Справа № 529/1660/22

Провадження № 1-кп/529/105/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Диканька Полтавської області у режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22022220000002261 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Диканського районного суду Полтавської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22022220000002261 стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 26 травня 2023 року ОСОБА_4 було востаннє продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, а саме до 24 червня 2023 року включно.

Станом на 23 червня 2023 року судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 за ч. 7 ст. 111-1 КК України ще не завершений.

До суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання вказано, що розгляд кримінального провадження ще не завершений, на теперішній час ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, зокрема є об`єктивні причини вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, так як обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років. Крім цього, враховуючи те, що обвинуваченому відоме місце проживання свідків у кримінальному провадженні, показання яких, надані під час досудового розслідування, відкриті обвинуваченому ОСОБА_4 , обвинувачений може незаконно впливати на свідків, в тому числі фізично, психологічно, шляхом погроз та залякувань, щоб ті відмовилися від наданих на досудовому розслідуванні показань та надавали при судовому розгляді вигідні для нього показання з метою уникнення покарання за вчинений злочин. Крім того, під час судового засідання свідки повідомляли, що ОСОБА_4 , перебуваючи у слідчому ізоляторі, здійснював телефонні дзвінки та вчиняв тиск на свідків. Також, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4  добровільно співпрацював з окупаційною адміністрацією держави агресора, толерантно віднісся до захоплення частини території України, вбачається ризик того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, тим самим зашкодити державі, адже дана категорія злочинів є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад.  Застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_4 не можливо, оскільки вони передбачають можливість перебування на волі та не зможуть у повній мірі усунути наявні ризики і забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків. Прокурор просив в порядку ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати ОСОБА_4 розмір застави.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив його задовольнити з підстав, вказаних у клопотанні та в судовому засіданні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на його необґрунтованість, так як не наведено жодних об`єктивних даних, які б свідчили про обґрунтованість обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_4 , та продовження існування ризиків, зазначених в клопотанні. Прокурором не надано жодних доказів, що свідчать про причетність обвинуваченого до колабораційної діяльності.Просив змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та змінити тримання під вартою на домашній арешт, умов якого він буде дотримуватися. Обвинувачений вказав, що не буде вчиняти ніякого впливу свідків, оскільки останні вже допитані та жоден з них не підтвердив, що він причетний до колабораційної діяльності. Вказав, що він не переховувався від слідства та безпідставно був оголошений у розшук, що підтвердили всі свідки, які були допитані, які вказали, що він весь час окупації проживав в смт Шевченкове. Зазначив, що він має сталі соціальні зв`язки, його невістка на днях народить йому онука, тому не буде переховуватися від суду, вчасно з`являтиметься на всі судові виклики, тому просив змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши доводи учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.09.2022 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 12.11.2022, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.11.2022 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою на 29 днів, в межах строку досудового розслідування, до 08.12.2022.

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.12.2022 підозрюваному ОСОБА_4 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 06 січня 2023 року включно.

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 06 січня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 06 березня 2023 року включно.

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 03 березня 2023 року ОСОБА_4 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 01 травня 2023 року включно.

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2023 року ОСОБА_4 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, а саме до 27 травня 2023 року включно.

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 26 травня 2023 року ОСОБА_4 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, а саме до 24 червня 2023 року включно.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що обвинувачений міг вчинити інкримінований йому злочин, висунуте обвинувачення є обґрунтованим. При цьому, судом при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення. Належна оцінка наявних у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини обвинуваченого не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Оцінюючи можливість обвинуваченого переховуватися від суду, суд враховує, що обвинувачений на досудовому слідстві хоча і оголошувався в розшук, проте всі свідки захисту, так і свідки обвинувачення, які були допитані безпосередньо судом, вказали, що ОСОБА_4 з початку окупації і до деокупації смт Шевченкове Куп`янського району Харківської області, місця проживання не покидав, тому посилання прокурора, що обвинуваченим вже здійснювалися спроби ухилення від слідства, судом не враховується. В свою чергу, суд бере до уваги, що місце проживання обвинуваченого ОСОБА_4 знаходиться в смт Шевченкове Куп`янського району Харківської області, що входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, наразі частина державного кордону України не контролюється, а тому суд визнає такий ризик існуючим. Цей ризик є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Крім цього, враховуючи те, що ОСОБА_4  обвинувачується у вчиненні під час воєнного стану в Україні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, беручи до уваги тяжкість покарання за цей злочин, вбачається ризик того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України або кримінальне правопорушення з метою уникнення покарання, наприклад незаконне перетинання державного кордону України.

Суд враховує, що у справі вже допитані всі свідки, а тому ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків на час розгляду клопотання відпав.

З огляду на викладене, суд вважає, що ризики, а саме переховування обвинуваченого від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення не втратили свою актуальність та продовжують існувати, а стороною захисту не надано доказів на їх спростування.

Відповідно більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, в тому числі і домашній арешт, не можливо застосувати, оскільки вони не зможуть в повній мірі запобігти наявним ризикам, зокрема переховуванню обвинуваченого від суду, місце проживання якого знаходиться на території, де ведуться бойові дії. Крім того враховуючи, що обвинувачений проживає на території, де нині ведуться бойові дії, неможливо вжити всіх належних заходів щодо контролю за дотриманням обвинуваченим умов домашнього арешту.

Також, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні в умовах воєнного стану особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевказані обставини в їх сукупності, беручи до уваги, що на теперішній час судовий розгляд кримінального провадження ще не завершений, не досліджені всі докази, суд дійшов висновку, що доводи прокурора є обґрунтованими, а заявлені в клопотанні ризики, а саме можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та вчинення іншого кримінального правопорушення, не зменшилися та існують на час розгляду клопотання, у зв`язку із чим необхідність застосування до цього обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпала.

Більш м`які запобіжні заходи стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , не можливо застосувати, оскільки вони передбачають можливість перебування на волі, що не виключає можливість переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, що ускладнить повне та об`єктивне встановлення істини у кримінальному провадженні, зважаючи на те, що судовий розгляд кримінального провадження ще триває.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості обвинувачення стосовно ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 7 ст. 111-1 КК України суд не бере до уваги, оскільки обставини ймовірного здійснення останнім конкретних дій та доведеність його причетності до інкримінованого злочину, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час судового розгляду.

Враховуючи викладені вище обставини у їх сукупності, які з переконливістю свідчать про обґрунтованість наявності ризиків, вказаних у клопотанні прокурора, які на даний час можуть бути усунені лише при триманні обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у скоєнні злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, враховуючи те, що судовий розгляд кримінального провадження ще не завершено, не досліджено всі докази, з метою об`єктивного та всебічного розгляду кримінального провадження у розумні строки, суд дійшов висновку, що саме тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 унеможливить переховування останнього від суду та продовження ним вчинення кримінальних правопорушень, усуне наявні ризики неналежної процесуальної поведінки цього обвинуваченого і буде сприяти належному проведенню судового розгляду кримінального провадження.

В свою чергу враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 вже тривалий час, а саме більше 9 місяців утримується під вартою, а також враховуючи стадію судового розгляду кримінального провадження, з метою захисту прав та інтересів обвинуваченого та недопущення невиправданого тримання під вартою, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора частково та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) днів, тобто до 22 липня 2023 року включно.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставини кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні в умовах воєнного стану особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 205, ч. 1, 2 ст. 331, ст. ст. 370, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) днів.

Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою за даною ухвалою суду обчислювати з 23 червня 2023 року, тобто з дня продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Дія цієї ухвали закінчується 22 липня 2023 року включно.

На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави обвинуваченому ОСОБА_4 не визначати.

Ухвала суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 та прокурору негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1