Справа № 210/4235/22

Провадження № 2-з/177/19/23

У Х В А Л А

Іменем України

26.06.2023 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Лященко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Сотнікової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Кривому Розі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

15.05.2023 року ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області було прийнято справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", про визнання дій протиправними, відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої порушенням займатися законною підприємницькою діяльністю до провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23.06.2023 року надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій просить зобов`язати акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" під`єднати його як належного споживача/співвласника даного нежитлового приміщення до постачання електроенергії. ОСОБА_1 зазначає, що відключення від електропостачання частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розташований продовольчий заклад «Чай&Coffe», порушує його право на використання закладу за призначенням. У разі задоволення заяви про забезпечення позову буде поновлене право позивача на зайняття підприємницькою діяльністю.

Дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.

Згідно з п.3 ч.1ст.151ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Статтею 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Судом встановлено, що 28.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 та Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", просив: 1) визнати протиправними дії відповідача 1 і відповідача 2 щодо від`єднання від постачання електричної енергії закладу позивача "Чай&Coffee" за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 23; 2) стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.; 3) стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду (упущену вигоду) в сумі – кількість днів за кожний день простою закладу позивача "Чай&Coffee" за адресою: АДРЕСА_1 , з 26.10.2022 помножених на 323,68 гривень; 4) стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.12.2022 року позивачу було відмовлено у відкритті провадження до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", відкрито провадження за позовом до ОСОБА_2 , залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі".

19.06.2023 року ОСОБА_1 звертався до Криворізького районного суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову, яка була мотивована тим, що позов ОСОБА_1 обґрунтовано протиправним від`єднанням від постачання електричної енергії його продовольчого закладу за адресою: АДРЕСА_1 , яке відбулося 26 жовтня 2022 року. З цього часу позивач не може працювати і заробляти собі на життя, сплачувати аліменти. З посиланням на п.п.3,10 ч.1 ст. 150 ЦПК України просив зобов`язати акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" під`єднати позивача як належного споживача/співвласника даного нежитлового приміщення до постачання електроенергії.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 року в задоволенні заяви  ОСОБА_1 про забезпечення позову було відмовлено.

Звертаючись 23.06.2023 року із заявою про забезпечення позову у вигляді зобов`язання АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" під`єднати його як належного споживача/співвласника даного нежитлового приміщення до постачання електроенергії, ОСОБА_1 зазначає, що відключення від електропостачання частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розташований продовольчий заклад «Чай&Coffe», порушує його право на використання закладу за призначенням. У разі задоволення заяви про забезпечення позову буде поновлене право позивача на зайняття підприємницькою діяльністю.

Частиною 1 ст.149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

Положеннями частини 1 статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, в тому числі, і інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 10 частини першої статті 150 ЦПК України).

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч.ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно роз`яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

       Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Позивачем ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо від`єднання від постачання електричної енергії закладу позивача, стягнення моральної та матеріальної шкоди (упущеної вигоди).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що метою застосування заходу забезпечення позову є забезпечення можливості виконання рішення про задоволення позову (саме того позову, який заявлений і який забезпечується).

Аналізуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд  

постановив:

       В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В.Лященко