КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

Справа № 676/2510/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1713/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Янчук Т.О.,

суддів: Варвус Ю.Д., Кізюн О.Ю.,

при секретарі: Бондарі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехніка» на рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 липня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехніка» до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю аграрна фірма «Нефедівське», ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики, -

в с т а н о в и л а:

В квітні 2015 року ТОВ «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехніка» звернулося з позовом до відповідачів про стягнення позики. В обґрунтування позову позивач зазначав, що 12 листопада між ТОВ «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехніка» та ТОВ аграрна фірма «Нефедівське» укладено договір про надання безпроцентної позики. Відповідно до умов якого ТОВ аграрна фірма «Нефедівське» отримала грошові кошти у розмірі 250000 грн. та зобов’язувалося їх повернути до 26 грудня 2014 року. Того ж дня між ТОВ «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехніка» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов’язань ТОВ аграрна фірма «Нефедівське». Відповідач належним чином взяті на себе зобов’язання не виконав, у зв’язку з чим позивач просив стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості 250000 грн., 51794,52 грн. пені, 110875 грн. інфляційні нарахування, 32027,40 грн. - 28% річних, 12500 грн. - штраф, а також суму судового збору.

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 липня 2015 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехніка» до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю аграрна фірма «Нефедівське», ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики відмовлено.

________________________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_2 Категорія: 27

Доповідач: Янчук Т.О.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах матеріального права, не відповідають доказам по справі. Платіжне доручення від 13.11.2014 року в якому зазначено призначення платежу повернення коштів згідно договору №412 від 12.09.2013 року не може являтися допустимим доказом щодо повернення позики. Крім того, суд першої інстанції взяв до уваги докази, які не стосуються предмета доказування, а стосуються правовідносин, які виникають з іншого договору.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 листопада 2014 року між ТОВ «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехніка» та СТОВ аграрна фірма «Нефедівське» був укладений договір безпроцентної позики, відповідно до якого позичальник отримав від позикодавця грошові кошти на безпроцентній основі в розмірі 250000 грн. строком до 26 грудня 2014 року. Також 12 листопада 2014 року між ТОВ «ПМТЗ «Агропротехніка» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_1 поручився перед позикодавцем за виконання СТОВ аграрна фірма «Нефедівське» усіх зобов’язань за договором про надання безпроцентної позики від 12.11.2014 року. Суд, оцінивши докази надані сторонами по справі, дійшов до висновку, що СТОВ аграрною фірмою «Нефедівське» достроково виконано умови договору безпроцентної позики від 12.11.2014 року, платіжним дорученням від 13.11.2014 повернуто позикодавцеві позику в розмірі 250000 грн., тому відмовив в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити.

Представник відповідача, відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги просили її відхилити.

Заслухавши доповідача, доводи сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

З матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2014 року між ТОВ «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехніка» та СТОВ аграрна фірма «Нефедівське» був укладений договір безпроцентної позики, відповідно до якого позичальник отримав від позикодавця грошові кошти на безпроцентній основі в розмірі 250000 грн. строком до 26 грудня 2014 року. Також 12 листопада 2014 року між ТОВ «ПМТЗ «Агропротехніка» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_1 поручився перед позикодавцем за виконання СТОВ аграрна фірма «Нефедівське» усіх зобов’язань за договором про надання безпроцентної позики від 12.11.2014 року.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як вбачається із матеріалів справи, та проти чого не заперечують сторони в судовому засіданні платіжним дорученням №6689 від 13.11.2014 року позичальником було отримано позику в розмірі 250000 грн. (а.с.5).

Згідно п.3.4. договору безпроцентної позики від 12.11.2014 року позичальник має право достроково повернути позичальнику повністю або частково. У цьому випадку повернення здійснюється шляхом внесення позичальником відповідних сум грошових коштів на рахунок позикодавця.

Платіжним дорученням №32 від 13.11.2014 року кошти в сумі 250000 грн. СТОВ «Нефедівське» перерахувало на рахунок ТОВ ПМТЗ «Агропромтехніка», що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні і також підтверджується випискою банку по рахунку за 13.11.2014 року (а.с.49,50,).

Як вбачається із даного платіжного доручення в призначенні платежу платником СТОВ «Нефедівське» зазначено: повернення коштів згідно договору №412 від 12.09.2013 року.

В судовому засіданні на підтвердження того, що в призначенні платежу було помилково зазначено «згідно договору №412 від 12.09.2013 року» відповідачі надали суду договір від 12.09.2013 року укладений між ТОВ ПМЗТ «Агропромтехніка» та СТОВ «Нефедівське» про купівлю-продаж трактора. Додаткову угоду від 30.10.2014 року до зазначеного договору від 12.09.2013 року, відповідно до п.3.4 якої сторони підтверджують, що на момент укладення цієї угоди між ними немає неврегульованих спорів з приводу виконання Основного договору, а також будь-яких невиконаних зобов’язань. У зв’язку з укладанням Додаткової угоди, кожна з сторін засвідчує факт відсутності претензій до іншої сторони. Крім того, 31 жовтня 2014 року договір купівлі-продажу трактора, який являвся предметом договору від 12.09.2013 року, було укладено між позивачем та ТОВ «ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ».

Судом встановлено, що будь-яких вимог щодо сплати коштів за договором купівлі-продажу від 12.09.2013 року після укладення додаткової угоди від 30.10.2014 року позивач відповідачам не надсилав.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи; роз’яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов’язки. Попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках встановлених цим Кодексом.

Статтею 58 цього ж Кодексу передбачено, що належними є докази які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У зв’язку з тим, що вищезазначені докази мають інформацію щодо предмета доказування, тому суд першої інстанції правильно вважає їх належними доказами по справі.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що з’ясувавши в достатньо повному об’ємі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зазначені висновки суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів в їх сукупності, керуючись законом.

При вирішенні справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли привести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехніка» відхилити.

Рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук