УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/7428/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія в порядку КПК України   Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду

в складі:

головуючого судді                                                 ОСОБА_2

суддів:                                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря                                                                 ОСОБА_5

за участю:

прокурора                                                                 ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7                                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 09.02.2023 року,-

в с т а н о в и л а:

Засуджений ОСОБА_8 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з клопотанням про зарахування йому до строку відбування покарання часу перебування його під вартою у Київському слідчому ізоляторі з 26.04.2001 року по 27.07.2001 року з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає два дні позбавлення волі.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 09.02.2023 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

В ухвалі суду зазначено, що строк попереднього ув`язнення з 05.05.1999 року по 26.04.2001року вже зараховано ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.02.2018 року у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а період етапування засудженого з СІЗО до установи виконання покарань не є попереднім ув`язненням, тому відсутні правові підстави для зарахування засудженому строку попереднього ув`язнення за період з 26.04.2001 року по 27.07.2001 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Не погоджуючись з ухвалою суду засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржувану ухвалу та зарахувати йому у строк відбуття покарання у вигляді довічного позбавлення волі, строк перебування у Київському слідчому ізоляторі №13 з моменту вступу вироку у законну силу до початку відбування ним покарання у ДУ Житомирській установі виконання покарань №8, а саме з 26.04.2001 року до 27.07.2001 року з розрахунку день перебування в слідчому ізоляторі за два дні позбавлення волі. Зазначає, що суд безпідставно не зарахував йому вказаний строк перебування у слідчому ізоляторі.

Заслухавши доповідача, захисника про задоволення апеляційної скарги засудженого, прокурора, який вважав ухвалу суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження вироком Київського міського суду від 08.08.2000 ОСОБА_8 засуджено за ст. ст.93 п.п. «а», «з», «і», 143 ч.2, 17 ч.2. 143 ч.2, 194 ч.І, 194 ч.3, 42 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі у тюрмі суворого режиму з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Ухвалою Верховного Суду України від 26.04.2001 року вирок Київського міського суду від 08.08.2000 року щодо ОСОБА_8 залишено без змін.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.02.2018 року зараховано засудженому ОСОБА_8  у строк покарання за вироком Київського міського суду від 08.08.2000 року, строк попереднього ув`язнення з 05.05.1999 року по 26.04.2001 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Засуджений відбуває покарання в ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

На переконання апеляційного суду, з урахуванням того, що ОСОБА_8 був затриманий 05.05.1999 року та йому ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.02.2018 року відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 05.05.1999 року по 26.04.2001 року, з моменту затримання по день набрання вироком Київського міського суду від 08.08.2000 законної сили), районний суд дійшов правильного висновку, що відсутні правові підстави для зарахування засудженому ОСОБА_8 часу перебування його під вартою, у період з 26.04.2001 по 27.07.2001 до строку відбуття покарання з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає два дні позбавлення волі.

До ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8) зі слідчого ізолятора засуджений прибув 27.07.2001 року.

Підстави для зарахування засудженому ОСОБА_8 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, час його перебування у слідчому ізоляторі у період з 26.04.2001 по 27.07.2001 відсутні, оскільки період етапування засудженого із СІЗО до установи виконання покарань не є попереднім ув`язненням.

За таких обставин, ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_8 , колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.404, 407,537 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 09.02.2023 року щодо нього - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: