ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/826/23Головуючий по 1 інстанції

Справа №710/437/18 Категорія: на ухвалу Побережна Н.П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу керівника Смілянської окружної прокуратури на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 13 квітня 2023 року у справі за позовом Смілянської місцевої прокуратури до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ФГ «Агродар 14Р» про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

У провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебувала справа 710/437/18 за позовом Смілянської місцевої прокуратури до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ФГ «Агродар 14Р» про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договору оренди землі.

Ухвалою суду від 01 лютого 2023 року було закрито провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та на виконання вимог ч.1, 2 ст.256 ЦПК України роз`яснено, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 28 березня 2023 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

12 квітня 2023 року керівник Смілянської окружної прокуратури Танцюра В. звернувся до Шполянського районного суду Черкаської області із заявою, в якій просив суд передати справу №710/437/18 для розгляду до господарського суду Черкаської області, до юрисдикції якого віднесено розгляд вказаної справи, посилаючись на ч. 1 ст. 256 ЦПК України.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 13 квітня 2023 року в задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала обґрунтована тим, що передбачена ч. 1 ст. 256 ЦПК України заява позивача про направлення справи за встановленою юрисдикцією подається до суду апеляційної або касаційної інстанції у випадку скасування апеляційним, касаційним судом судового рішення, яким закінчено розгляд справи, внаслідок того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд вказав, що заява про направлення справи за встановленою юрисдикцією не підлягає розгляду судом першої інстанції, а тому в задоволенні такої заяви необхідно відмовити.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, керівник Смілянської окружної прокуратури подав апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 13 квітня 2023 року, а заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У апеляційній скарзі вказує, що дана цивільна справа перебувала у провадженні суду майже п`ять років, сторонами було сплачено судовий збір за подання позову, а тому скаржник вважає, що постановлення оскаржуваної ухвали поставило під загрозу сутність гарантованого Конвенцією права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, швидкого вирішення спорів, як про це неодноразово зазначав ЄСПЛ.

Зазначає, що оскільки ухвала про закриття провадження у справі постановлена саме Шполянським районним судом в порядку п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, заява про направлення справи за встановленою юрисдикцією має бути подана до цього суду, тому висновок суду щодо відсутності у нього повноважень на передачу справи за встановленою юрисдикцією є помилковим.

Представник третьої особи Фермерського господарства «Агродар 14Р» - адвокат Телющенко Віталій Петрович подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи на законність ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Шполянського районного суду від 13 квітня 2023 року – без змін.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, щодо передачі справи на розгляд іншого суду, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із матеріалами справи ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2023 року закрито провадження у справі за позовом Смілянської місцевої прокуратури до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ФГ «Агродар 14Р» про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договору оренди землі, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На виконання вимог ч. 1, 2 ст. 256 ЦПК України суд роз`яснив, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду, а також про те, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 28 березня 2023 року ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2023 року залишено без змін.

12 квітня 2023 року керівник Смілянської окружної прокуратури звернувся до Шполянського районного суду Черкаської області із заявою, у якій просив передати справу для розгляду до господарського суду Черкаської області в порядку ч. 1 ст. 256 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні цієї заяви керівника Смілянської окружної прокуратури, суд першої інстанції вказав, що заява про направлення справи за встановленою юрисдикцією подається лише до суду апеляційної або касаційної інстанцій у випадку закриття ними провадження у справі, та не підлягає розгляду судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає такий висновок суду обґрунтованим.

Так, відповідно до ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Частиною 1 статті 256 ЦПК України визначено, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

З аналізу вказаної норми закону вбачається, що із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією позивач має право звернутись до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі, тобто, до апеляційного чи касаційного суду, які відповідно до статей 381 та 415 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної і касаційної скарг приймають постанови.

Отже частиною 1 статті 256 ЦПК України чітко передбачено, що до повноважень суду першої інстанції у випадку закриття провадження у справі на підставі п. 1ч. 1 ст. 255 ЦПК України належить лише роз`яснення позивачеві до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Повноваження направлення справи за встановленою юрисдикцією у разі винесення постанови про закриття провадження у справі, віднесено до судів апеляційної та касаційної інстанцій.

Такі висновки узгоджуються, зокрема, із положеннями п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, згідно із якими до повноважень апеляційного суду віднесено скасування судового рішення повністю або частково і у відповідній частині закриття провадження у справі повністю або частково.

Статтею 377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Аналогічні повноваження суду касаційної інстанції визначені п. 5 ч. 1 ст. 409, ст. 414 ЦПК України.

Такі положення цивільного процесуального законодавства нівелюють можливість пропуску позивачем строку звернення до суду через помилкове визначення юрисдикції такого спору, зміну судової практики щодо юрисдикції розгляду справ тощо, та сприяють більш швидкому і ефективному захисту порушених прав позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності у останнього повноважень та підстав, передбачених законом, щодо направлення цієї справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Черкаської області.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви, та те, що справа розглядалась судом тривалий час, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Повернення сплаченого судового збору у випадку закриття провадження у справі з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, передбачено Законом України «Про судовий збір» та частиною 2 статті 255 ЦПК України, та може бути вирішене судом за клопотанням позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено обґрунтовану ухвалу, яка зміні чи скасуванню не підлягає.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу керівника Смілянської окружної прокуратури слід залишити без задоволення, а ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 13 квітня 2023 року – залишити без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу керівника Смілянської окружної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 13 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді