Справа № 171/581/22

Провадження № 1-кп/177/130/23

У Х В А Л А

Іменем України

08 червня 2023 року Криворізький районний  суд Дніпропетровської області в складі:      

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04.04.2022 року за №12022041410000054, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, суд,-

встановив:

06 квітня 2023 року до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з Дніпровського апеляційного суду для здійснення судового провадження надійшов обвинувальний акт, який затверджений прокурором Криворізької східної прокуратури, щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, з ухвалою про визначення підсудності.

01 червня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ,  яке обґрунтовано тим, що ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, не зменшилися та продовжують існувати, оскільки наявні достатні докази про вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, що свідчить про реальну суспільну небезпеку з його боку, крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, що може спонукати його переховуватися від суду, також обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. Вважає, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу не можливе, оскільки не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник – адвокат ОСОБА_4 , кожен окремо, щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заперечували, просили замінити тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а саме, на нічний домашній арешт.

Заслухавши учасників судового провадження, розглянувши клопотання прокурора та заперечення сторони захисту, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов`язків; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд своїм рішенням має забезпечити не лише їх права, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Розглядаючи заявлене клопотання прокурора відносно ОСОБА_5 суд приходить до висновку про необхідність та доцільність його задоволення та продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 05.04.2022 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, востаннє, ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2023.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 09.06.2023, заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися і виправдовують застосування обраного запобіжного заходу.

Отже, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст.177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого   ОСОБА_5 під вартою, враховуючи при цьому дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який не одружений, неповнолітніх дітей не має, постійного джерела доходу не має, а отже, суд вважає, що продовжує існувати обґрунтований ризик того, що   ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Таким чином, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню, підстав для зміни запобіжного заходу не має.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд -  

постановив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1  продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 06 серпня 2023 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів.

Суддя                                                          ОСОБА_1