Справа №295/1788/23

Категорія  156

3/295/1164/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2023 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Зіневич І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу АП УПП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , військовослужбовця

за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2023 року о 02 год. 44 хв. в м. Житомирі, по вул. Покровській, 151, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Fluence», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, блідність шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я водій відмовився.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, що передбачено ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, Європейський Суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладені обставини суд визнає причини неявки ОСОБА_1 в судове засідання неповажними, у зв`язку з чим суд розглядає справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до насупного висновку.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 464360 від 04.02.2023 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 04.02.2023 року; рапортом від 04.02.2023 та постановою серії ЕАР № 6497312 від 04.02.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 1 КУпАП.

З відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції, долученого до матеріалів справи, вбачається, що при поверхневому огляді у ОСОБА_1 було виявлено подрібнену речовину зеленого кольору, на запитання поліцейського чи вживав ОСОБА_1 наркотичні засоби останній відповів – «ну курили», проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.

Суд встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в сумі 536,80 грн.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя                                                         І.В.Зіневич

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.