Справа № 495/4812/23

№ провадження 1-кс/495/1002/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року м. Білгород - Дністровський

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 , підозрюваного – ОСОБА_4 , захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:   

   ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підгірне Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України, механіка-водія 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В

12.05.2023 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023162240000570 від 10.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121 КК України.

1 - Виклад обставин, зазначених у клопотанні.

09 травня 2023 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, більш точний час в ході досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прийшов до домоволодіння ОСОБА_4 , де він проживає разом із своєю дружиною ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 . Зайшовши на подвір`я домоволодіння ОСОБА_4 із будинку вийшла його дружина ОСОБА_8 , якій ОСОБА_7 запропонував вступити з ним в інтимний зв`язок за гроші, що її обурило, і в цей час, почувши їх розмову, із будинку вийшов ОСОБА_4 .

Коли із будинку вийшов ОСОБА_4 між ним та ОСОБА_7 виникла словесна сварка, під час якої, ОСОБА_4 , будучи обурений непристойним поводженням відносно своєї дружини, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, керуючись раптово виниклим прямим умислом щодо завдання йому тілесних ушкоджень, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання тілесних ушкоджень, шкоди життю та здоров`ю потерпілого ОСОБА_7 , наніс останньому один удар кулакам правої руки в область обличчя, від якого ОСОБА_7 упав на землю.

Після того, як ОСОБА_7 упав на землю та перестав чинити опір, ОСОБА_4 продовжив наносити удари руками та ногами по голові, кінцівкам та тулубу ОСОБА_7 до моменту, коли останній припинив вчиняти будь-яких опір.

Далі, ОСОБА_4 знайшовши на подвір`ї домоволодіння дерев`яну штахету, з метою завдання тілесних ушкоджень, шкоди життю та здоров`ю потерпілого ОСОБА_7 , підійшов до нього та продовжив наносити удари дерев`яною штахетою по голові, кінцівкам та тулубі ОСОБА_7 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляд відкритої черепно-мозкової травми, забій головного мозку, епідурального крововиливу зліва, перекосу кісток склепіння черепа, а саме: епідурального крововиливу розміром 35х31х14 мм, на тлі якого візуалізується кістковий фрагмент розмірами 7х3,5х1,5 мм; епідурального крововиливу в лівій тім`яній частці розмірами 50х10х80 мм; багаточисленних вогнищ геморагічних забоїв правої скроневої частки головного мозку розмірами до 15х11 мм, що оточені зоною перифокального набряку мозкової речовини шириною до 7 мм; вогнища геморагічних забоїв головного мозку, що відмічаються в базальному відділі правої лобневої частки, конвекситальних відділах лобної та скроневої часток зліва розмірами до 12х9 мм; зміщення серединних структур головного мозку праворуч до 5,5 мм; лінійного перелому лівої тім`яної кістки, що поширюється на праву тім`яну кістку, скронево-клиноподібний шов, велике крило клиноподібної кістки зліва; поломів виличної дуги зліва, латеральної та нижньої стінок лівої орбіти, попередньої та задньолатеральної стінок лівої верхньощелепової пазухи зі зміщенням кісткових уламків по ширині до 4 мм; лінійного перелому верхньої стінки основної пазухи без значного зміщення кісткових уламків; потовщення м`яких тканин голови та обличчя зліва з наявністю дефекту в лівій тім`яній області.

В подальшому 10.05.2023 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 затримано та поміщено до ІТТ № 7 ГУНП в Одеській області (м. Білгород-Дністровський Одеської області).

За результатами зібраних доказів, 11.05.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2023 за № 32 ОСОБА_4 призначено на посаду механіка-водія 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 механізованого батальйону, військове звання «солдат».

Обґрунтування повідомленій підозрі ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. На підставі наведеного вище, приймаючи до уваги обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 КПК України неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з поміщенням до державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» без права внесення застави, оскільки останній підозрюється у вчиненні злочину, із застосуванням насильства.

2 - Доводи сторін.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив задовольнити, зазначив, що обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу з визначенням місця утримання підозрюваного на гауптвахті не є можливим через відсутність вільних місць, а тому доцільним є визначення місця утримання особи в державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник – адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просили застосувати більш м`який вид запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, захисник зазначив, що ризики, наведені прокурором, не обґрунтовані належним чином, на утримані у підозрюваного перебувають четверо неповнолітніх дітей, жінка перебуває у хворобливому стані.

3 - Мотивація суду.

З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні №12023162240000570 від 10.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до наступного.

Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.1 - Наявність обґрунтованої підозри.

11 травня 2023 року на підставі ст. 276 КПК ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Підгірне Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України, механіка-водія 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»  повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1  ст. 121 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 10.05.2023, де під час огляду домоволодіння по АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено сліди речовини бурого кольору на вхідних дверях будинку, на поверхні дивану, на землі та на одязі; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.05.2023, де вона вказує, що саме її чоловік ОСОБА_9 на подвір`ї свого домоволодіння наносів тілесні ушкодження ОСОБА_7 ; слідчим експериментом із ОСОБА_8 від 10.05.2023, де вона на місцевості показує обставини завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , які завдав її чоловік ОСОБА_4 ; протоколом освідування ОСОБА_4 від 11.05.2023, де на внутрішній поверхні верхньої третини лівого передпліччя мається поверхнева рана; протоколом затримання ОСОБА_4 від 10.05.2023; лікарськими документами щодо підтвердження спричинених тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 11.05.2023, де останній зазначає обставини завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ; протоколом слідчого експерименту з ОСОБА_4 від 11.05.2023, де він на місцевості показує обставини завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та іншими доказами у своїй сукупності.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві немає чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2 ст.8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя наголошує, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою. Отже, на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину та зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, можна дійти висновку, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч.1 ст.121 КК України.

3.2 - Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий чи прокурор.

Слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає, що існують підстави вважати, що підозрюваний може:

3.2.1. Переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування. Використовуючи власний статус військовослужбовця ОСОБА_4 не прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду, обґрунтовуючи поважність причин – виконанням завдань з захисту територіальної цілісності України

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

3.2.2. Наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_4 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків та потерпілу, які викривають його неправомірні дії, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо. Також підозрюваний може незаконно впливати на експерта, з метою отримання неправдивого експертного висновку для уникнення кримінальної відповідальності, що зумовлено тим, що ОСОБА_4 з проведених слідчих дій та відкритих матеріалів досудового розслідування копії яких додані до цього клопотання, відомі данні експертного закладу.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

3.2.3. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, зокрема, враховуючи його негативні характеристики з місця служби, останній, як з метою ухилитись від обов`язків військової служби так і з метою ухилитись від слідства та суду, може вчинити дезертирство, тобто не з`явитись до місця несення служби, що в умовах воєнного стану є тяжким злочином.

Ймовірність переховування ОСОБА_4 значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує в сукупності з обґрунтованістю підозри дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його причетність до зазначеного злочину, з урахуванням усіх обставин слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до абзацу 36 Рішення ЄСПЛ по Справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи можуть виправдано вважати, що такий ризик існує.

Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.

3.3 - Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід зазначити, що особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що він, як військовослужбовець буде вимушений вибути до місця проходження служби – дислокації військової частини НОМЕР_1 , що виконує бойові завдання на лінії зіткнення, що суттєво ускладнить прибуття підозрюваного за кожним викликом до слідчого, прокурора та суду.

Особиста порука не може бути застосована, також, в силу того, що не надано звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або застави недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, так як підозрюваний ОСОБА_4 , знаючи, що він підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.

За таких обставин, зазначені в клопотанні ризики, а саме впливати на свідків, знищити або змінити на свою користь речові докази та вчинити іншого кримінального правопорушення, переховуватись від органу досудового розслідування є належно обґрунтованими.

Вирішуючи питання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, керуючись ч.2 ст.197 КПК України, зазначає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого з моменту затримання, тобто з 10.05.2023 року.

3.4 - Застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

При вирішення питання про визначення розміру застави, слідчий суддя вважає за необхідне скористатись правом, визначеним  ч.4 ст.183 КПК України, за змістом якої суд вправі не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Оскільки злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 вчинено з застосуванням насильства, слідчий суддя користується правом не визначати розмір застави.

З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а також обставин, що характеризують підозрюваного, зважаючи на вірогідність впливати на інших підозрюваних, переховуватись від органу досудового розслідування слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження № 12023162240000570 від 10.05.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 08.07.2023 включно без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 вираховувати з моменту затримання, тобто з 10.05.2023 року.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її винесення. 

Слідчий суддя                     ОСОБА_1