Справа № 2-2304/09                    

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2009 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

      головуючої одноособово судді - Середи І.В.,

    при секретарі – Чорній А.О.,

    за участю позивачки – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду №9 в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши на те, що спільне життя з відповідачем не склалося і сім’я фактично розпалася через відсутність спільних інтересів, з 2008 року вони припинили підтримувати подружні відносини, спільного господарства не ведуть, примирення між ними неможливе.

Позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач у попереднє засідання не з’явився, про час і місце слухання справи був повідомлений. В матеріалах справи є заява відповідача, відповідно до якої він згоден на розірвання шлюбу і просить слухати справу у його відсутності, зазначаючи на те, що питання виховання дитини між ними не вирішені (а.с.15).

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

    Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Сторони зареєстрували шлюб 19 липня 2002 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси (а.с.6). У обох шлюб другий. Від шлюбу мають спільну дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Причиною розпаду сім’ї стало відсутність взаєморозуміння та спільних інтересів, як подружжя вони не проживають з 2008 року, спільне господарство не ведуть, кожен з них живе своїм окремим життям, примирення між ними неможливе, на розірвання шлюбу відповідач згоден.

Згідно до ст.111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи, що у сторін сім’я розпалася і зберегти шлюб не можливо, суд вважає, що надавати строк для примирення недоцільно, тому що суперечить моральним засадам суспільства.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивачки обґрунтовані і доказані, а позов підлягає задоволенню, тому що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам позивачки.

Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 19 липня 2002 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 494, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвати.

    Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в дохід держави з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 12,50 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання заяви в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя: