Постанова

Іменем України

14 червня 2023 року

м. Київ

справа № 947/2659/21

провадження № 61-1953св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович, Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Янковська Ольга Сергіївна,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року в складі колегії суддів Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М., ДП «СЕТАМ», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковської О. С. про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 04серпня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № CM-SME-503/220/2008 про надання кредиту.Для забезпечення належного виконання умов кредитного договору 04 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки № SR-SME 503/220/2008 та договір іпотеки № РМ-SME503/220/2008, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в іпотеку квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності.

У приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. перебуває на виконанні виконавчий лист від 03 лютого 2020 року, виданий Київським районним судом м. Одеси на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 червня 2016 року в справі № 520/10677/15-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором № CM-SME-503/220/2008 від 04 серпня 2008 року з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 80 145,85 дол. США, що з урахуванням курсу НБУ станом на 23 лютого 2015 року складало 2 232 742,68 грн, та пеню за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 190 920,39 грн, що разом становить 2 423 663,07 грн.

У межах виконавчого провадження № 61231664 з виконання виконавчого листа № 520/10677/15 від 03 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. через електронні торги 10 лютого 2020 року незаконно здійснено реалізацію машиномісця № НОМЕР_1 площею 22,8 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , (далі - машиномісце № НОМЕР_1 ), яке належало ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно зі свідоцтвом про право власності № НОМЕР_2 від 09 грудня 2015 року.

Позивач зазначає, що машиномісце не перебувало в іпотеці чи заставі та придбано нею у 2015 році не за кредитні кошти, тому таке майно не можна реалізовувати в рахунок погашення кредитної заборгованості. Приватним виконавцем не досягнуто згоди з ОСОБА_1 щодо визначення вартості майна, можливості його реалізації, не надано можливості надати свою пропозицію щодо ціни реалізації арештованого машиномісця № НОМЕР_1 . Жодного повідомлення про проведення електронних торгів, а також про результати переоцінки майна позивачка не отримувала, не була повідомлена про день і час проведення електронних торгів.

На час проведення електронних торгів машиномісце № НОМЕР_1 перебувало під арештом на підставі: ухвали Київського районного суду м. Одеси від 07 травня 2019 року в справі № 520/7642/19; постанови державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі ПМУ МЮ Фішер В. В. від 17 липня 2020 року про арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 . Під час дії вказаних арештів реалізація машиномісця № НОМЕР_1 на електронних торгах є незаконною. Після проведення електронних торгів приватний виконавець не скасував вказані арешти.

За таких обставин ОСОБА_1 просила:

визнати недійсними електронні торги, проведені 30 листопада 2020 року ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України із реалізації лота № 452215: машиномісце № НОМЕР_1 площею 22,8 м2 на АДРЕСА_2 ;

визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 3194, видане 18 грудня 2020 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О. С. на машиномісце № НОМЕР_1;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55802221 від 18 грудня 2020 року 15:48:25 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковської О. С.;

припинити право власності ОСОБА_2 на машиномісце № НОМЕР_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено;

визнано недійсними електронні торги, проведені 30 листопада 2020 року ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України із реалізації лота № 452215: машиномісця № НОМЕР_1;

визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 3194, виданого 18 грудня 2020 року ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О. С. на машиномісце № НОМЕР_1;

скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55802221 від 18 грудня 2020 року 15:48:25, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковської О. С. та припинено право власності ОСОБА_2 на машиномісце № НОМЕР_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорювані торги проведені з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, а саме, що ОСОБА_1 не було відомо про примусову реалізацію її майна, не погоджено з боржником вартість майна, не направлено акт про проведений аукціон, не здійснено скасування накладених арештів на реалізоване машиномісце. А також, що реалізація спірного нерухомого майна відбулася під час дії арешту, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07 травня 2019 року в справі № 520/7642/19.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. задоволено; рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року скасовано; у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам і доводам сторін, у зв`язку з чим зробив неправильний висновок про наявність підстав для визнання недійсними електронних торгів.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 була обізнана про відкрите виконавче провадження від 10 лютого 2020 року щодо стягнення з неї як солідарного боржника на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитними договором, звернення стягнення на її майно, а також те, що станом на 30 листопада 2020 року приватний виконавець вже здійснював заходи щодо опису та арешту спірного майна, його оцінки, а також передачі його для реалізації на електронних торгах; приватний виконавець й організатор торгів на адресу ОСОБА_1 направляли відповідні повідомлення про проведення виконавчих дій і здійснення процедури електронних торгів, а тому, відповідно до частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» вона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості та оцінки арештованого майна; боржник не скористалася своїм правом на оскарження дій приватного виконавця щодо визначення вартості описаного та арештованого майна. Не знайшли свого підтвердження доводи позивачки про безпідставне зменшення вартості реалізованого майна.

Апеляційний суд відхилив посилання позивачки про те, що реалізоване на оспорюваних торгах машиномісце придбане боржником не за кредитні кошти, а тому не могло бути предметом обтяжень, оскільки при реалізації майна поручителя підстави набуття майна правового значення не мають, поручитель відповідає перед банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) боргових зобов`язань позичальника. Порукою забезпечується виконання боргових зобов`язань у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

13 лютого 2023 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року, у якій позивачка просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і залишити в силі законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

позивачка зверталася до апеляційного суду з клопотанням про проведення розгляду справи за її участі, яке колегією суддів необґрунтовано відхилено;

суд апеляційної інстанції не врахував, що для забезпечення зобов`язань за кредитним договором від 04 серпня 2008 року передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_3 . Вартість вказаної квартири перевищує розмір заборгованості, а тому приватний виконавець вирішив реалізувати належне позивачці машиномісце, чим позбавив позивачку належного їй майна;

реалізоване на торгах машиномісце придбане ОСОБА_1 у період перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 та є спільним майном подружжя. Суд апеляційної інстанції не залучив до участі у справі ОСОБА_7 та ухвалив рішення про його права, свободи, інтереси, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування постанови апеляційного суду;

матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 була повідомлена про вчинення будь-яких виконавчих дій під час підготовки до електронних торгів та відповідно про їх проведення;

приватний виконавець порушив строки проведення електронних торгів, а саме замість встановленого порядком строку підготовки торгів у п`ять робочих днів електронні торги з реалізації машиномісця відбулися через 29 календарних днів, другі через 19 днів, а треті через 21 календарний день;

постанова апеляційного суду не містить мотивів відмови їй у позові з підстав наявності інших арештів, накладених в інших справах на машиномісце, що було перешкодою для його реалізації;

апеляційний суд не навів мотивів, з яких виходив при відмові у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року залишено без руху; надано для усунення недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 ; надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

04 квітня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В ухвалі Верховного Суду від 24 квітня 2023 року вказано, що підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що апеляційний суд при вирішенні справи не застосував висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року в справі № 668/5633/14-ц, від 06 квітня 2016 року в справі № 3-242гс16 та постановах Верховного Суду від 25 лютого 2021 року в справі № 520/1157/16, від 07 грудня 2020 року в справі № 629/5908/18-ц, від 17 серпня 2022 в справі № 450/441/19; не дослідив у справі докази та необґрунтовано відхилив клопотання.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що Київським районним судом м. Одеси 03 лютого 2020 року видано виконавчий лист на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси в справі № 520/10677/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором у розмірі 80 145,85 дол. США, що за курсом НБУ станом на 23 лютого 2015 року становить 2 232 742,68 грн, та пеню за прострочення виконання зобов`язань за період з 25 грудня 2014 року до 23 лютого 2015 року у розмірі 190 920,39 грн, що разом становить 2 423 663,07 грн.

12 грудня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. відкрито виконавче провадження № 61231664 відносно боржника ОСОБА_1

19 травня 2020 року приватним виконавцем на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про явку до приватного виконавця для надання письмових пояснень, декларації про доходи та майно, копії технічних та правовстановлюючих документів на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , письмові пропозиції щодо видів майна, на яке слід звернути стягнення в першу чергу. Повідомлено також про те, що приватним виконавцем заплановано проведення виконавчих дій відносно провадження щодо боржника, а саме складання постанови про опис та арешт майна (коштів), у зв`язку з чим виконавець вимагає надати безперешкодний доступ приватному виконавцю до квартири.

Постановою про опис та арешт майна приватним виконавцем 21 травня 2020 року описано та накладено арешт на машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_1 на праві власності.

16 липня 2020 року призначено суб`єкта оціночної діяльності з питань оцінки ринкової вартості арештованого нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме: машиномісця № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 22,8 м2.

Супровідним листом від 16 липня 2020 року на адресу ОСОБА_1 направлено постанову від 16 липня 2020 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

21 серпня 2020 року приватному виконавцю надано звіт про незалежну оцінку майна від 17 серпня 2020 року, а саме машиномісця № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , за яким вартість вказаного майна визначена у розмірі 285 211 грн.

Супровідним листом від 21 серпня 2020 року на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про отримання звіту та визначення вартості машиномісця. Вказаний лист ОСОБА_1 отримала 31 серпня 2020 року.

30 листопада 2020 року ДП «Сетам» провело електронні торги лота № 452215 з реалізації машиномісця. За результатами торгів сформовано протокол № 514193 проведення електронних торгів, відповідно до якого, переможцем торгів визнано ОСОБА_2 , який на підставі акта про проведені електронних торгів від 15 грудня 2020 року у виконавчому провадженні № 61231664 отримав свідоцтво право власності на придбання з електронних торгів машиномісця № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Позиція Верховного Суду

Предметом спору в справі, яка переглядається, є визнання недійсними електронних торгів з реалізації машиномісця № НОМЕР_1 загальною площею 22,8 м2 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування вказаних позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема, зазначала, що станом на момент проведення електронних торгів 30 листопада 2020 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07 травня 2019 року в справі № 520/7642/19 забезпечено позов ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та накладено арешт на об`єкт житлової нерухомості - машиномісце № НОМЕР_1 загальною площею 22,8 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 .

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року в справі № 520/1157/16 (провадження № 61-17440св18), на яку заявник посилається у касаційній скарзі, зазначено, що «підпунктом 2 пункту 6 розділу ІІІ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів передбачено, що зміст інформаційного повідомлення про електронні торги повинен містити інформацію про майно, до якої включаються відомості про обтяження майна. Перед переданням майна на реалізацію державний виконавець зобов`язаний перевірити наявність обтяжень речових прав на нерухоме майно, обов`язок організатора торгів зазначити відомості про обтяження в інформаційному повідомленні про електронні торги. Також суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно встановив, що при підготовці до відчуження житлового будинку державний виконавець не перевірив відсутність заборони відчуження або арешту житлового будинку АДРЕСА_1. Оскільки на час проведення прилюдних торгів постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2014 року в кримінальній справі № 521/19039/14-к був накладений арешт на належний ОСОБА_1 вищевказаний житловий будинок, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що за наявності зареєстрованого обтяження нерухомого майна проведення будь-яких дій, у тому числі електронних торгів, є незаконним».

У постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 752/23610/18 (провадження № 61-2098св21) зазначено, що «забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження суд установлює в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Той факт, що встановлені ухвалою суду обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачене Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про існування у відповідача права вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно йому було відомо. Отже, правочин щодо відчуження майна, яке перебуває під арештом, може бути визнано недійсним за позовом заінтересованої особи, незалежно від того, чи було зареєстроване таке обтяження відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на час його укладення, якщо про встановлену заборону сторонам правочину було відомо».

Суд апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні позовних вимог про визначення недійсними електронних торгів, не перевірив обставини, на які позивачка посилалася в обґрунтування позовних вимог та не навів відповідних мотивів щодо наявності арешту на машиномісце під час проведення оспорюваних електронних торгів, у зв`язку з чим зробив передчасний висновок про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Оскільки суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд, колегія суддів інші підстави відкриття касаційного провадження не аналізує.

Аргументи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не залучив до участі у справі чоловіка позивача - ОСОБА_5 , який є співвласником машиномісця, та прийняв постанову, якою вирішив питання про його права та інтереси, не заслуговують на увагу, оскільки у позовній заяві ОСОБА_1 на обставини того, що реалізоване на торгах машиномісце перебуває у спільній сумісній власності подружжя, не посилалася, і такі обставини в обґрунтування позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними не зазначала.

Щодо позовних вимог ОСОБА_5 до приватного нотаріуса

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

У постанові Верховного Суду від 26 квітня 2023 року в справі № 545/264/20 (провадження № 61-10242св22) зазначено, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів.

У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір виник між ОСОБА_1 та приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Д. М., ДП «СЕТАМ», ОСОБА_9 . Тому приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Янковська О. С. є неналежним відповідачем, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса необхідно відмовити із цієї підстави.

За таких обставин постанова апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса підлягає зміні шляхом викладення її мотивів у цій частині в редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року в справі № 520/1157/16 (провадження № 61-17440св18), у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду в частині позовних вимог: пред`явлених до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М., ДП «СЕТАМ», ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягає скасуванню з направленням справи в зазначеній частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; в частині позовних вимог, пред`явлених до приватного нотаріуса, підлягає зміні шляхом викладення її мотивів у редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасувати, справу в зазначеній частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковської Ольги Сергіївни змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року втрачає законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук