Справа № 204/8614/22

Провадження № 1-кп/204/380/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                                                         ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання                                 ОСОБА_2 ,

прокурора                                                                 ОСОБА_3 ,

захисника                                                                 ОСОБА_4 ,

обвинуваченого                                                                 ОСОБА_5 ,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22022050000000318, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Красноарміськ (нині Покровськ) Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого слюсарем АПК "Інвест", неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Прокурор подав до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлені тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років. ОСОБА_5 проживає у м. Покровськ Донецької області, де на даний час відбуваються активні бойові дії, а агресія, яку здійснює Російська Федерація стосовно України може призвести до ухилення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності. Застосування до ОСОБА_5 запобіжних заходів не пов`язаних з триманням під вартою, створить передумови для продовження спілкування ОСОБА_5 з невстановленими особами, яким він не санкціоновано передавав відомості, тобто існує ризик продовження кримінального правопорушення у якому ОСОБА_5 обвинувачується або вчинення нового злочину. З метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи практику ЄСПЛ, а також викладені обставини строк тримання під вартою слід продовжити без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав вищезазначене клопотання та просив його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні просив суд змінити застосований запобіжний захід на біль м`який.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу, крім випадків передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених у тому числі ст. 111-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.

Частиною 1, 2 ст. 177, ч. 1 ст. 178 КПК України визначено, що застосування запобіжного заходу здійснюється з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків на підставі наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, для запобігання яких здійснюється запобіжний захід.

Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, суд враховує вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до конвенції та практики ЄСПЛ, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Практика ЄСПЛ, також передбачає, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд зазначає, що у цій справі існує наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, санкція якого визначає покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Розуміючи тяжкість і невідворотність покарання, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, у разі визнання судом його винуватим, ОСОБА_5 може переховуватися від суду. Крім того, обвинувачений зареєстрований місті Покровськ Донецької області, поблизу якого на цей час відбуваються активні бойові дії, а агресія, яку здійснює Російська Федерація стосовно України, може привести до тимчасової окупації міста. У разі незастосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній повернеться до свого місця мешкання, що може призвести до ухилення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, а також до невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Також вбачається ризик, що обвинувачений, користуючись зв`язками на непідконтрольній українській владі території, у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується та/або вчинити інше правопорушення в умовах воєнного стану на території України.

Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід не виходить за межі розумного строку тривалості, відповідає чинним підставам, меті його застосування та кореспондується із суспільним інтересом, отже, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, відтак у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м`який слід відмовити.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст.111-1 Кримінального кодексу України.

Відтак, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, забезпечення виконання ним належної процесуальної поведінки в умовах воєнного стану, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, який свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, суд доходить висновку про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк шістдесят днів, оскільки будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, на думку суду, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 176-178, 183, 193-194, 197, 331, 369- 372, 376, 392-393 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 20 серпня 2023 року включно без визначення розміру застави.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який - відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя                                                                                 ОСОБА_1