Ухвала

Іменем України

30 червня 2023 року

м. Київ

справа № 2-5746/10

провадження № 61-9202ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 22 травня 2023 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТзОВ «Вердикт Капітал») звернулося до суду із заявою та просило замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») на його правонаступника - ТзОВ «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у цивільній справі № 2-5746/10 за позовом ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Заява мотивована тим, що 13 вересня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалив рішення у справі № 2-5746/10 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11323730000. 08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого Банк відповідно до умов цього договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку заплату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбачений зазначеним договором. 10 серпня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладений договір № 2301/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал», а ТзОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі, за договором кредиту № 11323730000. Відповідно до запиту від 08 лютого 2023 року товариству стало відомо, що в провадженні другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 51762189 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5746/10 від 10 грудня 2010 року, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 11323730000. Таким чином, на час звернення до суду із заявою ТзОВ «Вердикт Капітал» є правонаступником ПАТ «УкрСиббанк» у правовідносинах, які стали підставою розгляду цивільної справи № 2-5746/10.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2023 року, яка залишена без змін постановою Волинського апеляційного суду від 22 травня 2023 року, заяву ТзОВ «Вердикт Капітал» задоволено. Ухвалено замінити вибулого стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТзОВ «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у цивільній справі № 2-5746/10 за позовом ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судові рішення мотивовані тим, що відбулося відступлення права вимоги, а заявник набув статус кредитора, тому наявні підстави для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

22 червня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , через Електронний суд подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а заяву про заміну сторони залишити без задоволення. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 зазначено, що не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Зазначена постанова Великої Палати Верховного Суду абсолютно чітко вказує на те, що для заміни сторони у справі необхідні відомості про наявність виконавчого провадження, та наявність вказаної мети для заміни сторони. Проте, заявник у своїй заяві не надав жодних відомостей стосовно стану виконавчого провадження по ОСОБА_1 та не зазначив жодної мети для заміни сторони у справі. Якщо у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а ЦПК України передбачено, що якщо позов подається до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, то незалежно від того, чи стягнення відбувається солідарно, заміна стягувача у зобов`язанні має відбуватися до кожного боржника окремо. Відповідна правова позиція вказана у постанові Волинського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року в аналогічній справі № 2-5029/11.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Суди встановили, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2010 року у цивільній справі № 2-5746/10 позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом у розмірі 841 470,99 грн, що еквівалентно 106 254,39 доларів США; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 1 700 грн судового збору, по 850 грн з кожного та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, по 60 грн з кожного.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 березня 2013 року замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому проваджені № 24407368, відкритого 14 лютого 2011 року другим відділом Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, на підставі виконавчого листа № 2-5746/10, виданого 10 грудня 2010 року Луцьким міськрайонним судом про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_3 заборгованості в сумі 841 470, 99 грн та 910 грн судових витрат.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 червня 2013 року замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні, відкритому 14 лютого 2011 року другим відділом Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, на підставі виконавчого листа № 2-5746/10, виданого 10 грудня 2010 року Луцьким міськрайонним судом про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 841 470,99 грн та 910,00 грн судових витрат.

10 серпня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 2301/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал», а ТзОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 11323730000.

Таким чином, ТзОВ «Вердикт Капітал» став новим стягувачем у правовідносинах, які виникли на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2010 року у справі № 2-5746/10.

ТзОВ « Вердикт Капітал» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Укрсиббанку», заміненого на ПАТ «Дельта Банк», за кредитним договором № 1132373000.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час звернення із заявою про заміну стягувача у відділі ДВС перебуває виконавче провадження щодо примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2010 року у справі № 2-5746/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом у розмірі 841 470,99 грн. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що державний виконавець вказані обставини підтвердила, вказавши, що з моменту відкриття виконавчого провадження - 25 липня 2016 року по виконанню виконавчого листа № 2-5746/10 вчиняються виконавчі дії, спрямовані на повне виконання рішення суду.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) зазначено, що «на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України».

Суди встановили, що на підставі договору про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», відступило ТзОВ «Вердикт Капітал», перейшло право вимоги за договором кредиту. За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок про задоволення заяви.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 22 травня 2023 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук