Телеканал СТБ», товариство з обмеженою відповідальністю «Медіагрупа Україна», товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», товариство з обмеженою відповідальністю «5 Канал ТВ», товариство з обмеженою відповідальністю «Голдберрі», товариство з обмеженою відповідальністю «Телеканал Прямий», товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеал Медіа» (Гордон.юа),

позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва, у складі судді Шереметьєвої Л. А., від 02 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Немировської О. В., Махлай Л. Д., Ящук Т. І., від 11 серпня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування вимог первісного та зустрічного позовів

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Міністерства оборони України та ОСОБА_2 , в якому просила:

- визнати неправомірними дії відповідачів щодо поширення недостовірної інформації, яка порушує її особисте немайнове право, порочить честь, гідність та ділову репутацію, а саме розповсюджуване відповідачами відео, вирізане та змонтоване з ролику її 23-секундного бліц-інтерв`ю, таким, що було сфальсифіковано, та такими, що не відповідають дійсності, фактичні твердження «її відео, яке вона публічно виклала в соцмережу ТікТок, зняла ролик на Алеї Небесної Сотні, воює проти свого народу, бере участь в інформаційні війні, інструмент в чужих руках»;

- зобов`язати відповідачів у семиденний строк після набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, щоб її наслідком було досягнута максимальна ефективність, за умови, що спростування охопить максимальну кількість осіб, які сприйняли попередньо поширену недостовірну інформацію шляхом публікації тексту спростування та поширення частини відео з 09:00 сек по 23:00 сек: на веб-сторінці Facebook Міністерства оборони України, на веб-сторінках Facebook, Twitter, Telegram ОСОБА_2 ; у засобах масової інформації: Уніан; Obozrevatel; РБК-Україна; Канал24; UAINFO.org; Цензор; ФОКУС МЕДИА: Телеканал СТБ програма

СТБ-Вікна; Гордон; ВВС News Україна; Телеканал Україна24 програма «Україна сьогодні»; ТСН; 5 канал; Ecпpeco.TV; Прямий канал « 5 колонка », «Новини».

Позивач стверджувала, що у січні 2021 рок тік-токер «Рома Київський» брав у неї бліц-інтерв`ю про країни цікаві для подорожей та зняв 23-секундний відеозапис, який потім змонтував та розмістив на своїй сторінці у додатку ТікТок. 13 січня 2021 року ОСОБА_2 , скопіював вказаний відеозапис, скоротив його тривалість та спотворив зміст, видалив авторські атрибути, використовуючи своє службове становище та авторитет військовослужбовця, поширив про неї сфальсифіковану, перекручену інформацію нібито вона зняла ролик на Алеї Небесної Сотні , у якому продемонструвала свою симпатію до росії. ІНФОРМАЦІЯ_11 сфальсифікована інформація була оприлюднена на сторінці Facebook Міністерства оборони України.

Вважає, що таким чином відповідачі поширили сфальсифіковану викривлену інформацію та звинуватили її у тому, що вона особисто зняла

8-секундний відеозапис, демонструючи свою симпатію до росії та розмістила цей відеозапис. Крім того, відповідачі поширили її персональні дані на сайті Миротворець, де інформація про неї містить фактичне твердження про причетність до скоєння злочинів проти основ національної безпеки України без посилань на конкретні факти, які б це доводили. Після поширення вказаної інформації почали надходити погрози фізичної розправи над нею та її батьками.

У зв`язку із викладеним вона перебуває у постійному стресі, втратила можливість працювати, порушились стосунки з людьми, чим їй було заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 150 000 грн та просить стягнути із Міністерства оборони України.

Вважає, що поширена відповідачами про неї інформація є негативною за своїм змістом, недостовірною, оскільки не відповідає дійсності, та такою, що порушує особисті немайнові права, впливає на дотримання конституційних прав на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 01 вересня

2021 року залучено до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Інформаційне агентство «Уніан», «24 канал», ТОВ «РБК-Україна», громадська організація (далі - ГО) «Свобода слова», ТОВ «Золота середина», ГО «Інформаційне агентство «Цензор.нет»,

ТОВ «Фокус-Медіа», ТОВ «Телеканал СТБ», ТОВ «Медіагрупа Україна»,

ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ТОВ «5 Канал ТВ», ТОВ «Голдберрі», ТОВ «Телеканал Прямий», ТОВ «Ідеал Медіа» (Гордон.юа).

У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Зустрічний позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_11 на веб-хостингу Youtube ОСОБА_1 було розміщено відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 », який містить недостовірну інформацію відносно нього наступного змісту, зокрема: «Офіцер Генштабу Збройних сил України воює з мирним населенням»; «Офіцер української армії вирішив зайняти себе ТікТоком...взяти чуже відео, сфальсифікувати його»; «Розмістив фотоколаж, де розмістив моє усміхнене обличчя на фоні покладання квітів, де гинули люди в 2014 році під час масових протестів в Києві»; «Весь цей шквал негативу викликав наш герой Штірліц , сфальсифікувавши матеріали».

Зазначав, що ОСОБА_1 поширено неправдиву інформацію у формі категоричного твердження, чим було порушено його немайнове право на недоторканість честі, гідності та ділової репутації.

Просив суд визнати вказану інформацію недостовірною, зобов`язати ОСОБА_1 її спростувати та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05 жовтня

2021 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 та об`єднано в одне провадження.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 02 лютого

2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суди виходили з того, що висловлювання відповідачів щодо змісту бліц-інтерв`ю за участі

ОСОБА_1 є оціночними судженнями про певні події, право на які гарантоване законом та які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Доводи ОСОБА_1 про те, що відповідач ОСОБА_2 спотворив відеозапис з її бліц-інтерв`ю, апеляційний суд вважав безпідставними, оскільки поширений ОСОБА_2 відеозапис був скороченим варіантом відеозапису, який знаходився у вільному доступі в додатку ТікТок.

ОСОБА_1 , погоджуючись на участь у бліц-інтерв`ю знала про те, що ведеться відеозапис і це відео буде розміщено на широкий загал в додатку ТікТок, який використовується, зокрема для створення коротких відео та обміну ними.

Апеляційний суд вказав, що не може бути підставою для задоволення позову посилання ОСОБА_1 на те, що напис на відеозапису бліц-інтерв`ю «Яка твоя улюблена країна» було розміщено не нею, а іншою особою, без погодження з нею, оскільки ОСОБА_1 не просила залучити цю особу в якості відповідача по справі та не заявляла вимог до неї.

Коментар ОСОБА_2 під скороченим варіантом відеозапису повністю відповідає його змісту та не містить ознак наклепу. Вказуючи, що дії

ОСОБА_2 з приводу оприлюднення відеозапису були умисними та спланованими в корисливих цілях, ОСОБА_1 не зазначає, яку саме корисливу мету міг переслідувати відповідач.

Суди дійшли висновку, що поширена відповідачами інформація не є викривленою та не має ознак фальсифікації.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , суд першої інстанції вказав, що висловлювання ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 також не переходять меж допустимої критики публічної особи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині її вимог про спростування недостовірної інформації та ухвалити у справі нове рішення або змінити рішення та зобов`язати відповідачів у 7 денний строк після набрання постановою законної сили спростувати поширену на верифікованих веб-сторінках Facebook, Telegram, Instagram, Twitter недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, шляхом публікації тексту спростування:

- на веб-сторінці Facebook Міністерства оборони України,

- на веб-сторінках ОСОБА_2 у Facebook, Telegram, Instagram, Twitter ,

Текст спростування недостовірної інформації:

«13 січня 2021 року ОСОБА_6 , посадова особа Міністерства оборони України, використовуючи своє службове становище та авторитет офіцера Збройних Сил України за підтримки Міністерства оборони України поширив недостовірну сфальсифіковану інформацію про приватну особу ОСОБА_7 під ніком ОСОБА_9.

ОСОБА_6 збирав та поширював персональні дані ОСОБА_9 . Через кнопку «додати в раби» надав зібрані матеріали сайту ОСОБА_10 , безпідставно звинуватив її в злочинній діяльності, що викликало шквал ненависті та погроз фізичною розправою на її адресу та її родини.

Уривок бліц-опитування за участю пані Таїсії, який було поширено, умисно змонтований, є сфальсифікованою перекрученою інформацією та не відповідає дійсності.

Наголошую, що відео було знято тік-токером та оприлюднено виключно Ромою Київським біля ТЦ «Глобус» для його особистої сторінки TikTok. На акаунтах Di.rubens це відео розміщено не було!

ОСОБА_11 .rubens в оригіналі відео відповідала на питання про країни привабливі для подорожі!

Поширені мною висловлювання на адресу дівчини: «її відео, яке вона публічно виклала в соцмережу ТікТок», «зняла ролик на Алеї Небесної Сотні», «воює проти свого народу», «бере участь в інформаційні війні», «інструмент в чужих руках» - не відповідають дійсності.

Пані Таїсія НE робила вибір між Україною і росією, НЕ ображала військових, НЕ дискредитувала Збройні Сили України, НЕ воює проти свого народу та НЕ бере участь в інформаційні війні.

Прошу модераторів сайту Миротворець вилучити персональні дані Маламан (Онацької) Таісії із загального доступу з огляду на недостовірність оприлюдненої на сайті інформації про зазначену особу.

Окремо звертаюся до ЗМІ, в яких була розповсюджена сфальсифікована недостовірна інформація про ОСОБА_7 .rubens з посиланням на офіцера ЗСУ та Міністерство оборони Україну як джерело цієї інформації прошу в такий же спосіб поширити спростування недостовірної інформації: ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , Канал24 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , каналу TCN, STB, 5, Україна та Прямий та інші.

З огляду на те, що на верифікованих веб-сторінках Facebook Міністерства оборони України та офіцера ЗСУ була розповсюджена сфальсифікована недостовірна інформація - прошу зняти несправедливі звинувачення з пані ОСОБА_12 »

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 03 січня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У січні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає застосування судами норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 308/5318/15-ц,

від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19, від 20 березня 2019 року у справі № 161/19019/17, від 17 березня 2021 року у справі № 761/37933/19, від 08 травня 2019 року у справі № 761/37180/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Вказує, що апеляційний суд помилково дійшов висновку, що ОСОБА_2 не змінив зміст відео, не спотворив його, не сфальсифікував, а тільки поширив скорочений варіант, оскільки власне це і є фальсифікацією.

Наголошує, що поширена відповідачами інформація є негативною за своїм змістом і недостовірною, не відповідає дійсності, порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 . Відповідачі втрутились в приватне життя приватної особи, яка до цього часу була невідома для громадськості.

Стверджує, що ОСОБА_2 поширив у засобах масової інформації без згоди ОСОБА_1 фотоколаж із її зображенням на фоні Алеї Небесної Сотні .

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 02 лютого

2022 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 в апеляційному порядку не переглядалося і в касаційному порядку не оскаржується, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України справа в цій частині Верховним Судом не переглядається.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У січні 2023 року ТОВ «РБК-Україна», Міністерство оборони України та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ТОВ «РБК-Україна», в інтересах якого діє адвокат Братківський К. С., вказує на те, що ОСОБА_1 є відомим блогером/тік-токером, у якої в соціальній мережі TikTok було 2,7 мільйонів підписників. Наразі ОСОБА_1 має вже 3,8 мільйонів підписників. З огляду на її популярність вона має вплив на багатомільйонну аудиторію глядачів і мала усвідомлювати усі ризики свого публічного вибору на користь країни-агресора під час війни. Крім того, ОСОБА_1 зробила свій вибір на користь росії, переїхавши туди жити і не засудивши війну росії проти України.

Замість того, щоб визнати свою помилку і тим самим залагодити конфлікт, вона оприлюднила в мережі TikTok відеозвернення, в якому називає ветерана АТО ОСОБА_2 : «… позор украинской армии», «офицер генерального штаба … воюющий с мирным населением», «провокатор и мошенник», «фальсификатор».

На оригінальному відеоролику наявний підпис: «

Какая твоя любимая страна ? », а на запитання інтерв`юера ОСОБА_1 дає наступні відповіді:

- «россия или Америка?», відповідь: «россия»;

- «россия или Украина?», відповідь: «россия» (сміючись);

- «россия или Беларусь?», відповідь: «россия».

Під фальсифікацією ОСОБА_1 розуміє зменшення хронометражу відео, із 23 до 8 секунд. Проте очевидно, що відео було скорочене саме до відповідей, де згадується країна-агресор. Зменшення хронометражу відеоролику не може вважатися фальсифікацією, оскільки відповіді на запитання щодо росії є оригінальними і не спотвореними.

Міністерство оборони України зазначає, що поширена відповідачами інформація не є викривленою та не має ознак фальсифікації. Звертає увагу, що ОСОБА_1 є відомим блогером з кількістю підписників понад

3 мільйони осіб, а тому свідомо є відкритою для прискіпливої уваги до себе. Крім того повинна була усвідомлювати наслідки своїх висловлювань у мережі Інтернет під час війни росія проти України.

ОСОБА_2 вказує, що спірна інформація не підлягає спростуванню, оскільки не була поширена в такому вигляді, як про це зазначає

ОСОБА_1 .

Вважає безпідставними посилання касаційної скарги щодо застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків Верховного Суду, оскільки фактичні обставини у справах, на які посилається заявник, не є подібними до обставин розглядуваної справи.

У січні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які на її думку підтверджують, що ОСОБА_2 продовжує розповсюджувати стосовно неї сфальсифіковану, недостовірну та негативну інформацію, збирати особисту інформацію про ОСОБА_1 та її батьків, організовувати переслідування та цькування, підбурювати до фізичної розправи над нею.

У січні 2023 року ТОВ «РБК-Україна» подало до Верховного Суду заперечення щодо клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів, наголошуючи на тому, що дослідження доказів це прерогатива судів першої та апеляційної інстанції. Крім того, вказані докази не стосуються предмета доказування у розглядуваній справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13 січня 2021 року у вільному доступі в соцмережі ТіkТоk було розміщено відеозапис у форматі коротких бліц-інтерв`ю за участі ОСОБА_1 , в якому вона, робила вибір із двох запропонованих інтерв`юером варіантів. При назві для вибору двох країн, - росія чи Україна?, ОСОБА_1 сміючись обрала росію.

13 січня 2021 року о 08:44 год ОСОБА_2 на сторінці Facebook розмістив 8-секундний відеоролик вказаного бліц-інтерв`ю, на якому ОСОБА_1 відповідає на питання: - «россия или Америка?», відповідь: «россия»; - «россия или Украина?», відповідь: «россия» (сміючись); - «россия или Беларусь?», відповідь: «россия». Крім того у своїй публікації ОСОБА_2 зазначив наступне: «Місце, де відбувалися події зі сльозами на очах, столиця України, яка вже 7 років в боротьбі з російським агресором. Особисто як громадянин України та військовий хочу дізнатися ім`я цієї дівчини і задати їй повторно ці питання (виключно питання щодо України та її сміху), а також допомогти з придбанням білету до місця її вибору. Але після її таких же публічних пояснень на відео, яке набрало більше 2,5 млн переглядів. Якщо хтось впізнає, напишіть, хто це (можна і в особисті). Дякую за репост».

ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_1 на веб-хостингу Youtube за посиланням: було розміщено відеозапис під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_10 », в якому позивач вказує, що оприлюднене ОСОБА_2 відео було сфальсифіковане і спричинило для неї негативні наслідки.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

В силу статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно із статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів.

Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних засад демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

У постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі

№ 758/2931/19 зазначено, що предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Як передбачено в статті 10 Конвенції, ця свобода має винятки, які, проте, повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена.

Верховний Суд дійшов висновку, що об`єктивне вирішення розглядуваної справи, зокрема оцінка спірних висловлювань та поведінки сторін неможлива без урахування суспільно-політичного контексту відносин між Україною та росією.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року в справі № 635/6172/17 звертала увагу, що:

- Україна залишається об`єктом збройної агресії з боку росії, яку остання здійснює, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак (абзац перший затвердженого постановою від 27 січня 2015 року № 129-VIII Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН), Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання рф державою-агресором (далі - Звернення));

- із 20 лютого 2014 року тривають силові дії російської федерації (перша фаза збройної агресії), які є актами збройної агресії відповідно до пунктів «а», «b», «c», «d» та «g» статті 3 Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року (абзац сімнадцятий пункту 1 схваленої постановою від 21 квітня 2015 року № 337-VIII Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків» (далі - Заява)). Беручи до уваги Статут ООН і Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня

1974 року, Верховна Рада України визнала росію державою-агресором (абзац шостий Звернення);

- у квітні 2014 року розпочалася друга фаза збройної агресії росії проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами російської федерації озброєні бандитські формування проголосили створення так званих «донецької народної республіки» (07 квітня 2014 року) та «луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року) (абзац п`ятий пункту 1 Заяви);

- 27 серпня 2014 року третя фаза збройної агресії рф розпочалася масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів збройних сил рф (абзац чотирнадцятий пункту 1 Заяви);

- наслідком збройної агресії рф проти України стала нелегітимна воєнна окупація і подальша незаконна анексія території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя - невід`ємної складової державної території України, воєнна окупація значної частини території України у Донецькій та Луганській областях (абзац перший пункту 3 Заяви). росія своїми протиправними діями заподіяла також нематеріальну шкоду Україні, порушуючи права громадян України, у тому числі право на життя, в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі, у Донецькій та Луганській областях. Жертвами збройної агресії рф стало мирне населення, зокрема жінки та діти (абзаци четвертий і п`ятий пункту 3 Заяви).

- 24 лютого 2022 року розпочалася та триває ще одна фаза збройної агресії рф проти України - повномасштабне вторгнення агресора на Українську суверенну територію;

- 02 березня 2022 року збройну агресію рф проти України у резолюції ES-11/1 «Агресія проти України» визнала Генеральна Асамблея ООН. Вона вимагає від рф негайного припинення застосування сили проти України, утримання від погроз чи застосування сили проти будь-якої держави ООН, повного та безумовного виведення збройних сил з території України у межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також забезпечення повного захисту цивільних осіб, включаючи гуманітарний персонал, журналістів та осіб, які перебувають у вразливому становищі, у тому числі жінок і дітей;

- 14 квітня 2022 року Верховна Рада України визнала дії, вчинені збройними силами рф та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом Українського народу (пункт 1 Заяви Верховної Ради України «Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні», схваленої згідно з Постановою Верховної Ради України № 2188-IX);

- 27 квітня 2022 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Наслідки продовження агресії російської федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи» № 2433. Визнала, що агресія рф проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни.

Вочевидь агресія росії проти України має й інформаційну складову, яка зокрема супроводжується формуванням і просуванням інформаційних смислів; розповсюдженням фейків, дезінформації; намаганням поширення у громадській думці цінностей, настанов і наративів країни-агресора.

ОСОБА_1 є відомим блогером, зокрема тільки в соціальній мережі ТікТок, на момент публікації відеоролика у січні 2021 року мала значну аудиторію підписників (понад 2,7 млн осіб), а також рекламні контракти та інтеграції з відомими брендами і компаніями.

Верховний Суд погоджується з доводами відзиву ТОВ «РБК-Україна» про те, що ОСОБА_1 , в даному випадку, не можна розглядати як невідому громадськості приватну особу, а її діяльність в соціальних мережах виходила за межі звичайного хобі та носила професійний характер.

ОСОБА_2 є офіцером, військовослужбовцем Збройних Сил України, із 2014 року бере участь у відсічі агресії росії, у тому числі в її інформаційній складовій, для чого активно використовує соціальні мережі, в яких веде особисті сторінки і блоги на військову та суспільно-політичну тематику.

Сукупність вказаних обставин, зокрема суспільно-політичний контекст відносин між росією та Україною у період в який було знято відеоролик, відповіді ОСОБА_1 на питання, яке передбачало вибір між Україною та росією, її поведінка при цьому та супровід відеозапису написом «Яка твоя улюблена країна ?», особи сторін, призвели до публічної реакції

ОСОБА_2 , а в подальшому і Міністерства оборони України, яку суди попередніх інстанцій обґрунтовано кваліфікували як оціночні судження, що не підлягають спростуванню.

Верховний Суд погоджується з такими висновками, оскільки по своїй суті оспорювана інформація є власною оцінкою (інтерпретацією) відповідачами подій та особи ОСОБА_1 .

Сама по собі публікація ОСОБА_2 частини відеоролику не свідчить про його фальсифікацію, а повний відеозапис бліц-інтерв`ю за участі ОСОБА_1 перебував у вільному доступі для необмеженої кількості осіб. Отже будь-хто, незалежно від позиції ОСОБА_2 , міг ознайомитись із вказаним відеороликом та скласти своє враження щодо нього.

Після публічно оприлюдненого ОСОБА_1 наміру звернутися зі скаргою на дії військовослужбовця ОСОБА_2 , Міністерство оборони України на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook відреагувало на ситуацію, яка склалася, повідомивши про готовність розглянути скаргу ОСОБА_1 .

Крім того, у разі якщо ОСОБА_1 вважає, що відносно неї та/або її близьких родичів вчинені кримінальні правопорушення, вона не позбавлена права звернутись із відповідною заявою до правоохоронних органів.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до необхідності переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

За встановлених обставин, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду

від 30 січня 2019 року у справі № 308/5318/15-ц,від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19, від 20 березня 2019 року у справі № 161/19019/17,

від 17 березня 2021 року у справі № 761/37933/19, від 08 травня 2019 року у справі № 761/37180/17, на які заявник посилався як підставу для касаційного оскарження.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та місять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411

ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

З огляду на передбачені у статті 400 ЦПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не підлягає задоволенню клопотання

ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи нових доказів на стадії касаційного провадження.

В частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 02 лютого

2022 року та постанова Київського апеляційного суду від 11 серпня

2022 року в касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 02 лютого

2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня

2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович