Справа № 405/1375/23

1-кп/405/53/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

з участю прокурора: ОСОБА_3

захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10

обвинувачених: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Кропивницький обвинувальний акт за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022120000000061 від 01.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.5 ст.255 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.255 КК України,

встановив:

Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.05.2023 обвинуваченим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 29 червня 2023 року, включно, без визначення застави.

Також, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09.05.2023 до обвинуваченого ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , застосовано запобіжний у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 29 червня 2023 року, включно, з визначенням розміру застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні постало питання щодо доцільності продовження запобіжних заходів вищевказаним обвинуваченим.

Прокурором суду надані письмові клопотання, згідно, у яких останній просив продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , з огляду на те, що на даний час ризики встановлені раніше, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КК України, не зменшилися та продовжують існувати, а також продовжити обвинуваченій ОСОБА_17 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та ОСОБА_16 обов`язки по запобіжному західу у вигляді застави, зважаючи на існуючі ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_11 , вказав, що клопотання не обґрунтоване. У його підзахисного нічого не вилучалося і доказів причетності до вчинення злочинів немає. Просив змінити на інший запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_5 , яку підтримав обвинувачений ОСОБА_12 , вказала, що ризики наведені прокурором не підтверджуються. Просила повернути обвинуваченого до ДУ «ВК (№6)».

Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_13 просили відмовити у задоволення клопотання. Адвокат вказав, що прокурор не навів нових ризиків, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_7 , якого підтримав обвинувачений ОСОБА_14 , зазначив, що він проти продовження строку тримання останнього під вартою.

Захисник ОСОБА_18 , яку підтримав обвинувачений ОСОБА_15 , вказала, що прокурор не довів, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків. Тяжкість покарання не може бути підставою для тримання під вартою. Обвинувачений має постійне місце проживання, одружений, дитину. Просила змінити на інший запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_9 , думку якої підтримав обвинувачений ОСОБА_16 , не заперечила щодо продовження запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані клопотання та матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Положення ст.183 КПК України визначають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

При вирішенні даного питання, судом враховано, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.5 ст.255 КК України, які у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Разом з тим, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_11 не одружений, не має на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, п`ять разів притягувався до кримінальної відповідальності, останній раз судимий за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України, які є умисними, корисливими злочинами проти власності, на теперішній час відбуває покарання за вироком суду.

Крім того, обраний відносно ОСОБА_11 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає характеру і тяжкості кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, не надає можливості вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, ризик щодо цього є дійсним та триваючим, а більш м`яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_11 .

За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що неспроможні запобігти встановленому ризику п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення, а також забезпеченню виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, визначаючи тримання під вартою в цьому випадку виправданим за наявності конкретного суспільного інтересу у виді права на справедливий судовий розгляд, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.2011 в справі «Харченко проти України».

Відповідно до п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України, та щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне не визначати в даному випадку розмір застави.

При вирішенні даного питання, судом враховано, що ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255 КК України, які у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Разом з тим, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_14 не одружений, не має на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, п`ять разів притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, корисливих злочинів, спрямованими на незаконне заволодіння чужим майном, на теперішній час відбуває покарання за вироком суду.

Крім того, обраний відносно ОСОБА_14 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає характеру і тяжкості кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, не надає можливості вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, ризик щодо цього є дійсним та триваючим, а більш м`яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_14 .

За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що неспроможні запобігти встановленому ризику п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення, а також забезпеченню виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, визначаючи тримання під вартою в цьому випадку виправданим за наявності конкретного суспільного інтересу у виді права на справедливий судовий розгляд, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.2011 в справі «Харченко проти України».

Відповідно до п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-2553 КК України, та щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне не визначати в даному випадку розмір застави.

При вирішенні даного питання, судом враховано, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255 КК України, які у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Разом з тим, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_12 не одружений, не має на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, три рази притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 185 КК України, які є умисними, корисливими злочинами, спрямованими на незаконне заволодіння чужим майном, на теперішній час відбуває покарання за вироком суду.

Крім того, обраний відносно ОСОБА_12 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає характеру і тяжкості кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, не надає можливості вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, ризик щодо цього є дійсним та триваючим, а більш м`яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що неспроможні запобігти встановленому ризику п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення, а також забезпеченню виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, визначаючи тримання під вартою в цьому випадку виправданим за наявності конкретного суспільного інтересу у виді права на справедливий судовий розгляд, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.2011 в справі «Харченко проти України».

Відповідно до п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України, та щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне не визначати в даному випадку розмір застави.

При вирішенні даного питання, судом враховано, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255 КК України, які у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Разом з тим, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_13 не одружений, не має на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, три рази притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 185 КК України, які є умисними, корисливими злочинами, спрямованими на незаконне заволодіння чужим майном, на теперішній час відбуває покарання за вироком суду.

Крім того, обраний відносно ОСОБА_13 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає характеру і тяжкості кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, не надає можливості вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, ризик щодо цього є дійсним та триваючим, а більш м`яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що неспроможні запобігти встановленому ризику п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення, а також забезпеченню виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, визначаючи тримання під вартою в цьому випадку виправданим за наявності конкретного суспільного інтересу у виді права на справедливий судовий розгляд, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.2011 в справі «Харченко проти України».

Відповідно до п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України, та щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне не визначати в даному випадку розмір застави.

При вирішенні даного питання, судом враховано, що ОСОБА_15 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255 КК України, які у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Разом з тим, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_15 одружений, має на утриманні малолітню доньку 2019 року народження, працює в ТОВ «Відродження», за місцем роботи характеризується позитивно, що хоча і свідчить про його міцні соціальні зв`язки в місці його постійного проживання, однак не є достатнім стримуючим фактором з урахуванням ризиків, які на цей час не зменшились; раніше судимий за вчинення умисного, корисливого злочину проти власності, 05.08.2020 вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області засуджений за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням на 3 роки.

Крім того, обраний відносно ОСОБА_15 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає характеру і тяжкості кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, не надає можливості вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, ризик щодо цього є дійсним та триваючим, а більш м`яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що неспроможні запобігти встановленому ризику п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення, а також забезпеченню виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, визначаючи тримання під вартою в цьому випадку виправданим за наявності конкретного суспільного інтересу у виді права на справедливий судовий розгляд, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.2011 в справі «Харченко проти України».

Відповідно до п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України, та щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне не визначати в даному випадку розмір застави.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Так, вище вказано ухвалою Кропивницького апеляційного суду обвинуваченому ОСОБА_16 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 29 червня 2023 року, включно, з визначенням розміру застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 грн.

10.05.2023 ОСОБА_16 сплачена застава, того ж дня його звільнено з-під варти.

Під час вирішення питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому

ОСОБА_16 відповідно до ст.178 КПК України, суд враховує вік обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків.

Так, ОСОБА_16 потребує невідкладної медичної допомоги в умовах медичного закладу, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, має матір, яка проживає в м. Кременчук, Полтавської області, та є ВПО з 01.12.2017, до затримання працював та займався суспільно-корисною працею, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255-1, ч.2 ст.307 КК України, які відноситься до категорій тяжкого та особливо тяжкого злочину.

Судом також взято до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_16 з часу звільнення його з-під варти під заставу дотримується умов застосованого запобіжного заходу (відомостей про порушення умов прокурором не надано), що свідчить про достатність такого запобіжного заходу для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Викладені обставини об`єктивно вказують на ту обставину, що ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України не зменшився, обвинувачений ОСОБА_16 може незаконно вплинути на свідків, що на даний час не допитані під час судового розгляду, тому продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави відповідатиме вимогам закону і забезпечить виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 331, 177, 178, 183 КПК України, суд,

                            постановив:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 18 серпня 2023 року, включно, без визначення застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 18 серпня 2023 року, включно, без визначення застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 18 серпня 2023 року, включно, без визначення застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 18 серпня 2023 року, включно, без визначення застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 18 серпня 2023 року, включно, без визначення застави.

Копії ухвали направити до ДУ “Кропивницький СІ” для виконання.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,строк дії обов`язків, передбачених запобіжним заходом у вигляді застави, покладених на нього ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09.05.2023, на строк до 20.08.2023, а саме:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатись із м.Кременчук, Полтавської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватись від спілкування як особисто так і через третіх осіб з іншим обвинуваченими, свідками у кримінальному провадженні, за винятком участі в суді.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_16 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням обов`язків покласти на прокурора.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою – в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя

Ленінського районного суду

м. Кіровограда                                                 ОСОБА_19