Справа №295/4859/23

Категорія  156

3/295/1981/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2023 року м. Житомир

       Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянувши матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції у Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в :

         Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 12.04.2023 о 13 год. 25 хв. в м. Житомирі, вул. Перемоги, 86 водій ОСОБА_1 керував т/з ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився.

               В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 12.04.2023 керував т/з, був зупинений працівниками поліції з невідомих причин, останні на його питання про причину зупинки, зазначили, що зупинка здійснена без причин. В послідчуючому, він пред`явив документи, з невідомих причин провели його обшук та обшук автомобіля. Вислолювали підозру, що він нібито перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а потім запропонуваи пройтии огляд але на стан наркотичного сп`яніння. Він запитав які для цього підстави і поліцейський почав наамання називати ознаки наркотичного сп`яніня. У свою чергу він одразу погодився пройти огляд. В цей час його зателефонувили з диспетчерської про терміновий виклик, оскілки людина застрягла у ліфті, про що він повідомив поліцейського, останні зазначили, що складають протокол про відмову від проходждення огляду. Після цього, він одразу прибув на місце виклику, звільнив людину з ліфту та самостійно проїхав до лікарні, де здав аналіз біорідини та отримав висновок, що не перебуває ні в стані алкогольного, ні наркотичного сп`яніння. Зазначив, що несе персональну кримінальну відповідальність за безпеку людини в ліфті, а тому не мав права проігнорувати та не виконати такий виклика.

               Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку захисника, дослідивши матеріали справи, відеозапис із нагрудної відеокамери патрульного поліцейського, додатково надані документи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

               Зважаючи на наведене, якість формування матеріалів протоколу є дуже важливою складовою справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи. Саме від якісно складеного протоколу про адміністративні правопорушення працівниками поліції і залежить повне та об`єктивне з`ясування обставин події, встановлення особи правопорушника та притягнення його до відповідальності.

       Об`єктивна сторона частини першої статті 130 КпАП передбачає відповідальність за «керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння» (пункт 2.9. а Правил дорожнього руху України) або «відмову особи пройти відповідний огляд» (пункт 2.5. Правил дорожнього руху України).

       Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейськиі не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп`яніння (рішення від 15.03.2019 справа 686/11314/17; від 23.10.2019 справа № 357/10134/17).

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 зупинений без задокументованих доказів вчинення ним порушень ПДР України. Крім цього, рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 12.05.2023 скасовано постанову серії ЕАС № 6822641 від 12.04.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальностиі за ст. 121 ч.3 КУпАП.

       Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння від 09.11.2015 № 1452/735, а також "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведеня огляду з метою виявлення стані сп`яніння ...", затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушеня, у якому зазначає ознаки сп`яіння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, в порушення вимог ч.6 ст. 266 КУпАП, не залучено участь двох свідків.

               В даному випадку стан сп`яніння водія не встановлено, відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння не зафіксовано.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння і в цей час отримав виклик диспетчера про те, що зобов`язаний негайно прибути за адресою: АДРЕСА_2 для звільнення пасажирів, які застрягли в ліфті, про що і повідомив поліцейського. У свою чергу, поліцейський, незважаючи на те, що ОСОБА_1 перебуває у стані крайної необхідності, оскільки мав усунути небезпеку, яка загрожувала життю та здоров`ю громадян, зазначену інформацію проігнорував та склав протокол про те, що водій відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та в порушення ст. 266 КупАп водія не відсторонили від керування т/з, а навпаки дозволили продовжувати рух.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими Законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, права і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунета іншимим засобами і якщо заподіяня шкода є меннш значною, ніж відвернена шкода.

Згідно довідки ТзОВ "РЕМЛІФТМОНТАЖ" електромеханік ОСОБА_1 12.04.2023 виконував завдання щодо звільнення пасажирів, які застрягли у ліфті за адресою: АДРЕСА_2 , що у свою чергу є станом крайньої необхідності, тобто усунення небезпеки для життя і здоров`я громадян.

       У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

       У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

       Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

               Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.

       Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.

       Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.

       У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.

       Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя усправах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.

       Суд приходить до висновку, що працівник поліції з метою штучного збільшення показників складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, не дотрималися вимог ст. 266 КупАП та під час повітряної тривоги не зупинили проведення такої дії, наразивши людей на небезпеку. При цьому, суд враховує, що в ці години в м. Києві було здійснено бомбордування міста, отже небезпека існувала і для м. Житомира.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністартивна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останннім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП., що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -

п о с т а н о в и в :

Провадження в справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.

       Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.

Суддя                                                                                                               С.М.Костенко