Справа № 758/6107/23

3/758/2762/23

Категорія 307

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Київ

12 червня 2023 року

Суддя Подільського районного суду м. Києва Бузунко О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Подільського УП ГУ НП України в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 28 травня 2023 року близько о 15 годині 53 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку, під час якої словесно принижував свою співмешканку ОСОБА_2 словесними образами та вдарив, чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася, причини неявки суду невідомі. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, без присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, доводиться в сукупності наступними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 269435 від 28 травня 2023 року, протоколом АА № 069352 про адміністративне затримання від 28 травня 2023 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , фото копіями паспорта громадянина України ОСОБА_2 , рапортом старшого інспектора СПДН ВП Подільського УП ГУ НП у м. Києві лейтенанта поліції Тіна Ільченко, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених вище дій в повному обсязі зібранами по справі доказами у їх сукупності.

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.

Однак, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 269435 від 28 травня 2023 року, дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, які передбачені у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В протоколі серії ВАВ № 269435 від 28 травня 2023 року, у графі «чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності» зазначено: «нічого не зазначено».

Доказів про те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суду не надано.

Судом було скеровано запит про надання суду постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. За станом на 12 червня 2023 року такої інформації суду не надано.

В КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд визнає ОСОБА_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та вважає можливим застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Керуючись ст.40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Олена БУЗУНКО