УХВАЛА

27 червня 2023 року

м. Київ

справа № 489/2736/22

провадження № 61-8632ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2023 року та на постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 травня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Миколаїв» про визнання протиправним та недійсним правочину, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом та, з урахуванням уточнень, просила:

визнати протиправним та недійсним договір №123 від 01 вересня 2019 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 ;

зобов`язати відповідача відновити в повному обсязі та відповідно до вимог чинного законодавства відсутній пакет технічної документації на будинок за вказаною адресою;

стягнути з відповідача на користь позивача суму майнового збитку в розмірі 13 073 грн та на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

Ленінський районний суд м. Миколаєва рішенням від 16 березня 2023 року в задоволенні позову відмовив. Миколаївський апеляційний суд постановою від 15 травня 2023 року рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2023 року змінив та зазначив, що підставою для відмови у задоволенні позову є неналежний суб`єктний склад учасників справи.

11 червня 2023 року ОСОБА_1 через Електронний суд подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання протиправним та недійсним правочину, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди.

Справа № 489/2736/22 є справою незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи Верховний Суд уважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, а тому вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

Касаційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення в малозначних справах підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2023 року та на постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 травня 2023 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук