Справа № 206/2472/23

Провадження № 1-в/206/130/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       07.06.2023                                                                               м.Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді:                                                                        ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання:                                      ОСОБА_2 ,

прокурора                                                                                               ОСОБА_3 ,

представника органу пробації                                                       ОСОБА_4 ,

засудженого                                                                                         ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро подання начальника Самарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, засудженого 09.06.2022 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 1 рік, який проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , про скасування засудженому іспитового строку,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2023 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло подання начальника Самарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування засудженому випробувального терміну та направлення його у місця позбавлення волі строком на 2 роки за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09.06.2022.

В обґрунтуванні подання зазначено, що 01.02.2023 року до Самарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області надійшов на виконання вирок суду відносно засудженого ОСОБА_5 .

03.02.2023 року засудженого було ознайомлено з порядком здійснення нагляду під час строку випробування, відібрано підписку про ознайомлення з обов`язками, що були покладені на нього вироком суду, роз`яснено відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України наслідки невиконання цих обов`язків в період строку випробування. Постановою від 03.02.2023 року про встановлення днів явки на реєстрацію засудженому було призначено з`являтись на періодичну реєстрацію до відділу пробації у І та ІІІ четвер щомісяця, про що засуджений ОСОБА_5 був ознайомлений під особистий підпис.

16.03.2023 року суб`єкт пробації не з`явився до відділу на реєстрацію. 20.03.2023 року останній надав письмове пояснення, в якому вказав, що не прибув через забій ноги, та він звертався за медичною допомогою до лікаря -хірурга філії № 2 КНП «Міська клінічна лікарня № 16» ДМР. Проте жодної довідки з медзакладу засуджений ОСОБА_5 до теперішнього часу до органу пробації не надав. У зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували факт його лікування, засудженому ОСОБА_5 було винесено перше письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання.

22.03.2023 року за вх. № 304 з філії № 2 КНП «Міська клінічна лікарня №16» ДМР отримано негативну відповідь щодо факту звернення засудженим за медичною допомогою.

В подальшому, не зважаючи на всі роз`яснення порядку перебування на випробувальному терміні, 20.04.2023 року засуджений ОСОБА_5 знову допустив неявку на періодичну реєстрацію. У своєму письмовому поясненні від 21.04.2023 року підобліковий вказав, що у день реєстрації затримався на роботі, проте офіційного працевлаштування не має, документального підтвердження поважності неявки також не має. У зв`язку з чим ОСОБА_5 було винесено друге попередження та роз`яснено, що матеріали відносно нього будуть направлені до суду відповідно до ч. 2 ст. 166 КВК України.

Отже, в період іспитового строку засуджений ОСОБА_5 порушив порядок та умови відбування покарання з випробуванням, допустив невиконання обов`язку періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, за що двічі письмово попереджався органом пробації про наслідки такої поведінки в період строку випробування.

Засуджений ОСОБА_5 має 6 судимість, а тому усвідомлював наслідки своїх дій в період строку випробування. Відповідно до резолютивної частини вироку суду вбачається, що між прокурором та ОСОБА_5 було затверджено угоду про визнання винуватості. Проте засуджений порушує умови затвердженої угоди.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ч. 2 ст. 78 Кримінального кодексу України, керуючись ч.ч. 2, 3 ст. 166 Кримінально – виконавчого кодексу України, начальник Самарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 просила задовольнити подання та вирішити питання про скасування засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 випробувальний термін та направити його у місця позбавлення волі строком на 2 роки за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09.06.2022 року.

Представник органу пробації ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала подання та просила його задовольнити, з наведених у ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні заявленого клопотання.  

Засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні подання, посилаючись на ту обставину, що він кається у скоєному в повному обсязі та зазначив, що вказаного правопорушення більше не відбудеться.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника органу пробації, враховуючи думку прокурора, приймаючи до уваги пояснення засудженого, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 КПК України, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбуття покарання, призначеного вироком.

Згідно ч.2 ст.78 КК України суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Відповідно до ч.3 ст.166 КВК України у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Виходячи з системного аналізу вищезазначеної правової норми, направлення засудженого для відбування призначеного покарання настає в двох випадках. Перший - коли засуджений в період проходження іспитового строку не виконує покладених на нього судом одного чи кількох обов`язків. Другий - якщо засуджений протягом іспитового строку систематично (три і більше рази) вчиняв правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення, види яких передбачені у ст.24 КУпАП і це свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

При скасуванні звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, суд зобов`язаний з`ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов`язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Як вбачається з подання та встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи, засуджений не з`являвся на реєстрацію до Самарського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області 16.03.2023, однак як зазначено у поданні 20.03.2023 засуджений ОСОБА_5 надав письмові пояснення з приводу свого не прибуння до органу пробації. 20.04.2023 засуджений знову не прибув на відмітку до органу пробації. Натомість 21.04.2023 надав письмові пояснення, в яких вказав, що затримався на роботі. З приводу цього, слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається відсутність систематичного вчинення правопорушень засудженим. Також, суд зазначає, що засуджений протягом іспитового строку взагалі не вчиняв правопорушення, що потягли б за собою адміністративні стягнення, види яких передбачені у ст.24 КУпАП. Як зазначено в поданні, засуджений ОСОБА_5 не виконав вимоги передбачені ст. 76 КК України в останє 20.04.2023, потім продовжував виконувати покладені на нього судом зобов`язання, натомість подання органу пробації надійшло до суду лише 02.06.2023. Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що іспитовий строк за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09.06.2022 за ч. 2 ст. 185 КК України у засудженого закінчується 09.06.2023.

Вище вказані обставини не дають можливості зробити однозначний висновок про умисне невиконання засудженим без поважних причин покладених на нього обов`язків, а свідчать лише про його легковажне відношення до покладеного судом обов`язків.

Абзацом 1 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року встановлено, що згідно з ч.2 ст.78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст.76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні достатні підстави для задоволення вказаного подання, оскільки матеріали справи не містять підтвердження, що засуджений ОСОБА_5 притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, за час перебування на обліку до уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_5 всупереч встановленим вироком суду обмеженням, а саме: 16.03.2023, 20.04.2023 не з`явився для реєстрації до Самарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, однак вказані обставини не дають підстав вважати, що останній не став на шлях виправлення, а отже у скасуванні іспитового строку необхідності немає.

За таких обставин, керуючись принципами гуманності, справедливості, розсудливості та трактування усіх сумнівів щодо доведеності вини на користь особи, суд вважає, що в задоволенні подання відділу пробації слід відмовити.

Враховуючи викладене, на підставі ч. 2 ст. 78 КК України, ч. 4 ст. 166 КВК України, ст.ст. 372, 537 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання начальника Самарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя:                                                                  ОСОБА_1