АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 1-173/11 Головуючий 1 інстанції Руднєва О.О.

Провадження 11/2090/2051/2012 Доповідач Бикова Л.П.

Категорія ст.128 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справа

апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого –Бикової Л.П.,

суддів - Самсонової В.Г., Емця О.П.

за участю прокурора - Шемаєвої О.І.

захисника –адвоката ОСОБА_1

засудженого - ОСОБА_2

представника Служби безпеки України

та т.в.о. начальника інституту підготовки юридичних кадрів для СБУ національного університету “Національна академія України ім. Ярослава Мудрого” - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові

кримінальну справу по апеляціям: прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, з доповненими доводами, захисника адвоката ОСОБА_4

-на вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 04 серпня 2011 року,

и по апеляціям т.в.о. начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національної університету “ОСОБА_5 академія України імені ОСОБА_6”ОСОБА_7 та представника Служби безпеки України ОСОБА_3

-на окрему постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2011року,

по кримінальній справі у відношенні ОСОБА_8, -

в с т а н о в и л а:

Вироком Дзержинського районного суду міста Харкова від 4 серпня 2011року

ОСОБА_8, 30.10.1986р. народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, не одружений, ІНФОРМАЦІЯ_2, приватний підприємець, на період навчання тимчасово зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_9, 55-А, кімн.2 (гуртожиток), зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,-

засуджений за ст.128 КК України до 2-х років обмеження волі.

Згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням строком на 2 роки.

Відповідно до вимог ст.76 КК України покладені обов’язки: не виїздити за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи та періодично з’являтися для реєстрації.

Постановлено стягнути на користь ОСОБА_10 у відшкодування збитків 6045,39грн., судових витрат по оплаті юридичної допомоги в сумі 2000 грн., та у відшкодування моральної шкоди 15000грн..

Як встановив суд, 31.05.2009 року. приблизно о 04 годині 30 хвилин, знаходячись біля кіоску, розташованого поряд з крамницею “Мрія”за адресою: м.Харків, пр. Л.Свободи №45 під час з’ясування стосунків, через надуманий з боку ОСОБА_11 привід, ОСОБА_8, перебуваючи в стані сп’яніння наніс ОСОБА_10, який також перебував в стані сп’яніння, один удар кулаком в обличчя. після чого потерпілий впав на асфальтове покриття. Після падіння потерпілого ОСОБА_10 з висоти власного росту з пришвидшенням, він вдарився головою о тупий твердий предмет та отримав ушкодження: синці на верхніх повіках обох очей, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, та забиття головного мозку тяжкого ступеню з травматичним субарахноідальним крововиливом, контузійними осередками медіобазальних відділів лобних долів та передніх відділів скроневих долів головного мозку з наявністю лінійного перелому зводу черепу (за ходом сагітального шову), що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Як вказано у вироку, підставами для виникнення вищевказаних наслідків передували наступні події:

30 травня 2009 року після проведення вечірньої перевірки приблизно 23-00 години не маючи відповідного звільнення від проходження служб курсанти Інституту підготовки юридичних кадрів Служби Безпеки України Національної ОСОБА_5 ім. Ярослава Мудрого ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 самочинно залишили приміщення гуртожитку, розташованого на пр. Л.Свободи в м.Харкові за №59-Б. Біля корпусу гуртожитку зустрілися з курсантом ОСОБА_11, який мав звільнення до певного періоду часу 30.05.2009р. та не маючи відповідного дозволу від керівництва Інституту направилися до Олексіївського ринку, який розташований в м.Харкові на пр. ОСОБА_9, де придбали спиртні напої (по пляшці пива), які вжили коли спілкувалися між собою. Після цього ОСОБА_10 пішов до гуртожитку №6 Національної ОСОБА_5 ім. Ярослава Мудрого, де спілкувався зі своєю дівчиною, а потім повернувся біля 02.00 ночі 31 травня 2009 року , після того знову вони придбали спиртні напої, які вживали і після цього ОСОБА_10 знову повернувся до гуртожитку №6 Національної ОСОБА_5 ім. Ярослава Мудрого, біля 04 години ранку 31.05.2011 року до того місця, де знаходилися курсанти Інституту підготовки юридичних кадрів Служби Безпеки України Національної ОСОБА_5 ім.Ярослава Мудрого ОСОБА_11, ОСОБА_12 під’їхали на таксі курсанти ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які святкували день народження курсанта ОСОБА_15 в кафе “Аркада”, потім до них приєднався ОСОБА_10, курсант ОСОБА_15 попрощався з компанією своїх однокурсників та пішов до своєї дівчини до гуртожитку №6 Національної ОСОБА_5 ім. Ярослава Мудрого, а курсанти ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16М побачили групу осіб в кількості 4 чи 5 осіб (як в наступному з’ясувалося студентів Харківського Національного Університету радіоелектроніки) та направилися їм на зустріч, далі, курсант ОСОБА_11 звернувся до цієї групи осіб з надуманою вимогою надати йому сигарету (бо подія відбувалася біля кіоску, в якому торгують тютюновими виробами та який працює цілодобово, в усіх курсантів були гроші), між обома групами виник словесний конфлікт, в результаті якого курсант ОСОБА_16 завалив на землю студента ІНФОРМАЦІЯ_5, а потерпілий ОСОБА_10 направився в бік підсудного ОСОБА_17 та намагався нанести тому удар, але підсудний ОСОБА_8 увернувся та наніс удар рукою в обличчя потерпілого ОСОБА_10, після чого той упав на асфальтове покриття . Після цієї події курсанти Інституту підготовки юридичних кадрів Служби Безпеки України Національної ОСОБА_5 ім. Ярослава Мудрого ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16 повернулися до гуртожитку, розташованого на пр.Л.Свободи в м. Харкові за №59-Б, де потерпілий ОСОБА_10 пішов до своєї кімнати та ліг спати, а інші учасники події ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заручилися підтримкою курсантів Інституту підготовки юридичних кадрів Служби Безпеки України Національної ОСОБА_5 ім. Ярослава Мудрого, серед яких знаходився і курсант ОСОБА_18, який був одягнений в форму, та направилися до гуртожитку Харківського Національного Університету радіоелектроніки, розташованого по пр.Л.Свободи №51-а, де не зважаючи на вимоги чергового стукали у всі кімнати, намагаючись знайти ОСОБА_8, галасували, заважаючи таким чином спокою та нормальному відпочинку іншим мешканцям гуртожитку Харківського Національного Університету радіоелектроніки, розташованого по пр.Л.Свободи №51-а і тільки після погрози з боку чергового викликати наряд міліції повернулися до свого гуртожитку. Після подій потерпілий ОСОБА_10 не з’явився на ранкову та на вечірню перевірку 31.05.2009 року, бо спав в своїй кімнаті. Про події ночі 31.05.2009 року в установленому порядку стало відомо тільки 01.06.2009 року, коли потерпілий ОСОБА_10 не з’явився на ранкову перевірку, після чого йому було викликано швидку допомогу тільки о 15-00 годині та направлено для подальшого лікування в Харківську міську лікарню швидкої та невідкладної допомоги.

По справі судом винесено окрему постанову, в якій звернена увага посадових осіб

–Голови Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України в Харківській області, прокурора Харківської області та ректорів Національної юридичної академії імені ОСОБА_6 і Харківського Національного університету радіоелектроніки на причини та умови, що сприяли, на думку суду, вчиненню злочину та на інші обставини, для прийняття відповідних мір реагування.

Як вказано в окремій постанові, суд прийшов до висновку, що подія, яка відбулася 31.05.2009 року стала можливою тільки з підстав повної відсутності контролю за поведінкою та виконанням відповідних вимог мешкання в гуртожитку особами, що там мешкають з боку керівництва Інституту підготовки юридичних кадрів Служби Безпеки України Національної ОСОБА_5 академії ім. Ярослава Мудрого. Також в окремій постанові вказано, що після подій 31.05.2009 р. курсантом ОСОБА_10 ніхто не цікавився, з боку чергового офіцера курсу та інших осіб, на яких покладено обов’язок по здійсненню відповідного нагляду та контролю за курсантами проявлено необмежену байдужість,швидка допомога викликана тільки біля 15 годин 01.06.09 р. внаслідок чого тяжкі наслідки, спричинені злочином, усугубилися, в тому числі, невчасно наданою медичною допомогою

В апеляції з додатковими доводами, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставить питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на невідповідність висновків суду, викладеним в вироку, фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону, суттєве порушення кримінально –процесуального закону. Вказує на необґрунтовану пере- кваліфікацію дій на ст.128 КК України та на порушення вимог ст.334 КПК України т.я. суд не виклав об’єктивну сторону злочину.

В апеляції захисник адвокат ОСОБА_19 просить вирок скасувати, кримінальну справу закрити за відсутністю в діях складу злочину, в задоволенні цивільного позову ОСОБА_10 відмовити. При цьому вказує, що ОСОБА_8 захищав себе та своїх товаришів від групового дрібного хуліганства, тобто діяв в стані необхідної оборони без ознак її перевищення, а тому суд неправильно встановив, що він спричинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілому по необережності.

В апеляціях представник Служби безпеки України ОСОБА_3 та Тимчасово виконуючий обв’язки начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного університету “ОСОБА_5 академія України ім. Ярослава Мудрого”ОСОБА_7 просять скасувати окрему постанову суду як незаконну та не обґрунтовану. Посилаються на те, що суд не досліджував обставини, які належать до причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, не заслухано пояснення посадових осіб Інституту що до цих обставин, не досліджено правовий статус інституту. Вказують на безпідставне посилання суду на Положення про порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, оскільки порядок проходження військової служби курсантами Служби безпеки України визначається Положенням про проходження військової служби (навчання) за контрактом курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України,затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Шемаеву О.І., який підтримав апеляцію з додатковими доводами прокурора, який брав участь у справі, та вважав, що вирок суду та окрема постанова підлягають скасуванню; захисника адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_8, які підтримали апеляцію захисника, разом з тим вказали, що суд може звільнити ОСОБА_8 від відбуття покарання в зв’язку з закінченням строків давності згідно ст.49 КК України; представника Служби безпеки України та представника т.в.о. начальника Інституту ОСОБА_3, який підтримав апеляції та просив скасувати окрему постанову; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегій суддів вважає, що апеляції прокурора с додатковими доводами, та представника Служби безпеки України і т.в.о. начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України НУ “ОСОБА_5 академія України ім. Ярослава Мудрого”ОСОБА_3, підлягають задоволенню, а апеляція захисника адвоката ОСОБА_1 –частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ст.334 КПК України та роз’ясненнями, які містяться в п.п.15,18 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року ( с змінами та доповненнями) “Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку”, мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов’язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. При наявності підстав для застосування закону про менш тяжкий злочин, ніж той, за яким було пред’явлено обвинувачення, суду належить обґрунтувати у вироку висновок про перекваліфікацію дій на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий закон.

Як вбачається із справи, органами досудового слідства ОСОБА_8 було пред’явлене обвинувачення, в редакції постанови про зміну обвинувачення від 23 берез-ня 2010 року, в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння - скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.121 КК України (а.с.346 т.1).

Суд визнавши винним ОСОБА_8 в скоєнні злочину, передбаченого ст.128

КК України, кваліфікувавши його дії як необережне тяжке тілесне ушкодження, недо -

статньо обґрунтував своє рішення.

При цьому, при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд не

вказав яке було ставлення ОСОБА_20 до вчинюваної їм дії та її наслідків, тобто не зазначив форму вини при вчиненні протиправних дій –наявність умислу чи необережності.

Таким чином, суд на порушення ст.334 КПК України не вказав суб’єктивну сторону скоєного злочину, в вироку сформульовано обвинувачення не конкретно, чим порушено право на захист ОСОБА_8, що перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний,обґрунтований і справедливий вирок, що згідно п.3 ч.2 ст.370 КПК України являється істотним порушенням кримінального –процесуального закону.

В мотивувальній частині вироку вказано на “підстави для виникнення вищезгаданих наслідків передували наступні події”та приведені ці події і дії учасників конфлікту, в тому числі і описані дії ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (а.с.86- 87 т.2).

Однак суд ретельно не перевірив вказані обставини та не врахував, що в ході досудового слідства було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 28 липня 2009 року за ч.2 ст.296 КК України у відношенні вказаних осіб за відсутністю їх діях складу злочину ( а. с. 130 -131 т.1).

Крім того, як вбачається із справи, прокурором, який брав участь при розгляді справи, 23 березня 2010 року була винесена постанова про зміну обвинувачення

( а.с. 346 т.1), яка була вручена 31.03.2010 року ОСОБА_8, однак в матеріалах справи відсутні дані, про оголошення прокурором в судовому засіданні вказаної постанови, а також пояснення підсудного та потерпілого що до зміненого обвинувачення, чим порушені вимоги ст.277 КПК України (а.с.348-366 т.1).

Враховуючи, що при розгляді справи судом допущені істотні порушення кримінально –процесуального права, які виключали можливість постановлення законного та обґрунтованого вироку на підставі ч.2 ст.374 КПК України вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Оскільки вирок скасовується в зв’язку з істотними порушеннями кримінально –процесуального права, інші доводи апеляцій належить перевірити при новому розгляді справи, в ході якого суду необхідно ретельно перевірити всі докази по справі, дати ім. належну оцінку, постановити законний та обґрунтований вирок.

Враховуючи, що вирок скасовується підлягає скасуванню також окрема постанова суду.

Крім того, колегія суддів вважає, що окрема постанова суду є необґрунтованою, та винесена з порушення вимог кримінально –процесуального права.

Відповідно до вимог ст.23-2 КПК України суд при наявності на те підстав виносить окрему постанову, якою звертає увагу в тому числі посадової особи на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину.

Як зазначено в роз’ясненнях, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28 березня 2008 року “Про практику винесення судами окремих ухвал ( постанов) у кримінальних справах”, окрема постанова має бути обґрунтованою і вмотивованою. Вона може бути винесена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини та умови, які сприяли вчиненню злочину або іншого правопорушення. Обставини, які належать до причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, підлягають всебічному, повному та об’єктивному дослідженню в судовому засіданні. За необхідності слід заслухати показання осіб, дії або бездіяльність яких сприяли вчиненню злочину, витребувати додаткові матеріали або здійснити інші процесуальні дії.

Суд першої інстанції при постановленні окремої постанови вимоги вказаного закону не виконав.

Як видно із матеріалів справи та протоколу судового засідання, законодавчі акти, на які посилається та цитує суд в окремій постанові –Закони України “Про службу безпеки України”, “Про дисциплінарний статут Збройних Сил України”. Указ Президента України від 07.11.2001 року “Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців”в судовому засіданні не досліджувались, не викликались в суд та не давали пояснень і посадові особи учбових закладів та Служби безпеки України. Судом не досліджувався правовий статус Інституту підготовки юридичних кадрів для СБУ та положення про нього, підпорядкованість, а також правові акти, які регулюють порядок проходження військової служби курсантами Служби безпеки України та питання виховної роботи в гуртожитку.

За таких обставин, підстав вважати окрему постанову законною та обґрунтованою не вбачається, а тому апеляції підлягають задоволенню, а окрема постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст.365,366,382 КПК України,

колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції , з додатковими доводами, задовольнити, а апеляцію захисника адвоката ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Вирок Дзержинського районного суду міста Харкова від 4 серпня 2011 року у відношенні ОСОБА_8 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Апеляції представника Служби безпеки України ОСОБА_3 та представника виконуючого обов’язки начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного університету “ОСОБА_5 академія України імені ОСОБА_6” ОСОБА_7Є –задовольнити.

Окрему постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 4 серпня 2011 р. по кримінальній справі у відношенні ОСОБА_8 скасувати.

Головуючий -

Судді -