УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №288/1665/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.2 ст.125 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12022065440000077 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2023 року року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлович, Попільнянського району, Житомирської області, громадянина України, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

обвинуваченого за ч.2 ст.125 КК України, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України закрити, оскільки не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості обвинуваченого в суді і вичерпності можливостей їх отримання. Вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, таким що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки показам обвинуваченого, свідків та письмовим докази по справі, а також необгрунтував чому взяв до уваги одні докази та не врахував інші. Надає свою оцінку вказаним доказам та вважає, що ухвалюючи вирок, суд першої інстанції послався на недопустимі докази, а саме: на письмові пояснення свідків, надані ними в ході досудового розслідування, які не відповідають їхнім показам, наданим під час судового розгляду, а також на висновок судово-медичної експертизи №228 від 11 серпня 2022 року, проведеної на підставі акту судово-медичного обстеження № 218 від 28 липня 2022 року, складеного до внесення відомостей за ч.2 ст.125 КК України до ЄРДР.

Вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2023 року ОСОБА_7 , визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Початок строку відбуття покарання встановлено рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Як встановлено судом та зазначено у вироку, 17 липня 2022 року біля 09 години 30 хвилин перебуваючи поблизу магазину, що за адресою: вул.Містечко,31 у с. Паволоч Попільнянської ОТГ, між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на ґрунті неприязних відносин стався словесний конфлікт. У ході даного конфлікту у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи можливі протиправні наслідки та бажаючи їх настання 17.07.2022 року у вказаний час та місці ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_9 та умисно наніс йому не менше п`яти ударів кулаком правої руки в область голови.

В подальшому, ОСОБА_7 , продовжуючи свої протиправні дії, у вказаний день, час та місці, схопив ОСОБА_9 за ліву ногу, внаслідок чого останній впав зі сходів на землю, та умисно наніс потерпілому не менше п`яти ударів руками в область голови та ногами в область ніг.

Внаслідок протиправних злочинних дій ОСОБА_7 умисно спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_9 у вигляді: садна та забою лівого колінного суглобу, синця правої стопи, синця скроневої ділянки та струсу головного мозку, що згідно висновку експерта № 228 від 11.08.2022 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України.

Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, надав заяву про розгляд без його участі.

Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Таким чином, дослідивши в судовому засіданні зібрані докази, які були оцінені судом у сукупності та взаємозв`язку, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 в заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст.125 КК України судом кваліфіковано вірно.

В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 свою вину не визнав та пояснив, що ОСОБА_9 раніше обізвав його образливим словом, а тому він хотів взяти його за барки, щоб він більше такого не говорив, бити його не хотів. В той день коли був конфлікт, він підійшов до магазину, ОСОБА_9 стояв на сходах та замахнувся на нього ногою, хотів його ударити. З метою самозахисту він схватив ОСОБА_9 за ногу і ОСОБА_9 впав. Дві жінки заступили ОСОБА_9 . Він жодних тілесних ушкоджень йому не наносив .

В засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_7 надав аналогічні пояснення, стверджуючи, що він захищався.

Проте, висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення грунтуються на доказах, які були досліджені судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.94 КПК України з точки зору належності, допустимості та достовірності, а саме :

- показах потерпілого ОСОБА_9 про те, що він працює старостою Паволоцького старостинського округу і 17 липня 2022 року вранці о 09.30 годині він йшов в магазин, по дорозі зустрів ОСОБА_10 та вони йшли разом та розмовляли. Через деякий час він почув гуркіт автомобіля і побачив, що за кермом даного автомобіля був ОСОБА_7 . Він зробив йому зауваження. ОСОБА_7 зупинився та запитав у нього, що він від нього хотів та поїхав далі. Він з ОСОБА_10 підійшли до магазину, він піднявся на сходи даного магазину, також там стояли ще жінки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . ОСОБА_7 під`їхав до магазину, підійшов до нього, схватив його за одяг та вдарив рукою з лівої та правої сторони в голову три - п`ять разів. Потім схватив його за ліву ногу і він впав зі сходів на землю, ОСОБА_7 продовжував наносити йому удари руками та ногами по різних частинах тіла. В даний конфлікт втрутився ОСОБА_14 , який відтягнув ОСОБА_7 від нього;

- показах свідка ОСОБА_11 про те, що дати вона не пам`ятає, влітку 2022 року вранці вона з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 йшли до магазину. ОСОБА_7 проїхав повз них на автомобілі на великій швидкості, тому ОСОБА_9 зробив йому зауваження. В той час як вони всі підійшли до магазину, під`їхав також ОСОБА_7 , вийшов з автомобіля та підійшов до ОСОБА_9 , який стояв на сходах магазину, взяв його за одяг та вдарив в обличчя. Потім ОСОБА_7 взяв ОСОБА_9 за ногу та стягнув останнього зі сходів на землю, продовжуючи наносити удари по різних частинах тіла, поки в даний конфлікт не втрутилась ОСОБА_12 ;

- показах свідка ОСОБА_10 про те, що 17 липня 2022 року вранці вона з іншими жінками та ОСОБА_9 йшли в сторону магазину. Повз них на автомобілі на великій швидкості проїхав ОСОБА_7 і ОСОБА_9 зробив йому зауваження. Через деякий час вони підійшли до магазину, ОСОБА_9 вийшов на сходи. Потім до магазину під`їхав ОСОБА_7 , вийшов з автомобіля, підійшов до ОСОБА_9 почав виражатись до нього нецензурними словами, схватив за одяг та почав наносити удари, схопив ОСОБА_9 за ногу, стягнув його зі сходів на землю та продовжував наносити удари руками та ногами по різних частинах тіла. Її чоловік ОСОБА_14 відтягував ОСОБА_7 від ОСОБА_9 з метою припинити даний конфлікт;

- показах свідка ОСОБА_12 про те, що 17 липня 2022 року вранці вона з іншими мешканцями АДРЕСА_1 були в церкві, там також був ОСОБА_7 , який вів себе ненормально. Після служби в церкві вона з іншими жінками вийшли з церкви та пішли до магазину. ОСОБА_7 проїхав на автомобілі повз них на великій швидкості, тому ОСОБА_9 зробив йому зауваження. Через деякий час вони всі підійшли до магазину, ОСОБА_9 стояв на сходах даного магазину, до них під`їхав ОСОБА_7 , вийшов з автомобіля підійшов до ОСОБА_9 та почав до нього кричати, взяв за одяг та вдарив його в обличчя. Потім взяв його за ногу, стягнув зі сходів на землю та продовжував наносити удари ОСОБА_9 . Вони намагались зупинити даний конфлікт;

- показах свідка ОСОБА_13 про те, що 17 липня 2022 року вранці вона з іншими мешканцями АДРЕСА_1 після відвідування церкви, пішли до магазину. Повз них на великій швидкості на автомобілі проїхав ОСОБА_7 , в зв`язку з цим ОСОБА_9 зробив йому зауваження. Через деякий час ОСОБА_7 під`їхав до магазину, на сходах стояв ОСОБА_9 . Він підійшов до ОСОБА_9 , взяв його за одяг та почав бити, а потім схопив за ногу, стягнув зі сходів на землю, де продовжував наносити удари руками та ногами по різних частинах тіла ОСОБА_9 , але в даний конфлікт втрутились вона та інші жінки, щоб зупинити ОСОБА_7 ;

- показах свідка ОСОБА_14 про те, що в липні місяці 2022 року, точної дати він не пам`ятає, його дружина зателефонувала йому, щоб він її забрав біля магазину. Він під`їхав до магазину. В цей час до магазину під`їхав ОСОБА_7 , який вийшов з автомобіля, підійшов до ОСОБА_9 , який стояв на сходах магазину, та схвативши його за груди почав наносити йому удари кулаком в голову. Через деякий час стягнув ОСОБА_9 за ногу зі сходів та на землі продовжував наносити йому удари. Він підбіг, схватив ОСОБА_7 за руку та просив, щоб той зупинився. Після цього ОСОБА_7 сів в автомобіль та поїхав. Жінки підняли ОСОБА_9 з землі.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується наступними письмовими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, які були досліджені судом першої інстанції та яким надана оцінка відповідно до вимог ст.94 КПК України, а саме:

- висновком експерта № 228 від 11 серпня 2022 року з якого вбачається, що при судово -медичному обстеженні та згідно записів представлених медичних документів у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: садна та забою лівого колінного суглобу, синця правої стопи, синця скроневої ділянки та струсу головного мозку; що утворились від дії твердого тупого предмету/предметів/, можливо в термін та за обставин, що вказує освідуваний та вказані в описовій частині постанови, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Можливість утворення даних тілесних ушкоджень внаслідок падіння на виступаючі тверді предмети з положення стоячи -виключається (а.п. 78-79);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05 серпня 2022 року, надану ОСОБА_9 , згідно якої ОСОБА_9 зазначив, що 17.07.2022 року о 09 год.30 хв. в с.Паволоч поблизу будинку культури ОСОБА_7 спричинив йому тілесні ушкодження (а.п. 80);

- заявою ОСОБА_9 від 05 серпня 2022 року про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за вказаним фактом (а.п. 81);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18 серпня 2022 року з фотоілюстрацією до протоколу за участю потерпілого ОСОБА_9 , який розповів та показав на місці події механізм спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_7 (а.п. 82-89);

- протоколами проведення слідчого експерименту від 18 серпня 2022 року з фотоілюстраціями до протоколу за участю свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , які розповіли та показали на місці події як ОСОБА_7 наносив удари руками та ногами по обличчю та інших частинах тіла ОСОБА_9 (а.п. 90-96, 97-103, 104-109, 110-117, 118-123).

Проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, доведена повністю.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Твердження апелянта про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, відповідно до п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, при оцінці доказів, як правило, суд застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином, установивши в порядку статті 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, належність та допустимість доказів, з урахуванням доводів обвинуваченого та сторони захисту та наведенням мотивів на їх спростування, місцевий суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки показам обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що потерпілий ОСОБА_9 перший напав на нього та намагався нанести удар, а він захищався, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінального провадження, дослідженими судом першої інстанції.

Так, у мотивувальній частині вироку суд надав належну оцінку вказаним показам обвинуваченого ОСОБА_7 , зазначивши, що суд критично ставиться до його показів, оскільки вони повністю спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також висновком експерта №228 від 11.08.2022 р. та протоколами проведення слідчих експериментів за участі потерпілого ОСОБА_9 та вказаних свідків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку показам обвинуваченого та встановив фактичні обставини, з урахуванням доказів, які були дослідженні під час судового розгляду. Отже, висновки суду першої інстанції повністю відповідають фактичним обставинам справи щодо місця, часу та механізму спричинення потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_7 .

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що акт судово-медичного обстеження (освідування) №218, який складено 28 липня 2022 року, тобто до внесення відомостей до ЄРДР за ч.2 ст.125 КК України та відповідно висновок експерта №228 від 11 серпня 2022 року, зроблений на підставі вказаного акту є недопустимими доказами, колегія суддів вважає безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ч.3 ст.214 КПК України здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з`ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути, зокрема проведено медичне освідування.

Так, у зв`язку з розглядом матеріалів ЄО №2606 від 19.07.2022 року за зверненням ОСОБА_9 , інспектором-черговим ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_20 було видано направлення на судове-медичне обстеження (освідування) до Андрушівського відділення СМЕ гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень (а.п.171). За результатами такого обстеження було складено акт судово-медичного обстеження (освідування) №218 від 28.07.2022 року, згідно якого у ОСОБА_9 мали місце тілесні ушкодження у вигляді садна та забою лівого колінного суглобу, синця правої стопи, синця скроневої ділянки та струсу головного мозку. Тілесні ушкодження утворились внаслідок дії твердого тупого предмету/предметів/, можливо в термін та за обставин, вказаних обстежуваним, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я (а.п.172).

Таким чином, отриманий на підставі вказаного направлення на обстеження акт судово-медичного обстеження (освідування) ОСОБА_9 , не є слідчою (розшуковою) дією, а отже, на проведення цієї процесуальної дії до внесення відомостей до ЄРДР не поширюється заборона, передбачена ч.3 ст.214 КПК України.

З огляду на зазначене, колегія суддів не убачає підстав для визнання акту судово-медичного обстеження (освідування) №218 від 28.07.2022 року та складеного на підставі нього висновку експерта № 228 від 11.08.2022 року недопустимими доказами.

При цьому апеляційним судом враховано, що експертиза була призначена та проведена належним суб`єктом та з дотриманням вимог ст.ст.242, 244 КПК України і вказаному доказу судом першої інстанції надано відповідну оцінку з точки зору достатності та взаємозв`язку з іншими доказами.

Крім того, такі доводи адвоката були предметом дослідження в суді першої інстанції, на які суд надав вичерпні відповіді.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ухвалюючи вирок суд першої інстанції послався на письмові пояснення свідків, надані ними в ході досудового розслідування, які не відповідають їхнім показам, наданим під час судового розгляду, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки суд першої інстанції, відповідно до ч.3 ст. 95 КПК України, послався на показання свідків, які він безпосередньо отримав під час судового засідання. Посилання адвоката на те, що свідки не зазначали точної дати події, не впливає на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки сторона захисту не оспорювала, що вказана подія сталася саме 17.07.2022р. біля 9.30 год. поблизу магазину по вул.Містечко,31 у с.Паволоч Попільнянської ОТГ Житомирської області.

Доводи захисника про те, що потерпілий звернувся до правоохороного органу з заявою про вчинення кримінального правопорушення лише 05.08.2022 року, тобто з моменту події пройшов певний час і він міг отримати тілесні ушкодження при інших обставинах, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки відповідно до ст.478 КПК України потерпілий має право подати до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення.

Крім того, як вбачається з матеріалів ЄО №2606 від 19.07.2022 року потерпілий звернувся за медичною допомогою та до ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області 19.07.2022 року з заявою про вказану подію 19.07.2022 року. Висновком експерта №228 від 11.08.2022 року також підтверджується, що тілесні ушкодження, які виявлені у потерпілого ОСОБА_9 спричинені в термін та за обставин, що вказує потерпілий та вказаний в описовій частині постанови про призначення судово-медичної експертизи від 06.08.2022 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника не спростовують висновків суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_7 ..

Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України в межах санкції ч.2 ст.125 КК України, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий та посередньо характеризується за місцем проживання, відсутності пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, у виді обмеження волі, що на думку колегії суддів є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого і сприятиме запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: