1Справа № 335/4111/23 2/335/1782/2023

                                                 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                про відмову у відкритті провадження у справі

12 травня 2023 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1  в особі представника адвоката Тобота Юлії Сергіївни до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, Фонду соціального страхування України, треті особи – Голова Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, Голова Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Судариков Ігор Юрійович, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

                                        ВСТАНОВИВ:

12.05.2023 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тобота Юлії Сергіївни до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, Фонду соціального страхування України, треті особи – Голова Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, Голова Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Судариков Ігор Юрійович, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Вивчивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами приходжу до висновку, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частою четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

В цей же час, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір – спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; публічна служба – діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункти 2, 7, 17 частини першої статті 4 КАС України).

Одним із критеріїв розмежування справ цивільної й адміністративної юрисдикції є суб`єктний критерій.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення – публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Крім того, до компетенції адміністративних судів належить розгляд спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Так, пунктами 1 та 2 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Поняття публічної служби є широким, оскільки включає в себе державну службу, службу в органах місцевого самоврядування та службу в публічних установах. Під «публічною службою» необхідно розуміти врегульовану виключно Конституцією та законами України професійну публічну діяльність осіб, які заміщують посади в державних органах і органах місцевого самоврядування щодо реалізації завдань і функцій держави та органів місцевого самоврядування. Публічну службу в найширшому розумінні можуть здійснювати працівники усіх організацій публічного сектору: органами державної влади (тобто не лише виконавчої, а й законодавчої та судової); державними підприємствами та установами; органами місцевого самоврядування; комунальними підприємствами та установами.

Юрисдикційність справ за позовами, що стосуються обрання, перебування та звільнення з публічної служби належить до адміністративних правовідносин.

У рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 813/1045/18).

У постанові від 31.10.2018 у справі № 761/33941/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначала, що публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права – трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З позовної заяви та доданих до неї документів випливає, що ОСОБА_1 просить суд поновити її на посаді виконуючого обов`язки начальника Більмацького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області або на іншій рівнозначній посаді. Тобто ОСОБА_1 була державним службовцем.

Спір між сторонами виник у зв`язку із виданням наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області №184-к від 18.04.2023 про звільнення ОСОБА_1 18.04.2023 у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників.

Тобто вказаний спір, що виник між сторонами, стосується проходження позивачем публічної служби. В цей же час, спори, пов`язані з проходженням публічної служби, розглядаються за правилами адміністративного судочинства.

Тому, у відкритті провадження у справі слід відмовити, роз`яснивши ОСОБА_2 , що розгляд її справи належить до юрисдикції Запорізького окружного адміністративного суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 19, 186, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тобота Юлії Сергіївни до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, Фонду соціального страхування України, треті особи – Голова Комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, Голова Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Судариков Ігор Юрійович, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Ухвала складена та підписана 12.05.2023.

Суддя                                                                        І.П. Соболєва