Справа № 2-2361 / 2009р.

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

07 травня 2009 року                                                                                                                                    м. Суми

    Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого-судді  Янголь Є.В., при секретарі Дубініна Т.Ю., розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „РОДОВІД БАНК” про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу в розмірі 5554,35 доларів США,-

В С Т А Н О В И В:

    Свій позов мотивує тим, що 01 березня 2008 року між ним та відповідачем був укладений договір банківського вкладу „Ощадний” строком на 12 місяців з терміном повернення 03 березня 2009 року. Згідно умов договору ним було здійснено внесок на депозитний рахунок в сумі 5000,00 доларів США.  По закінченню строку дії договору 02.03.2009 року він з письмовою заявою про повернення суми вкладу та відсотків звернувся до відповідача однак отримав письмову відмову. Вважає, що відповідач порушив умови договору,  ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів”, ст.ст. 1058, 1060 ЦК України. Станом на 30.03.2009 року відповідач має заборгованість перед ним в сумі 5554,35 доларів США, з яких 5000,00 доларів США - сума банківського вкладу та 554,35 доларів США - нараховані відсотки, яку і просить стягнути ці суми з відповідача на його користь.

    В судовому засіданні позивач позов підтримав.

    Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, визнає ті обставини, що з позивачем укладався договір банківського вкладу і банк має заборгованість перед позивачем в сумі 5554,35 доларів США однак посилається на те, що відповідно до постанови Правління Національного банку України № 138 від 13.03.2009 року (із змінами, внесеними Постановою Правління НБУ № 142 від 18.03.2009 року) з 16.03.2009 року в ВАТ „РОДОВІД БАНК” призначена тимчасова адміністрація строком на один рік та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 16.03.2009 року по 15.09.2009 року а тому просить відмовити в задоволенні позову.

    Суд, вислухавши сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    В судовому засіданні встановлено, що 01 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ „РОДОВІД БАНК” був укладений договір строкового банківського вкладу „Ощадний” за № ДРД.158.ОЩ12-471/03-2008 (а.с.4-6) та додаткова угода № 1 до нього (а.с. 7). Договір укладений строком на 12 місяців та 2 дні з терміном повернення банком суми вкладу вкладникові 03 березня 2009 року. Згідно умов договору банк приймає від вкладника  на строковий депозитний рахунок грошову суму в розмірі 5000,0 доларів США під 11 % річних. По закінченню строку дії договору сума вкладу та нараховані проценти виплачуються вкладнику шляхом безготівкового перерахування на картковий рахунок вкладника № 26254001333197, відкритий в ВАТ „РОДОВІД БАНК”.

    Позивач умови договору виконав та 01.03.2008 року вніс на депозитний рахунок банка суму 5000,0 доларів США, що підтверджується квитанцією (а.с. 10).

    02.03.2009 року позивач звернувся до ВАТ „РОДОВІД БАНК” з заявою про повернення йому коштів згідно умов договору (а.с. 8).  Листом № 237 від 31.03.2009 року (а.с. 9) позивачу було повідомлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України № 138 від 13.03.2009 року з 16.03.2009 року в ВАТ „РОДОВІД БАНК” призначена тимчасова адміністрація строком на один рік та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 16.03.2009 року по 15.09.2009 року.

    Сума заборгованості в розмірі 5554,35 доларів США підтверджується також випискою з банку (а.с. 11).

    Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку , встановлених  законом.

Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України  за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.   

Статтею 56 Закону України "Про Національний банк України" встановлено,  що постанови Правління Національного банку не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. Крім того вони підлягають обов'язковій державної реєстрації в Міністерстві юстиції України  та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Указом Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 року № 493/92 із змінами та доповненнями від 21.05.1998 року №493/98  та Постановою КМУ від 28.12.1992 року № 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" також  визначено, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського контролю та управління і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено іншого пізнішого строку надання чинності.

Враховуючи, що постанова Правління Національного банку України № 138 від 13.03.2009 року (із змінами, внесеними Постановою Правління НБУ № 142 від 18.03.2009 року) не може обмежувати право власності фізичної особи щодо банківського вкладу,  суперечити загальним положенням про право власності, не пройшла державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, суд вважає що вона не підлягає застосуванню при вирішенні спірних правовідносин.

Крім того договором банківського вкладу не передбачено умов неповернення вкладу за вимогою вкладника, таке право гарантоване чинним законодавством і не може бути скасоване.

Розглянувши позов в межах позовних вимог суд вважає, що він обґрунтований і підлягає задоволенню.

            Керуючись ст.ст. 526, 610,611ЦК України, ст. ст.  10-11, 60, 88,  213-215, 119,120 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „РОДОВІД  БАНК” на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу в розмірі 5554,35 доларів США та 30 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „РОДОВІД  БАНК” на користь держави судовий збір в розмірі 427,00 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, а апеляційна скарга на рішення суду - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя               підпис                               Янголь Є.В.

Копія, з оригіналом згідно.

Суддя                                                     Янголь Є.В.

Повний текст рішення суду виготовлений 12.05.2009 року.