АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/1547/15-п Номер провадження 33/786/95/15Головуючий у 1-й інстанції Кононенко С. Д. Доповідач ап. інст. Рябішин А. О.

Категорія: ст. 484 МК

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2015 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Рябішин А.О.

за участю прокурора - Слаути Ю.В.

представника Полтавської митниці ДФС - Панасенка В.В.

захисника - адвоката Панченко О.О.

особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_4

заінтересованої особи - ОСОБА_5

при секретарі - Журі Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та заінтересованої особи ( власника вилученого товару) ОСОБА_5 на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтава від 08 травня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.. 484 Митного кодексу України,-

в с т а н о в и в:

Указаною постановою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Полтава, громадянин України, українець, одружений, маючий на утриманні неповнолітню дитину , проживаючий в АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні правопорушення , передбаченого статтею 484 Митного Кодексу України та підданий адміністративному стягненню у виді конфіскації на користь держави вилучених товарів - предметів правопорушення , ввезених на територію України з порушенням митних правил.

Згідно постанови судді , ОСОБА_4 було вчинено дії щодо зберігання , перевезення та використання товарів, ввезених на митну територію України поза або з приховуванням від митного контролю за наступних обставин. Так, 08.11.14 в ході спільних заходів з працівниками УСБУ в Полтавській області за адресою : м. Полтава, вул.. Кагамлика, 74 було виявлено знаходження товарів іноземного виробництва фірми «TREC NUTRITION» (Польша) - спортивного харчування та харчових добавок загальною кількістю 1617 упаковок, орієнтованою вартістю 950 000 грн., які в порушення вимог ст.. 4 ЗУ «Про державне регулювання імпорту сг продукції від 17.07.1997 року № 468\97-ВР не містить маркування українською мовою». Даний товар був отриманий ОСОБА_4, який мав намір його перевезення. При цьому частина товару була завантажена у вантажний відсік автомобіля НОМЕР_1, а частина, яка не вмістилася в автомобіль, зберігалась ним на вантажному майданчику.

В апеляції ОСОБА_4 ставиться питання про скасування постанови судді Ленінського районного суду м. Полтава з закриттям провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу вказаного адмінправопорушення.

В обґрунтування апеляції ОСОБА_4 посилається на численні порушення норм процесуального та матеріального права , не з'ясування усіх фактичних обставин справи, не дослідження та ненадання належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, що потягло за собою необґрунтоване судове рішення.

Зокрема, апелянт вказує на порушення вимог закону щодо належного повідомлення його про розгляд справи ; невідповідність протоколу про адмінправопорушення в частині невірного зазначення його місця роботи; невірний виклад в оскаржуваній постанові позиції захисника - адвоката Панченко О.О. щодо підстав відсутності в його діях події та складу інкримінованого правопорушення, безпідставна конфіскація в дохід держави вилученого товару, що не є його приватною власністю.

Зазначає про те, що протокол про адмінправопорушення, складено з численними порушеннями , а тому він не може бути доказом по справі.

Так, у ньому відсутня інформація про наявність відповідних повноважень у особи, що склала протокол; не зазначено власника вилученого товару; мають місце розбіжності в протоколі та в ухвалі слідчого судді, що постановлялася в рамках кримінального провадження по вказаному факту щодо зазначення місцезнаходження товару .

Крім того зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які свідчать про вчинення правопорушником дій, що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення - зберігання, перевезення, придбання чи використання товару та її суб'єктивну сторону - умисел на вчинення вказаних дії, також відсутні докази того, що вилучені товари є продуктами харчування та потребують обов'язкового маркування українською мовою, не перевірена його вартість на внутрішньому ринку; спростовує наявний в матеріалах справи висновок експертизи щодо нього.

В обґрунтування свої вимог, апелянт вказує на те, що суддя, відмовляючи у численних клопотаннях сторони захисту, не сприяв всебічному розгляду справи та усуненню недоліків, допущених повноважним органом при складанні протоколу. А також суддею при розгляді справи проігноровано ряд підзаконних нормативних актів, що регулюють роботу органів митних органів, та враховані службові записки щодо суттєвих обставин справи, які в свою чергу не мають ніякої юридичної сили, що вплинуло на правильне вирішення справи .

ОСОБА_5, який є власником безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, та відповідно до положень ст.. 497 МК України особою, яка має право участі у справах про порушення митних правил та, відповідно, суб'єктом оскарження постанов, також подав апеляційну скаргу в якій вказує на безпідставність відмови судді у залучені його до розгляду справи як заінтересованої особи через відсутність доказів на підтвердження права власності на товар, тому ставить питання про скасування постанови судді Ленінського районного суду м. Полтава з закриттям провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 події та складу вказаного адмінправопорушення з поверненням вилучених товарів.

Заслухавши ОСОБА_4, ОСОБА_5, які підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити з наведених у них підстав, адвоката Панченко О.О. на підтримання апеляцій, прокурора та представника Полтавської Митниці , які просили відмовити у задоволенні апеляційних скарг, вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали справи , надані сторонами додаткові докази , вважаю , що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається із змісту апеляційних скарг та додаткових обґрунтувань до них , обґрунтовуючи свої апеляційні скарги , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також адвокат Панченко О.О. в судовому засіданні , посилаються на такі доводи: 1. Справа була розглянута за відсутності особи , яка не була належним чином повідомлена про день та час розгляду ; 2. Суддя порушив приписи ст..283 КУпАП та не встановив відомості про особу , що притягується до відповідальності - зазначивши його водієм ПП»ОСОБА_5.» , що не відповідає дійсності; 3. Протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням законодавства та не повноважною особо; 4. В ході судового розгляду не було вірно встановлено суб»єкта вказаного правопорушення , оскільки ОСОБА_5 є власником вилученого товару; 5. В ході судового розгляду не було встановлено про вчинення ОСОБА_4 хоча однієї із ознак об»єктивної сторони вказаного правопорушення. 6. Суддею не було враховано , що вилучений товар не є харчовим продуктом у розумінні ст..4 ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів» і не підлягав маркуванню українською мовою , що підтверджено відповіддю Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; 7. Було порушено приписи ст.29 КУпАП щодо конфіскації лише предметів , які є у приватній власності порушника , якщо інше не передбачено законами України; 8. Був порушений порядок проведення товарознавчої експертизи та надання висновку.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є : своєчасне , всебічне , повне і об»єктивне з»ясування обставин кожної справи , вирішення її в точній відповідності з законом , забезпечення виконання винесеної постанови , а також виявлення причин та умов , що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень , запобігання правопорушенням , виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.

Згідно ст..9 КУпАП , притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності всіх складових складу адмінправопорушення: об»єкту , об»єктивної сторони , суб»єкту , суб»єктивної сторони.

За змістом ст..484 МК України об»єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у зберіганні , перевезенні , придбанні чи використанні товарів , транспортних засобів комерційного призначення , ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Суб»єктом цього правопорушення є фізична особа , яка на момент учинення правопорушення досягла 16-ти річного віку , а також посадові особи підприємств.

Суб»єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у навмисній формі вини чи необережності.

Статтею 489 МК України визначено обставини , що підлягають з»ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил , а саме чи було вчинене адміністративне правопорушення ; чи винна особа в його вчиненні , ; чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Доводи апелянтів про те , що протокол про порушення митних правил складений без дотримання вимог законодавства та не повноважною особою є необґрунтованими.

Так частиною 1 статті 494 МК України визначено , що про кожний випадок виявлення порушення митних правил відповідною особою митного органу невідкладно складається протокол за встановленою формою.

Надані суду першої інстанції матеріали щодо повноважень особи , яка складала протокол і які додатково були перевірені в ході апеляційного розгляду , беззаперечно підтверджують наявність у особи , яка складала протокол , повноважень для цього. Отже суддя першої інстанції , приймаючи рішення , правильно визнав його доказом по справі , оскільки в ньому зафіксовані всі необхідні дані щодо особи та викладена об»єктивна сторона вчиненого адміністративного правопорушення. Помилка у зазначенні місця роботи особи , яка притягується до адміністративної відповідальності не спростовує вищенаведених висновків.

Не ґрунтуються на законі і доводи щодо невірного встановлення суб»єкта вказаного правопорушення , оскільки власником товару є ОСОБА_5

Як вже наголошувалось вище суб»єктом вказаного правопорушення є фізична особа , яка на момент учинення правопорушення досягла 16-ти річного віку , а також посадові особи підприємств.

Під час складання протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_4, останній жодним чином не інформував посадову особу митного органу , яка складала протокол про те , що власником товару є інша особа і не було на той момент в розпорядженні цієї посадової особи жодних документальних підтверджень цьому. Та обставина , що в ході розгляду зазначеного матеріалу було встановлено , що товар належить іншій особі не змінює того факту , що ОСОБА_4 є суб»єктом цього правопорушення.

Не є переконливими також і доводи апелянтів про те , що в ході судового розгляду не було встановлено про вчинення ОСОБА_4 хоча б однієї із ознак об»єктивної сторони вказаного правопорушення.

Так , виходячи із змісту ст..484 МК України , об»єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у зберіганні , перевезенні , придбанні чи використанні товарів , транспортних засобів комерційного призначення , ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Під зберіганням розуміється - знаходження товарів , транспортних засобів безпосередньо у суб»єкта правопорушення , або в будь-якому іншому місці , де вони перебувають у розпорядженні та під контролем суб»єкта.

Із матеріалів провадження вбачається , що товар був вилучений в автомобілі правопорушника , тобто він перебував під його контролем. Та обставина , що частина товару ще перебувала на складі не виключає того факту , що і цей товар вже перебував під контролем ОСОБА_4 , оскільки він за нього розписався про отримання і відбувалось його звичайна погрузла в автомобіль.

Припустились помилки апелянти і у віднесенні вилученого товару до тієї або іншої категорії у розумінні положень ст..4 ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів» , які підлягають маркуванню українською мовою.

Так протокол було складено з підстав порушення вимог ст.. 4 ЗУ «Про державне регулювання імпорту сг продукції».

Відповідно до п.п.1,3 статті 38 ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів» - забороняється обіг харчових продуктів , етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти , що знаходяться в обігу в Україні , етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію та етикетування нефасованих харчових продуктів здійснюється державною мовою України у порядку встановленому технічними регламентами для певних харчових продуктів.

Згідно ст.. 4 Закону Продукти, призначені для продажу населенню, що підпадають під визначення другої - двадцять першої груп української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), можуть бути випущені з-під митного контролю на територію України з країн, вільних від карантину, за умови наявності на тарі (коробах, упаковках, розфасовках), а у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, безпосередньо на продукті, відомостей про назву продукту, масу (об'єм), склад, із зазначенням переліку використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок (консервантів), барвників тощо, вмісту хімічних речовин або сполук. Окремо наводяться відомості про енергомісткість, дату граничного строку використання, побічні ефекти споживання або про їх відсутність, назву харчових добавок (консервантів) за їх наявності, місце виготовлення, найменування й адресу виробника таких продуктів та посилання на власника торгової марки за його наявності, а по віднесених до підакцизних товарів - відомості зазначаються згідно із законами України. Зазначені відомості мають бути виконані українською мовою, за винятком торгової марки, логотипу компанії чи її назви або власної назви продукту, що можуть виконуватися іноземними мовами - тобто маркування.

До переліку вказаної групи , відповідно до Додатку до Закону України "Про Митний тариф України" від 19 вересня 2013 року № 584-VII відносяться наступні товари: група 01- живі тварини; група 02 - м'ясо та їстівні субпродукти; група 03 - риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні; група 04 - молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені; група 05 - інші продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені; Розділ II - продукти рослинного походження; група 06 - живі дерева та інші рослини; цибулини, коріння та інші аналогічні частини рослин; зрізані квіти і декоративна зелень; група 07 - овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби; група 08- їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь; група 09 кава, чай, мате або парагвайський чай, прянощі; група 10 - зернові культури; група 11 - продукція борошномельно-круп'яної промисловості; солод; крохмалі; інулін; пшенична клейковина; група 12 - насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж; група 13 - шелак природний неочищений; камеді, смоли та інші рослинні соки і екстракти; група 14 - рослинні матеріали для виготовлення плетених виробів; інші продукти рослинного походження, в іншому місці не зазначені; розділ III - жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження; група 15 - жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження; розділ IV - готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники; група 16 -готові харчові продукти з м'яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних; група 17 - цукор і кондитерські вироби з цукру; група 18 какао та продукти з нього; група 19 - готові продукти із зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошняні кондитерські вироби; група 20 продукти переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин рослин; група 21-різні харчові продукти

Стаття 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» містить визначення термінів харчові продукти , харчові добавки , а також визначення харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання (використання) згідно якого це - харчові продукти, які спеціально перероблені або розроблені для задоволення конкретних дієтичних потреб, що існують через конкретний фізичний чи фізіологічний стан людини та/або специфічну хворобу або розлад, і які реалізуються як такі, у тому числі продукти дитячого харчування, харчування для спортсменів та осіб похилого віку. Склад таких харчових продуктів повинен значною мірою відрізнятися від складу звичайних продуктів подібного роду, якщо такі звичайні харчові продукти існують, але не можуть бути замінниками лікарських засобів.

Виходячи з аналізу вищевказаних понять товари, що вилучені Полтавською митницею , які є продуктами спортивного харчування є різновидом харчових продуктів , а тому підлягають маркуванню.

Та обставина , що вилучені продукти не мали маркування українською мовою доведено матеріалами справи і не спростовується апелянтами.

Згідно із частиною 3 статті 4 вищезазначеного Закону продукти , які продаються населенню із порушенням вимог , встановлених цією статтею , вважаються такими , що були ввезені в Україну із порушенням митних правил.

Що стосується порушення судом першої інстанції положень статті 29 КУпАП щодо конфіскації лише предметів , які є у приватній власності порушника , на чому наголошує ОСОБА_4 у своїй апеляції , вважаю , що він дійшов до вказаного висновку через хибне розуміння положень зазначеної норми закону.

Так дійсно за змістом другого речення частини 1 статті 29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет , який є у приватній власності порушника , якщо інше не передбачено законами України.

Разом з тим , частина 3 статті 465 МК України наголошує , що конфіскація товарів , транспортних засобів , зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу , застосовується незалежно від того , чи є ці товари , транспортні засоби власністю особи , яка вчинила правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 461 цього Кодексу конфіскація товарів , транспортних засобів комерційного призначення -безпосередніх предметів порушення митних правил , товарів , транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками) , що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення , які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами , що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів , укладених відповідно до закону) , а також транспортних засобів що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Таким чином виходячи із аналізу положень частини 1 статті 29 КУпАП , частини 3 статті 465 та пункту 3 частини 1 статті 461 МК України , вилучений у ОСОБА_4 товар підлягає конфіскації і тому суд із дотриманням вищенаведених норм закону , правильно застосував такий вид адміністративного стягнення як конфіскація товарів , що були предметом порушення митних правил.

Що стосується правильності визначення вартості товарів , що підлягають конфіскації , то в судовому засіданні в ході апеляційного розгляду була допитана експерт , яка підтвердила правильність своїх висновків і адвокатом особи , що притягується до адміністративної відповідальності не було надано жодного переконливого доказу , який би вказував на помилковість висновку експерта.

Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

В задоволенні апеляційних скарг ОСОБА_4 та заінтересованої особи (власника вилученого товару) ОСОБА_5 - відмовити , постанову судді Ленінського районного суду м. Полтава від 08 травня 2015 року залишити без змін;

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно: А.О. Рябішин