Справа № 2а-33/2009 р
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2009 року Якимівський районний суд Запорізької області в складі :
головуючого судді Куценко 0.0.
при секретарі Павленко Н.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до адміністративній комісії при Червоноармійській сільській раді про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
28.01.2009 р. до Якимівського районного суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до адміністративної комісії при Червоноармійській сільській раді Якимівського району Запорізької області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В позові ОСОБА_3 вказав, що В грудні 2008 року працівниками Якимівського РВ ГУ МВС в Запорізькій області було проведено перевірку заяви про злочин в житловому будинку де позивач мешкає, а саме в будинку № 67 по вул. Будівельній в с. Червоноармійське Якимівського району. За результатами перевірки 26 грудня 2008 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, при цьому в постанові було вказано, що в діях позивача є ознаки правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП. В день винесення вказаної постанови працівниками Якимівського РВ ГУ МВС в Запорізькій області на позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 155 КУпАП (... Порушення правил торгівлі , виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю.. .).Приводом для складення протоколу послугувала відсутність в позивача дозволу Червоноармійської селищної ради на розміщення об'єкту торгівлі.
Постановою адміністративної комісії при Чевоноармійській селищній раді Якимівського району Запорізької області від 28 січня 2009 року на позивача накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн. за порушення правил торгівлі , а саме здіснення роздрібної торгівлі господарчими товарами без отримання дозволу на розміщення об'єкта торгівлі. Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною виходячи з наступного. Він є приватним підприємцем і здійснює роздрібну торгівлю господарчими товарами в приміщені магазину під який він переобладнав нежилу частину будинку що належить його жінці -ОСОБА_4. Вказане приміщення позивач використовує з дозволу власника приміщення на умовах безоплатної оренди.
В попередні роки, з посиланням на норми податкового законодавства місцевими органами влади була запроваджена видача дозволів на розміщення об'єкту торгівлі. Так Законом України «Про систему оподаткування» (1251-XII) та Декретом КМ України «Про місцеві податки та збори» № 56-93 передбачено стягнення збору за видачу дозволу на розміщення об'єкту торгівлі.
З набранням чинності 05.10.2006 року ч. 1 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (2806-ІУ) правові підстави для оформлення та видачі дозволів на торгівлю відсутні бо вказаною правовою нормою передбачено що: «.. . Виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється:
необхідність одержання документа дозвільного характеру;
дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру;
платність або безоплатність видачі документа дозвільного характеру;
строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру;
вичерпний перелік підстав для відмови у видачі та анулювання документа дозвільного характеру;
можливість набуття суб'єктом господарювання права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності за декларативним принципом ...».
Слід відмітити що 01.01.2006 року набув чинності Закон України «Про благоустрій населених пунктів» (2807- IV) п. 10 ч. 1 ст. 10 якого до повноважень сільських рад у сфері благоустрою населених пунктів віднесено «... надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, визначення обсягів пайової участі їх власників в утриманні об'єктів благоустрою ...». Тобто встановлений дозвільний орган, вповноважений видавати дозвільний документ.
Однак вимоги ч. 1 ст. 4 Закону (2806-ІУ) стосовно відносин, пов'язаних з отриманням документів дозвільного характеру, відносно платності або безплатності видачі документу дозвільного характеру; строку прийняття рішення про видачу або відмову в видачі документу дозвільного характеру; вичерпного переліку підстав для відмови у видачі та анулювання документу дозвільного характеру; можливість набуття суб'єктом господарювання права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності за декларативним принципом Законом про благоустрій не передбачені .
Таким чином, оскільки дозвіл на торгівлю не передбачений жодним законом України, вимоги щодо його отримання від суб'єктів господарювання є неправомірними. Крім того, позивач вказує, що до повноважень сільських рад не віднесено надання дозволу на розміщення об'єкту торгівлі, якщо позивач здійснює торгівлю в приміщені розташованому на земельній ділянці яка належить на праві власності громадянинові і використовується для обслуговування жилого будинку та господарських будівель. Вказане адміністративне стягнення накладене на позивача, на його думку, незаконно, в порушення вимог ч. З ст. 38 КпАП України: «... У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття ...»; бо постанова про відмову в порушені кримінальної справи винесена 26.12.2008 року, а оскаржувана постанова винесена 28.01.2009 року (після спливу місячного терміну).Тобто адміністративне стягнення на позивача накладене з порушенням строків встановлених законодавством. У позові позивач просив скасувати постанову адміністративної комісії при Чевоноармійській селищній раді Якимівського району Запорізької області від 28 січня 2009 року про накладення на мене адміністративного стягнення за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 155 КпАП України і справу про адміністративне правопорушення закрити.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вказавши, що відповідач діяв в межах своїх повноважень, строки, передбачені ст.38 КпАП України порушені не були, бо органи міліції відмовляли у порушенні кримінальної справи за фактом незаконних операцій з металобрухтом, а відповідач наклав адміністративне стягнення після того як отримав відповідні матеріали.
Під час судового засідання були вивчені наступні докази по справі :
- копія паспорту позивача ( а.с.4);
- копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ( а.с.6);
- копія свідоцта на право на спадщину ( а.с.7);
- копія державного акту на право власності на землю ( а.с.8);
- копія протоколу адміністративної комісії Червоноармійської сільської ради № 4 від 28.01.2009 р. ( а.с.9);
- копія постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача від 28.01.2009 р. ( а.с.10);
- матеріали адміністративної справи відносно позивача за скоєння правопорушення, передбаченого ст.. 155 ч.1 КпАП України ( а.с.35- 47).
Судом було встановлено, що 28.01.2009 р. на позивача адміністративною комісією Червоноармійської сільської ради було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155 КпАП України.
В постанові вказано, що ОСОБА_3 здійснює торгівлю побутовими товарами без дозволу Червоноармійської сільської ради на розміщення об’єкту торгівлі, чим порушує правила торгівлі (а.с.10).
Однак об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КУпАП, полягає в порушенні правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницької діяльністю.
Тобто порушення нормативних актів, якими регламентується правила продажу різних груп товарів, прейскуранти цін, стандарти та інша нормативна-технічна документація, основні правила роботи підприємств торгівлі та громадського харчування, накази міністрів торгівлі України та інші документи, які регламентують сам процес торгівлі.
Таким чином, дії ОСОБА_3 викладені в постанові про накладення адміністративного стягнення від 28.01.2009 року, а саме торгівля побутовими товарами без дозволу на розміщення об’єкту торгівлі не утворюють об’єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155 КУпАП, тому що стосуються отримання документів дозвільного характеру, а не порушення правил в процесі самої торгівлі.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_3 складу правопорушення передбаченого ч.1 ст. 155 КУпАП, а тому постанова адміністративної комісії при Червоноармійській селищній раді Якимівського району Запорізької області від 28 січня 2009 року є незаконною та підлягає скасуванню.
Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 «Про затвердження порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення», Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ст.ст. 155, 218,255,256,283 КУпАП, ст. ст. 9-12, ст. 71 ст.ст. 159-163 КАС України, суд
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до адміністративної комісії при Червоноармійській селищній раді Якимівського району Запорізької області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати противоправною та скасувати постанову адміністративної комісії при Червоноармійській селищній раді Якимівського району Запорізької області від 28 січня 2009 року про накладення на ОСОБА_3, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грвн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпетровскього апеляційного адміністративного суду через Якимівський районний суд Запорізької області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 цього кодексу – з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову першої інстанції подається протягом двадцята днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: