Справа №: 385/993/23 3/385/481/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2023 рокум. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Ханас М.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 164 КУпАП,

встановив:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.06.2023 Серія ВАБ № 918268, 08.06.2023, о 12 год. 40 хв., ОСОБА_1 здійснювала торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без отримання ліцензії в АДРЕСА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила проти вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, та пояснила, що реалізацію даної продукції не здійснювала, а лише зберігала таку у магазині, належному її сестрі, для власних потреб.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , перевіривши дані протоколу про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно до ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Суддя, розглядаючи справу, повинен, дослідивши докази у справі, переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться конкретній особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ч.1 ст. 164 КУпАП, і прийти до висновку чи містять її дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.

Диспозиція ч.1 ст. 164 КУпАП серед інших складів включає в себе провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Суб`єктом відповідальності в даному випадку є суб`єкт господарювання.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини в сфері регулювання господарської діяльності. У свою чергу під визначенням господарської діяльності розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Зазначена норма є бланкетною, що вимагає встановлення не тільки факту вчинення певного діяння, а також встановлення факту порушення цим діянням певних положень закону (або підзаконного акту), з посиланням на цей закон (або підзаконний акт).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України (далв ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, поняття «підприємницька діяльність» («підприємництво») є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність». Важливими ознаками господарської діяльності є її систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) та здійснення суб`єктом на власний ризик з метою одержання прибутку.

Отже, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.

Оскільки норма ст. 164 КУпАП є бланкетною, тому відсилає до інших норм (правил). Тому посилання в протоколі на конкретні норми (правила), які порушені, є обов`язковим, що свідчить про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує суспільні відносини щодо провадження господарської діяльності у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, зокрема отримання ліцензії на провадження такого виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Зазначені відносини врегульовані на законодавчому рівні, зокрема, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Однак, протокол про адміністративне правопорушення не містить жодних посилань на нормативні акти (закон), які регулюють обіг алкогольних та тютюнових виробів. Відсутність посилань у протоколі на відповідний нормативний акт свідчать про невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП.

При розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ, є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті (ст. 279 КУпАП).

Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст. 256 КУпАП та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376.

Відповідно до п. 9 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 01.12.2015 року за № 1496/279, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі "дата, час, місце вчинення і суть вчиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Стаття 256 КУпАП визначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 08.06.2023 зазначено, що 08.06.2023, о 12 год. 40 хв., ОСОБА_1 здійснювала торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без отримання ліцензії в АДРЕСА_2 .

На підтвердження наявності факту вказаного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, поліцією надано суду протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 918268 від 08.06.2023, в якому викладені обставини адміністративного правопорушення; акт вилучення до протоколу Серія ВАБ № 918267; пояснення ОСОБА_2 від 08.06.2023 та письмові пояснення ОСОБА_1 від 08.06.2023, в яких вона заперечила факт вчинення адміністративного правопорушення.

Суб`єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях.

Між тим, у самому протоколі у відомостях про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме місце роботи, посада зазначено пенсіонер. Крім того, до протоколу не долучені відповідні докази, що доводять той факт, що ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення за ч.1 ст. 164 КУпАП. ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердила, що є пенсіонером та непрацевлаштована у магазині за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, в порушення вимог ст. 256 КУпАП у протоколі не зазначені відомості про прізвище, адресу свідків, а також відсутні підписи таких осіб. Між тим, до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення долучено пояснення ОСОБА_3 від 08.06.2023.

Крім того, санкція ч.1 ст. 164 КУпАП є безальтернативною та передбачає накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Між тим, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо отримання ОСОБА_1 грошей від продажу алкогольних та тютюнових виробів, тобто виручки, та місце її зберігання, яка відповідно до санкції ч.1 ст. 164 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання її винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.

Відсутні такі дані щодо виручки та місця її зберігання, а також і щодо акту закупки алкогольних та тютюнових виробів в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

Також, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена марка алкогольних напоїв та тютюнових виробів, торгівлю якими здійснювала  ОСОБА_1 , кількість реалізованої продукції та вартість, а також відсутня вказівка на конкретних осіб, яким ОСОБА_1  реалізовувала алкогольні напої та тютюнові вироби.

Таким чином, суб`єктом складання протоколу не долучено жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснювала торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Суд зазначає, що сам по собі протокол не є беззаперечним доказом, на підставі якого встановлюється факт вчинення особою адміністративного правопорушення, а документом, в якому фіксуються обставини можливого правопорушення. Водночас, факт вчинення адміністративного правопорушення має встановлюватись судом з урахуванням інших доказів по справі, які мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності, достатності та в своїй сукупності підтверджувати вину особи поза розумним сумнівом.

Будь-які інші докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні.

Проаналізувавши вказані письмові докази, приходжу до висновку, що вони не доводять здійснення ОСОБА_1 систематичної господарської діяльності без ліцензії на право торгівлі спиртними напоями та тютюновими виробами.

До протоколу не додано жодного належного доказу на підтвердження факту здійснення  ОСОБА_1 систематичної господарської (підприємницької) діяльності та одержання прибутку та будь-які докази, які б підтверджували факти неодноразового продажу нею товарів, діяльність з продажу яких підлягає ліцензуванню.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватись до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується стороною обвинувачення, а фактично судом).

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, - адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях.

Статтею 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії`від 25 липня 2000 року).

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, з огляду на вказане сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , не може бути беззаперечним доказом вини, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , не встановлена, суд не вбачає в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, а тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.6 ст. 283 КУпАП, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Згідно ст. 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

У зв`язку з закриттям провадження у справі за відсутністю в діях  ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, слід повернути ОСОБА_1 речі, вилучені згідно Акту вилучення до протоколу від 08.06.2023 Серії ВАБ № 918267.

Керуючись ст. 247 КУпАП, суддя

постановив:

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Речі, вилучені згідно Акту вилучення до протоколу від 08.06.2023 Серії ВАБ № 918267, а саме: пиво Арсенал 1,22 л – 5 шт. (8 %), пиво Львівське 0,5 л. – 9 шт (9,5 %), пиво Оболонь «Київське» 0,6 л – 4 шт. (3,8 %), пиво Зіберт 0,5 л – 6 шт. (4,4 %), алкогольний напій «WHY NOT» 0,5 л – 14 шт. (4,8 %), вермут «Вишня» 0,5 л – 1 шт. (12,0%), вино «Кагор» 0,7 л – 1 шт (16,0 %) повернути ОСОБА_1 .

Постанова судді може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя :М. М. Ханас

Дата документа 06.07.2023