ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/142/23 Справа № 692/41/23 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП   Головуючий у І інстанції ЧЕПУРНИЙ О. П. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

10 травня 2023 року                                                                                                 м. Черкаси  

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Кириченка Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Кириченка Г.І. на постанову Драбівського райсуду Черкаської обл. від 27.01.2023 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військово-

                                                               службовця ЗСУ, проживає

АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та нього накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 536,80 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду, 14.01.2023 р. о 13:00 год в с. Яворівка по вул. Центральна, 141, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2107 р/номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу Drager Alcotest, результат позитивний 0,64 ‰, чим порушив п. 2.9 а) ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Кириченко Г.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити про-вадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адмінправопорушення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не звернув уваги на той факт, що були порушені вимоги Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме використання мундштуку, який не був упакований у вакуумну поліетиленову упаковку. Крім того, відео не містить фіксації показників приладу вимірювання. Суд першої інстанції передчасно визнав доказом роздруківку тестування на алкоголь, яка не містить жодних фактичних даних друкованим текстом та ідентифікації приладу і його показників, а заповнена поліцейським власноруч в невідомий час і день. Матеріалами справи не доведено, що зупинка транспортного засобу працівником поліції мала місце і фіксувалася, а ОСОБА_1 був за кермом транспортного засобу. Письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неналежними доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки дані особи судом не викликалися і не допитувалися. Матеріали справи не містять відеозапису процедури складання протоколу про адмінправопорушення, роз`яснення ОСОБА_1 процесуальних прав. Свідків під час складання протоколу не було, підписувати даний протокол вони не могли. Поліцейські здійснювали обстеження ОСОБА_1 на стан сп`яніння в той час, коли на нього були одягнуті кайданки. Відеозапис долучений до протоколу про адмінправопорушення є неповним, редагованим, не містить початку з моменту зупинки та завершення складання протоколу.

Заслухавши доповідь судді, захисника Кириченка Г.І., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали адмінсправи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, допитавши свідків, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа вста-новлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, все-бічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до вимог ст. ст. 254 - 256 КУпАП.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, а саме, що 14.01.2023 р. о 13:00 год. в с. Яворівка по вул. Центральна, 141 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2107 р/номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу Drager Alcotest, результат позитивний 0,64 ‰, чим порушив п. 2.9 а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується даними протоколу про адмінправопорушення серії ААБ № 186279 від 14.01.2023 р. ( а. пр. 1), який складено уповноваженою посадовою особою та містить всі необхідні відомості та обставини вчинення правопорушення, сумніви чи зауваження до його змісту відсутні.

Судом встановлено, що причиною для зупинки ОСОБА_1 стало прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від ОСОБА_2 , яке подане нею до СРПП ВП № 1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській обл. (а. пр.5).

Доводи апеляційної скарги про те, що не доведено законність зупинки транспортного засобу працівником поліції і ОСОБА_1 був за кермом транспортного засобу є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються долученим до справи відеозаписом, з якого встановлено, що ОСОБА_1 затримали цивільні особи за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, які подали усну заяву про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від ОСОБА_2 до СРПП ВП № 1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській обл. (а. пр.5).

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, позбавлені підстав та спростовуються змістом відеозаписів.

Усупереч доводам апелянта матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях.

Долучений особою, яка складала протокол, технічний носій інформації з відеозаписами був виготовлений у зв`язку із необхідністю запису інформації, що має значення у провадженні про адмінправопорушення та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається в електронному вигляді, у вигляді файлів.

Мотивованих і достатніх підстав, які би свідчили про недостовірність чи недопустимість змісту відеозапису, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Зафіксовані ж засобами об`єктивного контролю обставини узгоджуються з даними роздруківки технічного приладу «Drager», за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 та якими встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час керування автомобілем, встановлено результат 0,64‰.

На переконання апеляційного суду документи в справі про адмінправопорушення складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють правові відносини та які є предметом судового розгляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що були порушені вимоги Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме використання мундштуку, який не був упакований у вакуумну поліетиленову упаковку, відео не містить фіксації показників приладу вимірювання та суд передчасно визнав доказом роздруківку тестування на алкоголь, яка не містить жодних фактичних даних друкованим текстом та ідентифікації приладу і його показників, а заповнена поліцейським власноруч в невідомий час і день, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відеозаписом спростовується використання незапакованого мундштука.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Категоричне невизнання ОСОБА_1 своєї вини, апеляційний суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані сп`яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне.

Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати моти-ви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20.05.2010 р.).

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову є необґрунтованими та спростовуються наведеними в постанові суду першої інстанції доказами.

Доводи апеляційної скарги про допущені порушення в процесі провадження у цій справі не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було. Матеріали справи містять докази доведеності події адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вини ОСОБА_1 у його вчиненні. Обставини, викладені в протоколі про адмінправопорушення та постанові суду, підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були допитані під час апеляційного розгляду.

Проте, згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою, яка не має права керування транспортними засобами, що підтверджено довідкою ГСЦ МВС РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській обл. від 17.04.2023 р. про те, що згідно відомостей ЄДР МВС станом на 13.04.2023 р. ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував (а. пр. 50 та 53).

З огляду на ці обставини та приймаючи до уваги, що відмінність адмінправопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним, враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену у абз. 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, що суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Тому, враховуючи ці обставини, згідно ст. ст. 23, 33 КУпАП, апеляційний суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. без позбавлення права керування транспортним засобом, а тому постанова суду підлягає зміні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Драбівського райсуду Черкаської обл. від 27.01.2023 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – змінити.

Виключити із мотивувальної та резолютивної частин постанови Драбівського райсуду Черкаської обл. від 27.01.2023 р. стосовно ОСОБА_1 накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, в іншій частині постанову суду залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника Кириченка Г.І., яка подана в інтересах правопорушника ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                Белах А.В.