Справа № 206/1784/23

Провадження № 1-кп/206/133/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2023                                                                        м.Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

потерпілої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро кримінальне провадження №12023046700000102 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, суд,

В С Т А Н О В И В :

08.04.2023 приблизно о 22 годині 16 хвилин, ОСОБА_4 , перебував за адресою: м. Дніпро, вул. Роторна, біля будинку №27А разом з раніше знайомою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, стався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 в той же день та час, перебуваючи за вищевказаною адресою, стоячи біля вищевказаного будинку на відстані витягнутої руки, стоячи обличчям до ОСОБА_5 діючи умисно, лодонею своєї правої руки наніс ОСОБА_5 удар в область обличчя.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: ледве помітного синця на нижній повіці лівого ока з частковим переходом до зовнішнього кута.

Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, на підставі: п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.

Умисні дії ОСОБА_4 , виразились у спричиненні легкого тілесного ушкодження, що має не значні скороминущі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення у повному обсязі, пояснивши суду обставини скоєного. У вчиненому щиро розкаявся.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що вийшла з роботи, де на вулиці в неї з обвинуваченим почався словесний конфлікт, після чого обвинувачений ОСОБА_4 підійшов до потерпілої та вдарив її.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом з`ясовано, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, та у суду відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання обвинуваченим вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, судом також роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. А тому, крім допиту обвинуваченого, потерпілої, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних.

Оцінивши сукупність наведених доказів, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, а саме, як умисне легке тілесне ушкодження

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує вимоги статей 50, 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі ч. 1 ст. 125 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, обставини, що обтяжують і пом`якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого, відповідно до яких обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, має на утримані неповнолітнього сина, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд бере до уваги, що обвинувачений щиро розкаюється в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, що встановлено судом як пом`якшуючі вину обставини, відповідно до ст. 66 КК України. Також судом враховано, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку лікаря нарколога та лікаря-психіатра. Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Отже, аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України буде відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, гуманності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, крім того, таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок його м`якості.

Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань ОСОБА_4 суд не знаходить.

Під час досудового розслідування проведена експертиза №1079е від 20.04.2023. Витрати по проведенню вищезазначеної експертизи, яка була проведена спеціалізованими державними установами, відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України віднести за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам із Державного бюджету України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді  штрафу на користь держави у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн..

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно засудженого ОСОБА_4 не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію Вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя                                                 ОСОБА_1