ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2022 року м. Київ № 640/10149/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - Відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), у якій просить суд:

1. визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком, згідно частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2018, 2019, 2020 роки;

2. зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві нарахувати та виплачувати пенсію за віком починаючи з 19.08.2021 на умовах та порядку, передбаченому частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення Позивача за призначенням пенсії 2018-2020 роки (9118, 81 грн.).

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено в проведенні перерахунку пенсії із застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки, з якої були сплачені страхові внески. Таким чином, позивач вважає дії відповідача такими, що порушують її право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2022 відкрито провадження у справі.

Відповідачем надано відзив на позов, у якому заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.

Відповідачем надано копію матеріалів пенсійної справи Позивача.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

Протоколом від 26.02.2007 № 69160, у відповідності до поданої заяви, Позивачу призначено пенсію за вислугу років.

У зв`язку з працевлаштуванням 26.04.2007 Позивачем подано заяву про закриття виплати пенсії за вислугу років (копія додається).

Розпорядженням від 03.05.2007 Позивачу закрито виплату пенсії за вислугу років з 03.05.2007.

Після досягнення пенсійного віку на загальних підставах, Позивач звернувся до Відповідача із заявою від 19.08.2021 № 12319 про поновлення виплати пенсії та переведення на пенсію за віком (копія додається).

Рішенням від 29.09.2021 № 930030845210 ГУ ПФУ в м. Києві проведено перерахунок пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач 29.01.2022 звернувся з письмовими вимогами до Відповідача про проведення перерахунку пенсії за віком, оскільки у Позивача виникли сумніви щодо правильності нарахування розміру пенсії за віком та застосування Відповідачем при розрахунку розміру пенсії Позивача, саме показника середньої заробітної плати по Україні, з якої Позивачем сплачено страхові внески за 2018-2020 роки (9118,81 грн.).

Листом від 30.03.2022 № 5818-3464/М-02/8-2600/22 ГУ ПФУ в м. Києві повідомлено Позивача, що підстав для проведення перерахунку пенсії за віком із застосування середньої заробітної плати (доходів) в Україні, з якої Позивачем сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки відсутні, оскільки Позивач отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вважаючи протиправними такі дії позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

З наведеного слід дійти висновку, що при обчисленні заробітку для визначення розміру пенсії у 2021 році застосовується усереднений показник середньої заробітної плати в країні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки. Таким чином, заробіток для обчислення пенсії визначається шляхом множення показника середньої зарплати на індивідуальний коефіцієнт заробітку особи.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, частина 3 статі 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» може застосована лише за бажанням та згодою пенсіонера при переведенні його з одного виду пенсії на інший вид в межах правового регулювання одним Законом України.

У той же час, Позивач не висловлювала бажання стосовно застосування вказаної норми та не зверталася про переведення її на інший вид пенсії, а звернулася про призначення пенсії за віком вперше.

Отже, частина 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» може застосована лише за бажанням та згодою пенсіонера при переведенні його з одного виду пенсії на інший вид в межах правового регулювання одним Законом України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 428/450/17, особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із досягненням такого віку, пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статі 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як вперше призначена.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 520/6664/17, від 05 липня 2018 року у справі № 565/645/17 та від 22 січня 2019 року у справі № 577/2457/17.

Крім того в частині 3 статі 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбачені статтею 9 зазначеного Закону, а саме: за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника, в той час, як спірні правовідносини, що мають місце у даному випадку, виникли з приводу переходу Позивача на інший вид пенсії та за іншим Законом.

Враховуючи зазначене, положення частини 3 статі 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині переведення Позивача з одного виду пенсії на інший до спірних відносин не підлягають застосуванню.

Із урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 679/1000/17, у даному випадку при обчисленні Позивачу розміру пенсії за віком Відповідач повинен застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення Позивача за призначенням пенсії, а саме за 2018 - 2020 роки.

Отже, слід визнати протиправними дії Відповідача щодо обчислення розміру пенсії Позивача без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої Позивачем сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки та зобов`язати Відповідача перерахувати пенсію Позивача із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки починаючи з 19.08.2021. При цьому, показник середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки складає 9118,81 грн.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., який підлягає стягненню на його користь у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за віком, згідно частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2018, 2019, 2020 роки.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком починаючи з 19.08.2021 на умовах та порядку, передбаченому частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення Позивача за призначенням пенсії 2018-2020 роки (9118,81 грн.).

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Н.М. Клименчук