Справа № 638/17733/20

Провадження № 1-кс/638/947/23

УХВАЛА

Іменем України

23 травня 2023 року м. Харків

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на Постанову старшого слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області про відмову у задоволенні клопотання,

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2023 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_2 на Постанову старшого слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області про відмову у задоволенні клопотання.

Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 22 травня 2023 року, справа за скаргою ОСОБА_2 на Постанову старшого слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області про повну відмову у задоволенні клопотання передана у провадження слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали скарги, вважаю, що скарга підлягає поверненню з таких підстав.

ОСОБА_2 просить в скарзі скасувати Постанову ХРУП №3 від 07 січня 2023 року та задовольнити її клопотання від 06 січня 2023 року про забезпечення її безпеки, її родичів і майна. В скарзі вказує, що є загроза її життю, здоров`ю та майну, а саме що її побили чаклуни-сусіди декілька разів, з якими у неї спільний тамбур, крім того інші особи також погрожують, їздять на своїй машині під будинок, закладають в трубу холодної води нечистоти, а вона п`є та миється цією водою.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Оскаржувана Постанова про відмову у задоволенні клопотання винесена 07 січня 2023 року.

Скаржник, ОСОБА_2 , не вказує причин, з яких вона не могла оскаржити Постанову про відмову у задоволенні клопотання, яка винесена 07 січня 2023 року, у строк визначений КПК України.

В описовій частині скарги ОСОБА_2 вказує, що отримала оскаржувану Постанову 22.05.2023 року, однак не надає цьому доказів.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Так, положення п.6 ч.1 ст.303 КПК України передбачає можливість оскарження особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом, - рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» № 3782-XII від 23.12.1993 р., до осіб, які мають право на забезпечення безпеки належать: особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень; потерпілий та його представник у кримінальному провадженні; підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники; цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; персонал органу пробації; свідок; викривач; експерт, спеціаліст, перекладач і понятий; члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених упунктах "а" - "е"цієї статті, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.

Однак, посилань на докази належності ОСОБА_2 до вищевказаного переліку осіб скарга не містить.

Згідно п.1 ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається судом, якщо вона подана особою, яка не має права подавати скаргу.

Також, суд звертає увагу, що скарга подана російською мовою, що не відповідає вимогам КПК України.

Виходячи із системного аналізу положень Конституції України (ч.5 ст.10, п.4 ч.1 ст.92), КПК, законів України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (ст.12), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII (ст.1, ч.6 ст.13, частин 1,2 ст.14), згідно яких документи, за результатами перевірки та/або розгляду яких розпочинається судовий контроль, в тому числі, на стадії досудового розслідування провадження мають бути викладені українською мовою (в перекладі на українську мову).

Слідчий суддя вважає, що виклавши свою скаргу іноземною мовою, заявник порушив вищевказані норми закону, що є підставою для повернення йому скарги, роз`яснивши заявнику його право на повторне звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

При цьому, слідчий суддя також керується правовими висновками, викладеними в ухвалах Верховного Суду від 21.01.2019 (справа № 61-49091ск18), від 07 червня 2019 року (справа №826/10114/17), від 03 вересня 2020 року (справа №826/6286/17), від 29 жовтня 2020 року (справа №815/1958/16), від 07 грудня 2020 року (справа №138/132/20), а також у постанові Верховного Суду від 31.10.2022 року у справі № 160/27610/21, та у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 19 вересня 2022 у справі №521/12324/18, зазначивши, що вимоги щодо викладення документа процесуального характеру державною (українською) мовою, крім вищенаведених висновків, також викладені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 11-955зі19 (9901/98/19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 9901/12/20 (П/9901/12/20).

Частина 1 статті 29 КПК України закріплює положення, згідно з яким кримінальне провадження за КПК здійснюється державною мовою, і, відповідно, органи, які ведуть провадження, складають процесуальні документи саме цією мовою. Це положення ґрунтується на ст. 10 Конституції України, яка проголошує державною мовою в Україні українську. Державною (офіційною) мовою є мова, якій державою надано правовий статус обов`язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя. Такою сферою і є кримінальне провадження.

Як роз`яснив Конституційний Суд України у своєму рішенні, ухваленому 14 грудня 1999 р. (справа про застосування української мови), положення ч. 1 ст. 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", слід розуміти так, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції).

Відповідно Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 2704-VIII від 25 квітня 2019 року, з подальшими змінами {Із змінами, внесеними згідно із Законами № 113-IX від 19.09.2019, ВВР, 2019, № 42, ст.238 № 114-IX від 19.09.2019, ВВР, 2019, № 45, ст.289 Кодексом № 396-IX від 19.12.2019, ВВР, 2020, № 7, № 8, № 9, ст.48 Законом № 531-IX від 17.03.2020, ВВР, 2020, № 16, ст.101}, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Вказаний Закон України регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України, відповідно до якого, мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова.

Слід зазначити, що, зважаючи на Концепцію державної мовної політики, затверджену Указом Президента України від 15 лютого 2010 року № 161/2010, яка визначає стратегічні пріоритети в подоланні спричинених багатовіковою асиміляційною політикою колонізаторів та окупантів деформацій національного мовно-культурного і мовно-інформаційного простору, повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та зміцнення державної єдності України.

Відповідно до п.8 ч.1 цього Закону, українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.

Як зазначено в п.1 ч.6 вказаного Закону, кожний громадянин України зобов`язаний володіти державною мовою.

У судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови (ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII).

Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Вказане свідчить про те, що відповідно до зазначених законів України, а також Конституції України та КПК України, органи досудового розслідування, прокуратура та суд як державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень і в інших публічних сферах суспільного життя, зобов`язані використовувати лише державну мову. Зокрема, це також відноситься до прийняття для розгляду документів, складених лише українською мовою.

Відповідно до Глави 3 КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Слідчий суддя на стадії прийняття скарги до свого провадження позбавлений можливості перевірити доводи скаржника шляхом витребування відповідних документів, оскільки це не передбачено діючим КПК України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Слідчий суддя при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд повертає скаргу, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.

Виходячи із доданих до скарги документів, керуючись принципами змагальності сторін, свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та диспозитивності, встановленими ст.ст. 22, 26 КПК України, слідчий суддя вважає, що вказану скаргу необхідно повернути скаржнику разом з усіма доданими матеріалами, що не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді, суду, в порядку, передбаченому КПК України.

Одночасно заявнику роз`яснюються вимоги ч. 7 ст. 304 КПК України, відповідно до якої повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на Постанову старшого слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області про повну відмову у задоволенні клопотання - повернути заявнику з усіма додатками.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її отримання безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1