Справа №498/292/23

Провадження по справі№3/498/373/23

ПОСТАНОВА

іменем України

 03 травня 2023 року смт. Велика Михайлівка Одеська область

Суддя Великомихайлівського районного суду Одеської області Ткачук О.Л., за участі секретаря судового засідання – Поліщук А.С., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби «Велика Михайлівка» ДПС України НОМЕР_1 прикордонного загону про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

До Великомихайлівського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №257324 від 23.02.2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст.204-1 КУпАП. Згідно фабули вказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 23.02.2023 року біля 20.30 год. в ході реалізації інформації ПОРВ (з м.д.н.п. Велика Михайлівка ГОРВ 2 прикз ПОРВ спільно з п/н. «ПП» від ВПС «Велика Михайлівка» в н.п. Велика Михайлівка на відстані біля 27000 м. від ДКУ виявлено гр. України ОСОБА_1 , з документами, що посвідчують особу, без вантажу, який в послідуючому спільно з особами, у відношенні яких складені відповідні протоколи про адміністративні правопорушення, мали намір перетнути ДКУ на вихід з України поза встановленими пунктами пропуску на напрямку Малаєшти (РМ) – Великоплоске (Укр) в районі пп (зн№0465/05, з метою ухилення від призову, чим порушив вимоги ст.9 ЗУ «Про ДКУ» та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП - спроба перетину ДКУ будь-яким способом поза ППр, групою осіб.

09.03.2023 року на адресу суду надійшли пояснення від захисника ОСОБА_1 – адвоката Губської Х.Ю., в яких остання зазначила, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . З метою збереження власного життя та безпеки у роковини початку повномасштабної війни російської федерації проти України. ОСОБА_1 разом з сім`єю вирішили виїхати на певний час з східного регіону до м. Одеси. У зв`язку з постійною тривогою ОСОБА_1 з сім`єю зрозуміли, що залишатися в Одесі також небезпечно тож вирушили до смт. Велика Михайлівна, де зупинилися на декілька діб у готелі «Уют». 23.02.2023 близько 18:00 години ОСОБА_1 вийшов на подвір`я готелю «Уют» для прогулянки, за невідомих обставин до нього підійшли працівники прикордонної служби, які повідомили, що вони розшукують осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон України, а тому для встановлення особи ОСОБА_1 та перевірки йому необхідно проїхати з працівниками до прикордонного відділу. ОСОБА_1 погодився, адже перетинати кордон не збирався, а вимогу працівників прикордонної служби порушувати та сперечатися не став. Відразу після приїзду до прикордонного відділу ОСОБА_1 був розміщений з іншими невідомими особами, які за словами працівників прикордонної служби намагалися незаконно перетнути державний кордон України та вимагали від ОСОБА_1 надати пояснення разом з іншими. Зазначає, що ОСОБА_1 кордон України перетинати не збирався, жодних спроб для проходження державного кордону поза пунктом пропуску не вчиняв та йому взагалі не було відомо де саме знаходиться державний кордон, адже з роздруківки з пошукового порталу Google Maps за пошуком смт. Велика Михайлівка та готель «Уют» вбачається, що останні знаходяться на значній відстані від державного кордону. Однак, після відбору пояснень у невідомих ОСОБА_1 осіб, на останнього було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП. Вказує, що даний протокол не може бути поставлений в основу розгляду справи про адміністративне правопорушення та не є достатнім доказом його вини. Тому просить суд провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді від 10.03.2023 року вищезазначений протокол був повернутий до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ДПС України НОМЕР_1 прикордонного загону, для належного оформлення.

20.04.2023 року адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 були повторно направлені до суду. До яких були додані пояснення начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо вказаного протоколу та постанови Великомихайлівського районного суду про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4

01.05.2023 року на адресу суду надійшли пояснення від захисника ОСОБА_1 – адвоката Губської Х.Ю., щодо наданих матеріалів після доопрацювання.

У судове засідання призначене на 03.05.2023 року ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Губська Х.Ю., не з`явились, відповідно до заяви вважають за можливе проводити судове засідання без їх участі та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та приєднані до нього матеріали, суддя приходить до висновку, що необхідно закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення  передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП,адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 

Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На підставі цих вимог закону, а також ст.ст. 251, 252КУпАП суддя в постанові повинен навести докази вини особи, притягнутої до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Положення статті 256 КУпАП визначають основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. У ньому, окрім іншого, повинні бути викладені: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Зміст складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вищенаведеним вимогам, оскільки в ньому не наведено суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, в даному випадку - диспозиції ч.2 ст.204-1 КУпАП, повинна бути викладена таким чином, щоб було зрозуміло, де та за яких обставин проступок був вчинений, в яких саме діях або бездіяльності відобразився. Опис суті правопорушення має відповідати диспозиції правової норми, яка передбачає відповідальність за вказане правопорушення, дані про подію правопорушення слід конкретизувати. За фабулою протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, що полягає "у намірі перетинання ДКУ на вихід з України поза встановленими пунктами пропуску, з метою ухилення від призову, групою осіб".

Судом встановлено, що в порушення положень ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не містить суті скоєного адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Положеннями ч. 2 ст. 204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Відповідно спроба перетнути кордон поза пунктами пропуску через державний кордон означає певні умисні дії особи спрямовані на те, щоб перетнути державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував. Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, саме у групі осіб, що відповідало б диспозиції ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено у чому саме полягала спроба ОСОБА_1 незаконного перетину державного кордону з України до Молдови поза пунктами пропуску через державний кордон України групою осіб, які саме дії ним були вчинені у здійснені такої спроби, та у свою чергу до вказаного протоколу не долучені жодні належні та допустимі докази (так і після повернення на доопрацювання), зважаючи на те, що ОСОБА_1 був затриманий на відстані біля 27000 м. від державного кордону України, біля готелю «УЮТ», в смт. Велика Михайлівка.

Не вказано у протоколі і у чому саме полягає порушення ОСОБА_1 вимог ст. 9 Закону України «Про державний кордон України».

Викладена у протоколі про адміністративне правопорушення фабула не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, що порушує принцип правової визначеності та унеможливлює належну оцінку доказів з точки зору доведеності сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

При ухваленні рішення суд враховує, що у зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме відділ прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ДПС України НОМЕР_1 прикордонного загону, як орган, що виявив факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій вст.62 Конституції України презумпції невинуватості. Також у даному Рішенні вказано, що фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо, є неналежними доказами.

З урахуванням вищенаведеного суд, в даному випадку, позбавлений можливості самостійно відшукувати докази, оскільки вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Доведення вини особи в законному порядку у правовій науці отримало назву "належної правової процедури", що охоплює собою як процедуру судового розгляду, так і процедуру досудового розслідування. І якщо було порушено належну правову процедуру в органі публічної влади немає сенсу перевіряти змістову частину відповідного акта, оскільки він є нікчемним.

Зі змісту ч. 3ст. 62Конституції України вбачається, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних не законним шляхом, також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи, як притягують до адміністративної відповідальності, і якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь даної особи. Всі вказані порушення при складанні даного адміністративного протоколу, відсутність та неналежність доказів провини ОСОБА_1 , є підставою для закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення передбаченогоч.2 ст.204-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження в даній справі, у зв`язку з відсутністю в діях  ОСОБА_1  складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 256, 268, 277, 280, 283 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Великомихайлівський районний суд Одеської області.

 Повний текст постанови складено 05 травня 2023 року.

Суддя              О.Л.Ткачук