Справа № 192/1147/23

Провадження № 1-в/192/145/23

Ухвала

Іменем України

23 червня 2023 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,

представника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області заяву про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)»,

засудженого:

19.02.2018 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднане невідбуте покарання за вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2017 та остаточно призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

26.03.2018 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області ввід 19.02.2018 у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, більш суворим покаранням, призначеним даним вироком, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

11.04.2018 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи призначене покарання вироком Апостолівського районного суду від 19.02.2018, за сукупністю злочинів остаточно призначене покарання у вигляді 6 років позбавлення волі шляхом часткового складання призначених покарань;

20.03.2019 Високопільським районним судом Херсонської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворого покарання, призначеного вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2018, менш суворішим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк шість років,

початок строку відбування покарання: 20.04.2019,

кінець строку відбування покарання: 23.01.2024,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про умовно-дострокове звільнення, яка обґрунтовується тим, що він відбув більшу частину строку, став на шлях виправлення, з перших днів перебування у СВК-21 працює, намагається не порушувати режим утримання.

У судовому засіданні ОСОБА_3 заяву підтримав, посилався на те, що він виправився та усвідомив свої помилки.

Представник ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)» проти задоволення заяви заперечував, вказав на те, що ОСОБА_3 допустив два порушення режиму утримання.

Прокурор також проти задоволення заяви заперечував, вважає, що засуджений не довів свого виправлення.

Суд, заслухавши засудженого, представника ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)», прокурора, дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи засудженого, вважає, що клопотання засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_3 на теперішній час відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)». Початок строку відбування покарання: 20.04.2019, кінець строку відбування покарання: 23.01.2024.

ОСОБА_3 раніше судимий:

16.08.2010 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст.ст. 69, 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

18.11.2010 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано не відбутий строк 1 місяць за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.08.2010, призначено до відбуття 1 рік 7 місяців позбавлення волі;

08.02.2012 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

21.01.2013 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської областіза ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.02.2012 та остаточно призначено покарання у виді 3 років 9 місяців позбавлення волі;

01.02.2017 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

ОСОБА_3 засуджений:

19.02.2018 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднане невідбуте покарання за вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2017 та остаточно призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

26.03.2018 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області ввід 19.02.2018 у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, більш суворим покаранням, призначеним даним вироком, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

11.04.2018 Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи призначене покарання вироком Апостолівського районного суду від 19.02.2018, за сукупністю злочинів остаточно призначене покарання у вигляді 6 років позбавлення волі шляхом часткового складання призначених покарань;

20.03.2019 Високопільським районним судом Херсонської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворого покарання, призначеного вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2018, менш суворішим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

На час звернення до суду із клопотанням про умовно-дострокове звільнення засуджений відбув більше 2/3 строку покарання.

Суд зазначає, що за правилами, встановленими п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за зокрема за умисний тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку та ставлення до праці за весь час відбування покарання, у тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.

Доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом строку покарання.

Так, відповідно до характеристики, складеної у червні 2023 року, ОСОБА_3 в установах виконання покарань за останньою судимістю знаходиться з 24.01.2018.

За період перебування у слідчих ізоляторах характеризувався посередньо.

У Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)» знаходиться з перервами з 21 червня 2018 року. Працевлаштований днювальним на водоочисній станції установи, до праці відноситься задовільно, характеризується посередньо.

У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд. Приділяє достатньо уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користається при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх тільки за призначенням. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не має. Намагається відповідально ставитися до виконання робіт із благоустрою установи, вбачає суспільну необхідність у їх виконанні. Намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Підтримує зв`язки з рідними шляхом отримання передач та бандеролей.

Разом з тим, засуджений не завжди дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість, не бере особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, не бере участь в реалізації програми диференційованого виховного впливу, не бере участь у роботі самодіяльних організацій

24.01.2020 комісією виправної установи відмовлено засудженому у застосуванні зміни умов тримання відповідно до ст.ст. 100, 101 Кримінально-виконавчого кодексу України як особі, що не стає на шлях виправлення.

12.01.2021 комісією установи відмовлено у застосуванні заміни не відбутої частини покарання більш м`яким покаранням відповідно до ст. 82 Кримінального кодексу як особі, що не стала на шлях виправлення.

04.02.2022 комісією установи відмовлено у застосуванні умовно-дострокового звільнення відповідно до ст. 81 Кримінального кодексу України, як особі, що не довела свого виправлення.

Згідно з витягом із щоденника індивідуальної роботи із засудженим (розділ ІХ «Оцінювання поведінки засудженого (щоквартально)» додержання засудженим правил поведінки, встановлених КВК та ПВР колонії, дотримання правил трудового розпорядку та дотримання вимог безпеки за І квартал 2023 року оцінено «задовільно».

За час відбування покарання до засудженого було застосовано два стягнення, які є погашеними, та лише одне заохочення – 21 вересня 2018 року.

Суд враховує посилання засудженого на те, що він з перших днів перебування у виправній установі працює, намагається не порушувати режим утримання.

Суд звертає увагу, згідно з наданою засудженому характеристикою до праці він відноситься задовільно.

Суд також звертає увагу, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 9 КВК України неухильне додержання правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов`язком засудженого, і виконання даного обов`язку є лише одним з критеріїв, зазначених вище, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений довів своє виправлення.

Суд зазначає, що саме по собі відбуття 2/3 строку покарання засудженим, без врахування поведінки за весь період відбування покарання, не є достатніми підставами для умовно-дострокового звільнення засудженого.

Таким чином, оцінивши у сукупності досліджені докази, зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що засуджений не довів свого виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а тому у задоволенні його заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовляє.

Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про звільнення його від відбування покарання умовно-достроково відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - з моменту вручення йому її копії.

Суддя ОСОБА_1