ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2190/23 Справа № 243/7673/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2023 року, якою продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 ,обвинуваченому за ч.2 ст.307 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2023 року продовжений ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 20.05.2023 р. за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Визначено розмір застави у розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 120780 гривень.

Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за якими законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли та не змінились під час розгляду клопотання. Вік та стан здоров`я дозволяють застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить ухвалу суду скасувати та обрати більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання або цілодобового домашнього арешту, зменшити розмір застави до 100 000 гривень. Вважає, що орган досудового розслідування проводив розслідування з порушенням вимог КПК України. Розмір застави визначений з порушенням вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, оскільки не відповідає його матеріальному стану і є надмірним. Можливість впливати на свідків взагалі відсутня, оскільки даного злочину не вчиняв і спілкуватись з іншими не збирається. Зазначає, що всі висновки суду щодо наявності ризиків засновані виключно на припущеннях.

Заслухавши суддю доповідача, думку захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали контрольного провадження, колегія суддів доходить наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 394 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Згідно вимог ст. 12 КПК України кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Таким чином, законність та обґрунтованість обмеження права на свободу та особисту недоторканність має бути перевірена судом у найкоротший строк.

Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labitav.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Як встановлено з наданих судом першої інстанції матеріалів, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 продовжений під час судового провадження в суді першої інстанції на 60 днів до 20.05.2023 року включно.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину, з санкцією до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, вірогідність незаконного впливу на свідків з метою примушування їх до зміни своїх показань.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів - це діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров`ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що додатково підтверджує наявність об`єктивного суспільного інтересу в даному кримінальному провадженні.

З урахуванням цього, колегія суддів зазначає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде гарантувати виконання ОСОБА_8 своїх процесуальних обов`язків.

Можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою передбачають вимоги 183 КПК України. Вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики встановлені в ухвалі суду та підтверджується наданими судом першої інстанції матеріалами, відповідно до яких, заявлені ризики об`єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Тяжкість, характер та обставини інкримінованого злочину свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.

Судова колегія не вбачає в діях суду першої інстанції порушень кримінального процесуального законодавства, які б вплинули на законність прийнятого рішення про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 .

Обговорюючи питання щодо зменшення обвинуваченому ОСОБА_8 розміру застави, слід зазначити, що відповідно до ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним.

Суд першої інстанції при визначенні розміру застави дотримався вимог діючого законодавства в повному обсязі.

Колегія суддів, не приймає до уваги доводи обвинуваченого з приводу відсутності достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, оскільки на цій стадії процесу суд позбавлений можливості перевірити їх обґрунтованість. Дане питання вирішується судом під час розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про продовження застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб запобігти його втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Таким чином, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення.

Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2023 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді