ЄУН № 336/908/23

Провадження № 2/337/539/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді - Ширіної С.А.

за участю секретаря - Бикової С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУН №336/908/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини та понесених судових витрат. В позові зазначила, що з відповідачем вони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 24.03.2017 року. Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір`ю. З вересня 2022 року шлюбні відносини з відповідачем припинені через відсутність взаєморозуміння у вирішенні питань сім`ї, несумісність поглядів на життя, протилежні уявлення про спільний побут, втрачено почуття любові та поваги. Після припинення шлюбних відносин проживають окремо, спільне господарство не ведуть. На примирення не згодна, шлюб носить формальний характер вважає, що родина розпалась остаточно. Просить шлюб розірвати. Крім того , позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку(доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, оскільки після припинення шлюбних відносин з відповідачем, вони проживають окремо, відповідач добровільно кошти на утримання дитини не виділяє, хоча має можливість надавати дитині матеріальну допомогу, що в свою чергу ставить позивачку в скрутне матеріальне становище бо дитина знаходиться на її утриманні.

Ухвалою судді від 16.03.2023 року у вказаній цивільній справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначеного справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У призначений судом день позивач в судове засідання не з`явилась, надіславши на електронну адресу суду заяву про розгляд справи без її участі..

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. До початку засідання подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

На підставі ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними у суду матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши мотиви та фактичні обставини , які враховуються при розірванні шлюбу та стягненн аліментів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Суд встановив, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 24.03.2017 р., який зареєстровано Михайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, актовий запис № 23.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в свідоцтві про народження якого батьком записано ОСОБА_2 - відповідача по справі, копія свідоцтва про народження знаходиться в матеріалах справи.

Як зазначено позивачем в позові, шлюбні відносини з відповідачем припинені з вересня 2022 року через відсутність взаєморозуміння у вирішенні питань сім`ї, несумісність поглядів на життя, протилежні уявлення про спільний побут, втрачено почуття любові та поваги. Після припинення шлюбних відносин проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Як зазначено позивачем шлюб носить формальний характер.

Після припинення шлюбних відносин з відповідачем, вони проживають окремо, відповідач добровільно кошти на утримання дитини не виділяє, хоча має можливість надавати дитині матеріальну допомогу, що в свою чергу ставить позивачку в скрутне матеріальне становище бо дитина знаходиться на її утриманні. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку(доходу) відповідача щомісячно , починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно з ч.1 ст.21, ч.1 ст. 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми , користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру , що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно з ч.1 ст.104, ч.3 ст.105, ст.110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ

про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , зазначено , що проголошена Конституцією України ( 254к/96-ВР ) охорона

сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання

шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя .

Згідно з ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або дитини , що має істотне значення.

Відповідно до ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України та ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку(доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК ) і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ч.1 ст.79 та ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Статтею 182 СК України визначені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

З урахуванням заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню .

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При ухваленні рішення, суд виходить з того, що стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину є беззаперечним. Способи виконання такого обов`язку повинні визначатись за спільною домовленістю між батьками. За відсутності такої домовленості, той з них, з ким проживає дитина, вправі звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.

Підстав, встановлених сімейним законодавством, для звільнення відповідача від обов`язку утримувати свою неповнолітню дитину на даний час судом не встановлено.

Суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач є працездатною особою, працевлаштований, щомісячно отримує дохід , за таких обставин суд дійшов висновку , що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку(доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття. Судом встановлено, що сторони втратили почуття любові і поваги один до одного, подружні стосунки припинені з версня 2022 року. З моменту припинення шлюбних відносин сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Суд вважає, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них та інтересам їх спільної дитини, що має істотне значення, у зв`язку з чим шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивач була звільнена від сплати судового збору при поданні до суду позову в частині стягнення аліментів, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем при подачі позовних вимог про розірвання шлюбу в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2,4,5,12,13,76-82,89,141,206, 211, 247, 258,259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 21,24,79-81, 104,105,110,112,113,180-183,191 Сімейного Кодексу України, Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України», суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,- задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24.03.2017 р. Михайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, актовий запис № 23- розірвати.

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Стягнути зі ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП № НОМЕР_1 , адреса фактичного проживання : АДРЕСА_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП № НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку(доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви - 30.01.2023 р. і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути зі ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП № НОМЕР_1 , адреса фактичного проживання : АДРЕСА_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 на користь держави ( Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЄДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі в розмірі 1073,60 грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП № НОМЕР_1 , адреса фактичного проживання : АДРЕСА_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП № НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 понесені судові витрати в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня ухвалення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Ширіна

12.05.2023