ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2015 р.Справа № 916/1881/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів Діброви Г.І., Ліпчанської Н.В.;          

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.;

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 21/15 від 08.01.2015 року;

від відповідача – не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕМОГА", Одеська область, Балтський район, с. Лісничівка

на рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2015 року

у справі № 916/1881/15

за позовом Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006", м. Запоріжжя

до Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕМОГА", Одеська область, Балтський район, с. Лісничівка

про стягнення 70 564,03 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.06.2015 року позовні вимоги Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006", м. Запоріжжя (Далі – ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006") до Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕМОГА", Одеська область, Балтський район, с. Лісничівка (Далі – ПП „ПЕРЕМОГА”) про стягнення 70 564,03 грн. задоволено в повному обсязі. Суд стягнув з ПП „ПЕРЕМОГА” на користь ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" заборгованість у сумі 17 972,00 грн., індексацію ціни товару в сумі 32 451,59 грн., штраф у сумі 15 684,00 грн., пеню у сумі 4 456,44 грн. та судовий збір у сумі 1 827,00 грн.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що представлені матеріали засвідчують обґрунтованість позовних вимог та підтверджуються договором поставки насіння від 19.04.2013 року № ОД-Н-43, специфікацією від 19.04.2013 року № 1, видатковою накладною від 26.04.2013 року № 3П5132, довіреністю від 26.04.2013 року № 9, виписками банку, розрахунками та іншими доказами.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ПП „ПЕРЕМОГА” звернулось із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийнявши нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник вважає рішення незаконним та необґрунтованим і таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає доводи скаржника безпідставними та необґрунтованими і просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду – без змін, оскільки воно є законним та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином. За таких обставин, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 19.04.2013 року між ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" (Постачальник) та ПП "ПЕРЕМОГА" (Покупець) був укладений договір поставки насіння № ОД-Н-43 (Далі – Договір).

Згідно пунктів 1.11, 2.1., 2.4. Договору у порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором і Специфікаціями до нього, Постачальник зобов’язується поставляти та передавати у власність Покупця насіння для сівби (надалі "насіння" або "товар"), а Покупець зобов’язується приймати цей товар і оплачувати його. Найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до Договору, які є невід’ємними його частинами. Усі підписані представниками сторін у період дії цього Договору Специфікації та накладні з поставки (відпуску) Покупцю насіння є невід’ємними частинами цього Договору, навіть якщо в них немає посилання на реквізити цього Договору. Умови поставок, оплати товару за ними та відповідальність Покупця за прострочення оплати товару регулюються цим Договором.

Пунктами 4.3., 4.6. Договору сторони погодили, що умови поставки та приймання товару передбачені розділом 4 договору. Дата (термін, строк) поставки товару вказується в Специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається Покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності Покупця в ньому, але не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання Постачальником заявки про поставку товару. Приймання товару за кількістю та якістю проводиться Покупцем у момент одержання його від Постачальника. Датою поставки (передачі) товару є дата, яка вказана в накладній.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.6.6., 6.1 Договору порядок оплати товару, індексація ціни товару передбачені розділом 5 договору. Покупець зобов’язується оплатити Постачальнику товар у строки, вказані в специфікаціях, а також зобов’язується сплатити Постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. Якщо в специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується Покупцем у день його отримання від Постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана специфікація і він попередньо не був оплачений Покупцем. Зобов’язання Покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов’язанням Покупця перед Постачальником з оплати товару. Сплачені Покупцем Постачальнику суми у зв’язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару, вказану в специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару. Поставлений Покупцю товар на умовах його оплати з відстроченням платежу (тобто з оплатою його після поставки) сторони вважають товаром, що поставлений Покупцю на умовах товарного кредиту.

В пунктах 5.6, 5.6.4 Договору встановлено, що ціна товару, що вказана в специфікаціях, визначена на дату їх складання. У зв’язку з тим, що товар буде оплачуватися Покупцем не в день складання специфікацій, то всі платежі Покупця Постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП – проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті Покупцем Постачальнику; СП – сума платежу за Товар; К2 – середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 – курс гривні до долару США на дату складання специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікації. Якщо на якусь дату Національним банком України не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то сторони беруть офіційний курс гривні до долару США встановлений НБУ в найближчий до такої дати попередній день. При зверненні Постачальника до суду з позовною заявою про стягнення з Покупця заборгованості за цим договором, суми прострочених і несплачених Покупцем платежів індексуються у вищевказаному порядку, але показник К2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви Постачальником про стягнення з Покупця заборгованості за цим договором. Проіндексована сума прострочених і несплачених Покупцем платежів не може бути меншою від проіндексованої суми таких платежів на дату їх здійснення за договором. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни товару не проводиться. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді збільшується порівняно із таким показником на дату складання позовної заяви, то Постачальник має право провести перерахунок суми індексації ціни товару на день подання заяви про збільшення позовних вимог

Згідно п.п. 8.1.3., 8.2. Договору обов’язки та права сторін передбачені розділом 7 договору. За прострочення строків виконання грошових зобов’язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов’язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від простроченої суми. Пеня та штраф на суму попередньої оплати, якщо товар не був отриманий Покупцем, не нараховуються. Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов’язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов’язаннями сторонами згідно зі ст. 259 Цивільного кодексу України збільшується до 3 (трьох) років.

Як вбачається з пункту 9.12 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до кінця року, в якому він був укладений. Усі поставки Постачальником Покупцю насіння до кінця року, в якому був укладений цей договір, а також порядок їх оплати, регулюються цим договором. Якщо сторони в наступному році не укладуть новий договір поставки насіння, але фактично Постачальником будуть здійснюватися поставки насіння Покупцю, то цей договір продовжуватиме діяти та регулювати умови таких поставок між сторонами в наступному році до дати укладання нового договору поставки насіння (п. 9.1 договору). Договір складений сторонами при повному розумінні ними предмету договору, прочитаний повністю, відповідає їх волі та містить усі істотні умови, відносно яких сторони бажали домовитися. Умови даного договору сторони визначають розумними і справедливими.

Згідно Специфікації № 1 від 19.04.2013 року до Договору, сторонами погоджено перелік товару, що постачається Покупцю, а саме насіння соняшника „PR62A91” на загальну суму 96 600,00 грн.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 96 600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЗП5132 від 26.04.2013 року, довіреністю ПП „ПЕРЕМОГА” № 9 від 26.04.2013 року та актом звірки взаєморозрахунків від 01.08.2013 року, який підписаний директорами та бухгалтерами обох підприємств.

Проте, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов’язання за Договором, оплативши товар лише частково на загальну суму 78 628,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку від 22.04.2013 року на суму 19 320,00 грн.; від 18.10.2013 року на суму 2 555,55 грн. та 22 444,45 грн.; від 22.11.2013 року на суму 9 308,00 грн.; від 09.12.2013 року на суму 10 000,00 грн. та 10 000,00 грн. та від 09.07.2014 року на суму 5 000,00 грн., які наявні в матеріалах справи.

З огляду на зазначене позивач звернувся до місцевого господарського суду із позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 17 972,00 грн., індексації ціни товару в сумі 32 451,59 грн., штрафу у сумі 15 684,00 грн., пені - 4 456,44 грн.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За вимогами ст. 712 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з вимогами ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У статтях 610,611 Цивільного кодексу України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За нормами частини 2 статті 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.548, ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 та ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи невиконання відповідачем свого зобов’язання щодо повної оплати вартості поставленого позивачем насіння, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 17 972,00 грн., оскільки доказів повної оплати за отриманий товар відповідач до суду не надав.

Крім того, колегія суддів погоджується зі стягненням індексації ціни товару в сумі 32 451,59 грн., так як в Договорі передбачено порядок збільшення ціни товару, в залежності від показників певних курсів валют на певні дати, а законодавчих обмежень в цій частині не має. Також згідно Договору у позивача є всі правові підстави вимагати з відповідача стягнення штрафу у сумі 15 684,00 грн., оскільки факт часткового невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним.

Суд апеляційної інстанції погоджується із розрахунком пені, здійснений позивачем, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 4 456,44 грн. за період з 16.10.2013 року по 16.04.2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апелянта стосовно того, що позивачем фактично змінено ціну товару після виконання Договору, судовою колегією не приймаються, оскільки сторони при укладанні Договору без заперечень та зауважень в цій частині обумовили порядок і спосіб індексації ціни товару на день здійснення платежу. Крім того, відповідач також погодився з умовою Договору про індексацію боргу при зверненні позивача до суду з позовом про його стягнення. Таким чином, враховуючи принцип свободи договору та відсутність на це законодавчих обмежень, позивачем правомірно розраховано суму основного боргу з урахуванням індексації.

Також колегією суддів відхилено доводи скаржника про нібито застосування до нього подвійної відповідальності, оскільки в даному випадку одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за Договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремим та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності застосовуватися різний набір санкцій (пеня стягується за кожний день прострочки, а штраф – за прострочку понад 20 днів). Така правова позиція викладена в Постановах Верховного суду України від 09.04.2012 року № 20/246-08 та від 27.04.2012 року № 06/5026/1052/2011.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕМОГА", Одеська область, Балтський район, с. Лісничівка слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2015 року у даній справі – без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 49; 99; 101-103; 105; Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕМОГА", Одеська область, Балтський район, с. Лісничівка на рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2015 року у справі № 916/1881/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2015 року у справі № 916/1881/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                       Н.М. Принцевська

Судді:                                                                        Г.І. Діброва

                                                                                 ОСОБА_2