Справа № 127/19978/20

Провадження 8/127/8/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2023 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А., 

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в місті Вінниці  заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2021року по справі №127/19978/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудик Людмили Вікторівни про визнання заповіту недійсним, -

встановив:

        ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2021року по справі №127/19978/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудик Людмили Вікторівни про визнання заповіту недійсним. Заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору з ОСОБА_1 про надання правової допомоги № 20/22-а від 12.05.2022 року, адвокатом Балинським Б.В., здійснюється захист прав та законних інтересів ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42022022110000013 від 28.01.2022року. 07.04.2023 року адвокат Балинський Б.В. в інтересах ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами кримінального провадження № 42022022110000013 від 28.01.2022 року та отримав копії з матеріалів кримінального провадження, а саме: копію Висновку експертів за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42022022110000013 від 12.09.2022 року № 5229/5230/5231/22-21 та копію Висновку судово - психіатричного експерта № 3 від 13.02.2023року проведеного медичною комісією КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради». Вказані копії висновків адвокатом Балинським Б.В. були 07.04.2023 року надані потерпілій ОСОБА_1 з метою звернення до суду з відповідними заявами. Відповідно до укладеного договору з ОСОБА_1 про надання правової допомоги № 28/23-ц від 21.03.2022 року, мною, адвокатом Драчук Т.М., здійснюється захист прав та законних інтересів ОСОБА_1 з усіх питань що пов`язані з визнанням заповіту недійсним. В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала справа № 127/19978/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудик Людмили Вікторівни про визнання заповіту недійсним. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина на майно, що належало спадкодавцю за життя на праві власності. 2 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Третьої Вінницької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим була заведена спадкова справа № 66049579. Єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 є дочка - позивач у даній справі ОСОБА_1 , яка 02.07.2020 року подала до Третьої вінницької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, згідно з яким до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис та була заведена спадкова справа №66049579. Однак нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з тим, що з заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на ім`я яких мати відповідача ОСОБА_5 23.03.2020 року склала заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л.В. Відповідно до заповіту від 23.03.2020 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповіла квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , а також будинок з прибудовами, господарськими спорудами АДРЕСА_4 та земельну ділянку площею 0,1000 га кадастровий номер 0520686303:02:001:0072 за адресою - АДРЕСА_5 ОСОБА_4 . Посилаючись на те, що мати позивача ОСОБА_1 страждала онкологічним захворюванням і приймала знеболюючі ліки, які впливали на мозок та форму поведінки, а тому на час складення заповіту вона не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 від 23 березня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького МНО Рудик Л. В. та зареєстрований в реєстрі № 799. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудик Людмили Вікторівни про визнання заповіту недійсним - відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного суд від 21.04.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2021 року залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.06.2022 року у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудик Людмили Вікторівни про визнання заповіту недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2021 рокута постанову Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року, відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що висновком судово-психіатричної експертизи від 22 березня 2021 року № 24 не встановлено неспроможність особи в момент вчинення правочину (23 березня 2020 року) розуміти значення своїх дій та керувати ними. Разом з тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт неспроможності ОСОБА_5 на момент складення заповіту усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Тому підстав для задоволення позову відсутні. Відповідно до заповіту від 23.03.2020 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповіла квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , а також будинок з прибудовами, господарськими спорудами АДРЕСА_4 та земельну ділянку площею 0,1000 га кадастровий номер 0520686303:02:001:0072 за адресою - АДРЕСА_5 ОСОБА_4 . Для визначення наявності у ОСОБА_5 абсолютної неспроможності розуміти значення своїх дій та керувати ними на момент складення нею заповіту за клопотанням представника позивача судом було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу. Згідно висновку судово-психіатричної експертизи комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна психіатрична лікарня Запорізької обласної ради» № 24 від 22.03.2021 року, ОСОБА_5 , 1951 року народження, під час підписання заповіту виявляла ознаки психічного розладу у вигляді органічно емоційно-нестійкого (астенічного) розладу, внаслідок ракової інтоксикації, викликаної онкологічним захворюванням (рак правої молочної залози з метастазами у кістки), який був обумовлений загальною слабкістю, втомлюваністю, неможливістю самостійно пересуватися, ускладнювався больовим синдромом, що відображено у медичній документації. Але у зв`язку з відсутністю спостереження лікарями та опису психологічного стану у медичній документації на період, що цікавить суд, відсутністю показань свідків, виявити ступінь вираженості психічних розладів та винести експертне рішення не можливо. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 вересня 2021 року за клопотанням ОСОБА_1 призначено у справі додаткову посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Запорізької обласної ради». Постановою Вінницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2021 року скасовано, у задоволенні клопотання про призначення додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи відмовлено, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що висновком судово- психіатричної експертизи не встановлено неспроможність особи в момент вчинення правочину 23.03.2020 року розуміти значення своїх дій та керувати ними. Позивач на переконанні суду, не надала суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що засвідчували б неспроможність ОСОБА_5 на момент складення заповіту усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Доводи позивача та її представника щодо вказаних обставин ґрунтуються на припущеннях. Таким чином, суди дійшли до висновку, що висновок судової експертизи не підтверджує ту обставину, що на момент вчинення оскаржуваного заповіту ОСОБА_5 не могла розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними ,на які позивач посилається як на підставу своїх вимог. Враховуючи, що жодними іншими належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, в тому числі показами свідків, вказана обставина не підтверджується , підстав визнавати її встановленою у суду не було. 27.01.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницької окружної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якої: « ІНФОРМАЦІЯ_2 померла моя мати ОСОБА_5 , 1951 р.н. Причиною : смерті став рак молочної залози з метастазами у кістки. Останні роки мати сильно хворіла, страждала від ракової інтоксикації, була не в собі. При цьому на момент смерті за нею рахувалось майно: кватири у АДРЕСА_6 ; на АДРЕСА_7 ; та на АДРЕСА_8 . Також у неї у власності була земельна ділянка площею 0.10 га в с. Сокиринці Вінницького району. Після смерті мами я вирішила зету пити в спадщину та подала відповідну заяву до нотаріальної контори. Однак від нотаріуса мені стало відомо, що в реєстрі заповітів була внесена інформація про існуючий заповіт від 23.03.2020 р., яким моя мати заповіла все своє вказане майно стороннім добам, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Ці особи не є нашими навіть дальніми родичами, та це зовсім не відповідало дійсності, так як мати знала, що будинок їй не належить, а належав мені, та вона не могла його комусь заповідати. Вважаю, що вказані особи у 2020 р. вступивши в зговір з нотаріусом Рудик Л.В., скористались ситуацією і недієздатністю матері, яка важко хворіла на онкологічне захворювання, шляхом обману та зловживаючи її довірою, вчинили замах на шахрайське заволодіння чужим майном». 28.01.2022 року Вінницькою окружною прокуратурою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022022110000013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. З        матеріалів кримінального провадження вбачається, що оригінал заповіту ОСОБА_5  старшим слідчим СВ ВП № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майором поліції Салига С.Л. було вилучено в архіві приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудик Людмили Вікторівни за адресою : м. Вінниця вулиця Замостянська, 51. Постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції Салига С.Л. від 28.07.2022 року по кримінальному провадженню № 42022022110000013 призначено судову почеркознавчу експертизу. Висновком експертів за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42022022110000013 від 12.09.2022 року № 5229/5230/5231/22-21 встановлено: 1.Підпис від імені  ОСОБА_5 у заповіті від 23.03.2020 року виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. 2.Від імені ОСОБА_5  підпис та рукописний текст у заповіті від 23.03.2020 року - виконаний самою  ОСОБА_5 . 3.Від імені ОСОБА_5  підпис та рукописний текст у заповіті від 23.03.2020 року - виконаний під впливом на процес письма тимчасових збиваючих факторів природнього характеру (до яких, зокрема, можуть відноситись його хворобливий стан, що впливає на письмово- рухові функції організму, тощо). Постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції Салига С.Л. від 03.10.2022 року у кримінальному провадженні № 42022022110000013 призначено судово-психіатричну експертизу, оскільки у слідчих органів виникли сумніви в психічній повноцінності підекспертної на час підписання нею заповіту від 23.03.2020 року. На вирішення експертів слідчим було поставлені наступні питання: 1. Чи страждала  ОСОБА_5  на час складання заповіту від 23.03.2020 року на психічний розлад або психічне захворювання?2.Чи могли наявні у ОСОБА_5  захворювання вплинути на її здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними під час написання (підписання) нею заповіту від 23.03.2020 року? Якщо так, то якою була міра (ступінь) здатності усвідомлення  ОСОБА_5  23.03.2020 року значення своїх дій та керування ними під час складання заповіту? 3.Чи усвідомлювала ОСОБА_5  значення своїх дій та керувати ними на час складання заповіту 23.03.2020 року на ім`я ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 ? Як вбачається з висновку судово - психіатричного експерта № 3 від 13.02.2023 року проведеного медичною комісією КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», яка дослідивши обставини кримінального правопорушення, допит потерпілої  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 , прийшла до висновку, що ОСОБА_5  на час укладання нею заповіту від 23.03.2020 року виявляла тяжкий психічний розлад внаслідок ушкодження та дисфункції головного мозку, що ускладнилось соматичною хворобою (Р06.8). Про це свідчать дані анамнезу про її страждання впродовж ряду років на загальний атаросклероз, в тому числі на церебоосклероз, ішемічну хворобу серця, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічну хворобу, що викликало органічне ураження її головного мозку з розвитком дисциркуляторної енцефалопатії, ознаками атрофії кори мозку із формуванням перивентрикуляторної зони енцефаломаляції (наявність омертвілих ділянок внаслідок ураження судин мозку) в лобній долі до 8 мм в діаметрі (за даними спіральної комп`ютерної томографії від 11.04.2019 р.), а також підтвердилось оглядом лікаря-невролога від 10.01.2020 р. (згідно з яким  ОСОБА_5  на той час скаржилась на погіршення пам`яті, була дещо дезорієнтована, плутала події, не знала, де знаходиться, виявляла дисциркуляторну енцефалопатію ІІ-ІІІ ступеня атеросклеротичного генезу, атрофію кори мозку, помірний астенічний синдром, психотичні розлади), та їй наполегливо рекомендувалась консультація лікаря-психіатра. Відмічений у  ОСОБА_5  стан значно ускладнився черговою соматичною патологією, а саме - виявленими у неї у травні 2019 року рак правої молочної залози у термінальній стадії із подальшими метастазами у кісткову систему, що супроводжувалось процесами ракової інтоксикації та відповідним токсичним впливом на головний мозок, вираженим больовим синдромом, викликало виражені порушення у сфері її психічної діяльності із інтелектуально-мнестичним зниженням (погано орієнтувалась в оточуючому, не знала, де знаходиться, плутала події, відмічалось зниження пам`яті, інтелекту, часом не впізнавала знайомих їй людей), вираженими астенічними проявами із значною втомою, зниженням працездатності, порушенням концентрації та розподілу уваги), розладами волі (із залежністю від думки інших, легким підпаданням під сторонній вплив, байдужістю, безініціативністю), втратою критичних, прогностичних та адаптаційних здібностей, приєднанням психотичних, переважно маячних розладів (у показах свідків, телефонній розмові з нею висловлювалась думка, що її хочуть вбити, отруїти, хтось переслідує, усі сусіди хочуть щось погане для неї зробити, що на неї погано впливає телевізійна вишка, що їй постійно заважають неприємні запахи, відчувала неприємні відчуття у тілі і що у неї наче рухається в животі, постійно щось струшувала із своїх рук, називала себе іншим іменем, «бо ім`я Надія - погане», повідомляла про себе суперечливі біографічні дані). На це також вказує висновок проведеної почеркознавчої експертизи, згідно з яким підпис від імені  ОСОБА_5 у заповіті від 23.03.2020 року - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки, при цьому текст виконаний під впливом на процес письма тимчасових збиваючих факторів природнього характеру, до яких, може відноситись її хворобливий стан, що впливає на письмово- рухові функції організму, тощо. У зв`язку з цим  ОСОБА_5  внаслідок наявного у неї тяжкого психічного розладу під час підписання нею заповіту від 23.03.2020 року не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На кожне поставлене запитання визначених Постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції Салига С.Л. від 03.10.2022 року Висновком судово - психіатричного експерта № 3 від 13.02.2023 року надано експертами наступні відповіді: 1.  ОСОБА_5  на час складання нею заповіту від 23.03.2020 року виявляла тяжкий психічний розлад внаслідок ушкодження та дисфункції головного мозку, що ускладнилось соматичною хворобою(Р06.8). 2. ОСОБА_5  внаслідок наявного у неї психічного захворювання під час складання нею заповіту від 23.03.2020 року була позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи викладене, позивач просить, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2021 року, якими закінчено розгляд справи за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудик Людмили Вікторівни про визнання заповіту недійсним , що набрали законної сили, переглянути у зв`язку нововиявленими обставинами. Висновок судово - психіатричного експерта № 3 від 13.02.2023 року згідно якого експертами чітко встановлено, що ОСОБА_5  внаслідок наявного у неї психічного захворювання під час складання нею заповіту від 23.03.2020 року була позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, є юридичним фактом, який виник після набрання судовим рішенням законної сили та є нововиявленою обставиною. Вказаний Висновок судово - психіатричного експерта № 3 від 13.02.2023 року здобутий в рамках кримінального провадження органами досудового слідства спростовує 5акти, покладені в основу судового рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2021 року та на переконання позивача може вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18 (провадження № 61-14879св19). Відмовляючи у задоволенні позову, суд при постановленні рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2021 року по справі позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудик Людмили Вікторівни про визнання заповіту недійсним, виходив з того, що висновком судово-психіатричної експертизи не встановлено неспроможність особи в момент вчинення правочину 23.03.2020 року розуміти значення своїх дій та керувати ними. Висновком судово - психіатричного експерта № 3 від 13.02.2023 року встановлено, що ОСОБА_5  внаслідок наявного у неї психічного захворювання під час складання нею заповіту від 23.03.2020 року була позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Просить заяву про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2021 року у справі № 127/19978/20 у зв`язку з нововиявленими обставинами - задоволити. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2021 року ) справі № 127/19978/20 за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудик Людмили Вікторівни про визнання заповіту недійсним - скасувати за нововиявленими обставинами. Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудик Людмили Вікторівни про визнання заповіту недійсним - задоволити. Визнати заповіт  ОСОБА_5 посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л.В. від 23.03.2020 року та зареєстрований в реєстрі за № 799 - недійсним.

Ухвалою суду від 28.04.2023 року відкрито провадження по даній заяві.

       В судове засідання представник заявника не з`явилась, надала суду заяву про відкладення розгляду справи.

       Представник відповідачів в судовому засіданні заяву не визнав, заперечував щодо її задоволення з підстав викладених в своїх запереченнях. Крім того, зазначив, що неявка представника заявника не є перешкодою для розгляду даної заяви, оскільки сама заявниця мала змогу з`явитися в судове засідання.

       Враховуючи думку представника відповідача, вимоги Цивільно – Процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність заявника та її представника.

       Заслухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

       При розгляді даної заяви судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

       Судом встановлено, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала справа №127/19978/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2021 року по справі № 127/19978/20 було відмовлено повністю у задоволенні позову про визнання заповіту недійсним.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 21.04.2022 року у справі №127/19978/20 було залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2021 року – без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.06.2022 року у справі 127/19978/20 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення судів першої та другої інстанцій у цій справі.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання заповіту недійсним, оскільки згідно з висновком посмертної судово-психіатричної експертизи від 22 березня 2021 року, складеного КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Запорізької обласної ради», ОСОБА_5 дійсно в останній період життя хворіла, тривалий час перебувала на лікуванні, а в березні 2020 року часто відчувала слабкість та пригнічений стан, проте на момент складання та підписання заповіту від 23 березня 2020 року це не вплинуло на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та [або] керувати ними, отже не встановлено абсолютну неспроможність ОСОБА_5 на укладання вказаного правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви та залишити відповідне судове рішення в силі, задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто, ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

При цьому слід відмітити, що ознаку "не були і не могли бути відомі особі" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Саме з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України, заявник вважає, що рішення суду від 28.12.2021 року повинно бути скасованим у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Водночас, обставини, на які посилається заявник, за своєю правовою природою не є фактами, що можуть бути визнані нововиявленими обставинами, які дають підстави для перегляду судового рішення.

У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на отримані висновки експертів за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42022022110000013 від 12.09.2022року №5229/5230/5231/22-21 та судово-психіатричного експерта № 3 від 13.02.2023року, проведеного медичною комісією КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. 0.1. Ющенка Вінницької обласної ради».

Як вбачається з наданих заявником висновків експертів - вони за своєю правовою природою є новими доказами, за допомогою яких заявник має на меті переоцінити докази, яким вже була надана оцінка судом.

Посмертна судово-психіатрична експертиза призначалась саме у цій судовій справі № 127/19978/20, а не у будь-яких кримінальних або інших провадженнях.

А тому, подані нові докази, у вигляді висновків, отриманих у рамках кримінального провадження - не є нововиявленою обставиною.

Аргументи та твердження заявника цієї заяви по суті зводяться до помилкового ототожнення таких понять, як «новий доказ» та «нововиявлена обставина» (як факт).

Вказані висновки експертів складені 12.09.2022 року та 13.02.2023 року, тобто більше ніж через рік після ухвалення рішення судом першої інстанції та через вісім місяців після винесення рішення судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів цієї судової справи судова-психіатрична експертиза призначалася судом першої інстанції ухвалою суду від 18.01.2021 саме за клопотанням представника позивачки (заявника), а представник відповідачів проти її призначення не заперечував, не погоджуючись лише щодо установи яка має проводити експертизу.

Звертаючись до суду з позовною заявою заявник наполягала на підставі і обставині визнання заповіту недійсним через психічне захворювання  ОСОБА_5 та її не розуміння значення своїх дій і не можливості керувати ними.

У межах справи № 127/19978/20 судом першої інстанції, за клопотанням позивачки, витребовувались усі медичні докази з медичних закладів, призначалась та приводилась відповідна судова експертиза.

Обставини психічного здоров`я  ОСОБА_5 та її спроможності розуміти значення своїх дій і керувати ними ретельно перевірялись судами під час розгляду цієї справи № 127/19978/20. Для їхнього підтвердження позивачка наводила усі свої докази, у межах цієї справи призначалась та проводилась експертиза, а судами приймались відповідні судові рішення з урахуванням усіх доказів у сукупності.

В свою чергу, проведеною у справі № 127/19978/20 експертизою не зроблено висновку про абсолютну неспроможність ОСОБА_5 в момент складення нею заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Крім того, даний висновок експертизи, проведеної у даній справі, є чинним та ніким не оскарженим. Відсутніми є і встановлення будь-яких фактів надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.

А тому, суд вважає, що, саме у цій справі здобуто докази щодо психічного стану ОСОБА_5 під час написання нею заповіту, який оскаржувався, і здобуті вони саме для з`ясування відповідної підстави та обставин позову, які заявлялись заявником. В рішенні суду надано відповідним доказам оцінку, що унеможливлює визнання нових доказів нововиявленою обставиною.

Згідно висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №127/10129/17, не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Також, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Крім того, постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14.04.2021 визначено, що не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи. Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу геs judicata - принципу остаточності рішень суду.

Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (РОТОМАRYОV V. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (§ 27,28, ЕСПЛ, 18 листопада 2004 року).

У п.п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Желтяков проти України» від 09,06.2011 року вказано, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті б Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, іпїег аііа, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (№28342/95, п. 61, ЕСНR1999-VІІ).

Рішення у справі № 127/19978/20 набрало законної сили і є остаточним.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 423 ЦПК України, які б давали підстави скасувати судове рішення, а тому заяву слід залишити без задоволення.

При цьому суд наголошує, що розглядаючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

На підставі викладеного, керуючись 258-261,268,423, 429 ЦПК України, суд –

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2021року по справі №127/19978/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудик Людмили Вікторівни про визнання заповіту недійсним – відмовити, залишити рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2021року по справі №127/19978/20 по справі №127/19978/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Рудик Людмили Вікторівни про визнання заповіту недійсним.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складено 17.05.2023року.

Суддя: