Справа № 752/3103/23

Провадження № 1-кс/752/3110/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу захисника - адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру від 02.02.2023 ОСОБА_3 та скасування повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 27.03.2023 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42022102080000110 від 08.11.2022 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшла скарга захисника підозрюваної ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , подана в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, у якій захисник просить: скасувати повідомлення про підозру від 02.02.2023 ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України, у кримінальному провадженні № 42022102080000110 від 08.11.2022; скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 27.03.2023 ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України, у кримінальному провадженні №42022102080000110 від 08.11.2022.

В обґрунтування скарги адвокат посилається на те, що слідчими слідчого управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022102080000110 від 08.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України.

02.02.2023 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України.

28.03.2023 ОСОБА_3 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України.

Захисник вказує, що повідомлення про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 321-1 КК України, ґрунтується на припущеннях сторони обвинувачення, оскільки жодний доказ у справі не вказує на вчинення інкримінованогоОСОБА_3 злочину.

Повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 здійснено за відсутності фактичних підстав, з якими закон пов`язує повідомлення про підозру, тобто без наявності безсумнівної системи належних до справи, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної.

Окрім того захисник вказує на процесуальні порушення, допущені під час вручення повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 .

Зазначає, що в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 277 КПК України в повідомленні про підозру та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри слідчим не вказано всі передбачені законом анкетні дані, зокрема щодо громадянства ОСОБА_3 .

Також порушено порядок вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 27.03.2023. Слідчим в порушення ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено ОСОБА_3 про зміну раніше повідомленої підозри не в день складення - 27.03.2023, а 28.03.2023.

На підставі зазначеного захисник просить про задоволення скарги.

Підозрювана та її захисник в судовому засіданні підтримали скаргу з підстав, зазначених у ній, просили задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення скарги, просив відмовити у її задоволенні. Пояснив, що повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 було здійснено після встановлення наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Під час вручення повідомлення про зміну повідомлення про підозру в діях слідчого відсутні порушення вимог КПК України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів скарги, слідчими слідчого управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022102080000110 від 08.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України.

У цьому кримінальному провадженні, 02.02.2023 слідчим СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України, і цього ж дня ОСОБА_3 було вручено зазначене повідомлення про підозру.

27.03.2023 слідчим СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 321-1 КК України, яке було вручено ОСОБА_3 28.03.2023.

Не погоджуючись з обґрунтованістю пред`явленої підозри, сторона захисту звернулась до слідчого судді з даною скаргою в порядку ст. 303 КПК України.

Так, повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України.

Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.

Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.

Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.

Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.

Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.

Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).

У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч. 1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Згідно з положеннями ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» (пункт 88), «Erdagozv. Turkey» (пункт 51), «Cebotari v. Moldova» (пункт 48) «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Murray v. the United Kingdom». Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Разом з тим, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки і оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, в рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Разом з тим, відповідно до пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України хоча і передбачено право оскарження повідомлення про підозру, втім кримінальним процесуальним законодавством не визначено критеріїв і підстав, які можуть бути покладені в основу скасування повідомлення слідчого, прокурора про підозру у вчинені особою злочину.

Аналізуючи наявні у провадженні слідчого судді матеріали, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй злочину, допустимість доказів щодо встановлення її винуватості, слідчий суддя вважає, що зміст таких матеріалів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 321-1 КК України.

Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлення про підозру від 02.02.2023 ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України, та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 27.03.2023 ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України, відповідають вимогам ст. 277 КПК України. При врученні зазначених повідомлень слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти висновку, що ОСОБА_3 вірогідно причетна до вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 321-1 КК України.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 321-1 КК України, неодноразово перевірялась слідчими суддями при вирішенні клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, а також суддями апеляційної інстанції при здійсненні перегляду ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу.

При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу ймовірної причетності ОСОБА_3 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим, а тому слідчий суддя не вбачає у висновках слідчого про обґрунтованість підозри, чогось очевидно довільного чи необґрунтованого.

Крім того, звертаючись зі скаргою захисник підозрюваної посилається на відсутність у повідомленні про підозру належних та допустимих доказів щодо причетності підозрюваноїОСОБА_3 , однак вказані обставини повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати такі питання та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.

Як убачається зі змісту повідомлення про підозру від 02.02.2023 ОСОБА_3 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 27.03.2023, за формою та змістом вказані повідомлення відповідають вимогам ст. 277 КПК України, та містять передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру та на момент повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.

Слідчий суддя приймає до уваги доводи сторони захисту про відсутність в повідомленні про підозру та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри відомостей щодо громадянства ОСОБА_3 та вважає їх слушними. Однак, на переконання слідчого судді, не зазначення слідчим у повідомленні про підозру та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри відомостей щодо громадянства підозрюваної не є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, тому такі обставини не можуть бути підставою для скасування повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.

Посилання захисника на недотримання органом досудового розслідування порядку вручення ОСОБА_3 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.

Так, згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок вручення повідомлення передбачено статтею 135 КПК України, згідно якої особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Як убачається із матеріалів скарги,27.03.2023 старшим слідчий СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 321-1 КК України.

Для вручення зміни повідомлення про підозру, сторона захисту - підозрювана ОСОБА_3 та її захисник 24.03.2023 викликані на 27.03.2023 у встановлений КПК України спосіб, за допомогою телефонного зв`язку, що підтверджується долученим стороною обвинувачення до матеріалів справи скріншотом з телефону слідчого від 24.03.2023 про відправлення повістки захиснику ОСОБА_3 .

Як пояснив прокурор, ОСОБА_3 та її захисник не з`явились до слідчого у визначений час, внаслідок чого слідчий направив їм повістку про явку на 28.03.2023, що підтверджується копією рапорта про неявку та копією повістки.

Вбачається, що підозрювана ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_4 з`явились на вимогу слідчого лише 28.08.2023 і в цей день отримали зміну повідомлення про підозру від 27.03.2023 про що розписались.

З огляду на наведене, слідчий суддя не вбачає в діях слідчого під час вручення повідомлення про зміну повідомлення про підозру порушень вимого КПК України.

За вказаних обставин, слідчий суддя в межах своєї компетенції, приходить до висновку, що повідомлення про підозру від 02.02.2023 ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України, та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 27.03.2023 ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України, є законними, вмотивованими та відповідають вимогам ст. 277 КПК України, а у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваної, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено, у зв`язку з чим, у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись статтями 3, 303, 304, 309, 392-393, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу захисника - адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру від 02.02.2023 ОСОБА_3 та скасування повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 27.03.2023 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42022102080000110 від 08.11.2022 року, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 12.06.2023 року о 17.00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1