ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/21109/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Донцю В.А. від розгляду адміністративної справи:

за позовом ОСОБА_1

до Апарату Ради національної безпеки і оборони України

про стягнення 1355258,07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Апарату Ради національної безпеки і оборони України про стягнення з Апарату Ради національної безпеки і оборони України компенсації втрати частини середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з порушенням строків його виплати за період 01.06.2021 по 31.10.2022 у сумі 1355258,07 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2022 справу №640/21109/22 розподілено судді Окружного адміністративного суду міста Києва Донцю В.А.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернент громадян (канецлярія) надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Донцю В.А. та про передачу справи за розпорядженням голови Окружного адміністративного суду міста Києва до Житомирського окружного адміністративного суду або Вінницького окружного адміністративного суду.

Заява обґрунтована тим, що у провадженні судді Донця В.А. перебувала адміністративна справа №640/17955/18, яка розглядалась суддею майже три роки, що свідчить про безпосередню упередженість судді щодо позивача та наданню переваги відповідачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2022 визнано заяву про відвід судді Донцю В.А. необґрунтованою та передано заяву для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді для її розгляду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду заяви про відвід визначено суддю Мазур А.С.

Розглянувши заяву про відвід судді, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

У постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.

Водночас, для того, щоб ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Позивач, заявляючи відвід судді Донцю В.А. вказував на те, що в іншій адміністративній справі №640/17955/18 головуючий суддя не розглянув справу у розумний строк, що, на думку представника позивача, є підставою для заявлення відводу такому судді.

Так, відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При розгляді заяви позивача суд встановив, що підставою для заявлення відводу головуючому судді стало суб`єктивне ставлення позивача до судді з приводу строків розгляду адміністративної справи, при цьому, заявник не надав суду жодних доказів, які б могли викликати сумнів у неупередженості та необ`єктивності головуючого судді.

Обставин, які можуть вказувати, що суддя прямо чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи також не встановлено.

Окрім того відповідно до правових позицій, висловлених Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 01 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18) не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

При цьому, суд зазначає, що з аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу, однак можуть бути предметом апеляційного перегляду рішення по суті повністю або частково, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Донцю В.А.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 241-243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Донцю В.А. від розгляду адміністративної справи №640/21109/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя А.С. Мазур