ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
У Х В А Л А
14.07.06 Справа № 01-10/16-476.
Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали за позовом Лисичанського комунального підприємства «ЖЕК № 3», м. Лисичанськ Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лис Брок ВС», м. Лисичанськ Луганської області
про розірвання договору та стягнення 2772 грн. 49 коп..
в с т а н о в и в :
До позовної заяви без дати та номеру позивачем не додано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.
В резолютивній частині позовної заяви позивач просить:
Розірвати договір оренди від 20.07.05 № 46 укладений між Лисичанським комунальним підприємством «ЖЕК № 3» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лис Брок ВС»;
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лис Брок ВС» заборгованість у сумі 2772 грн. 49 коп.
Відповідно до п.п. „а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”:
розмір державного мита по майнових спорах становить 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 102 грн., та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500 грн.;
Згідно п.п. „а” п. 2 ст. 3 Декрету КМУ „Про державне мито” (7-93) із змінами внесеними відповідно до закону України від 25.03.05. № 2505-ІV Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України, що опубліковано в газеті „Голос України” від 01.04.05. № 59, з позовних заяв не майнового характеру, що подаються до господарських судів, ставка держмита складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що з даного позову складає 85 грн.
Позивачем заявлено 2 вимоги, з яких одна (майнова) є стягнення заборгованості, друга (не майнова) - розірвання договору.
Таким чином підлягає сплаті державне мито у сумі 85 грн. за немайновою вимогою та 102 грн. за майновою вимогою.
Однак позивачем сплачено державне мито лише в сумі 102 грн. (платіжне доручення від 01.03.06 № 160), що не відповідає вимогам законодавства.
Крім того, згідно з роз’ясненням Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 “Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України “ платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита має містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується державним митом.
Призначення платежу у доданого до позовної заяви платіжного доручення від 01.03.2006 № 160 на суму 102 грн. 00 коп. зазначено: “госпошлина по иску», що порушує вимоги вказаного вище роз’яснення ВАСУ.
Згідно п. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ст. 63, Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в :
Повернути заяву заявнику без розгляду.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток (тільки заявнику): на 22 аркушах, у т. ч. платіжне доручення від 01.03.2006р. № 160 на суму 102 грн. та платіжне доручення від 03.03.2006р. № 2 на суму 118,00 грн.
Суддя Р.М. Шеліхіна