справа № 179/1211/23

провадження № 3/179/621/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2023 року                                                смт. Магдалинівка        

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції № 1 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтею 184 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з відділення поліції №1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №085423 від 30.06.2023 року, ОСОБА_1 23.05.2023 року в АДРЕСА_1 ухилився від виконання батьківських обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2014 р.н., що виразилось в тому, що ОСОБА_1 не надав своєму неповнолітньому сину матеріальну та моральну підтримку під час травмування. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за ч.1 ст.184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та суду пояснив, що 23.05.2023 року до нього звернулась колишня дружина з повідомленням про те, що їх син впав та зламав ключицю. Дружина прохала відвезти їх до лікарні на машині, однак він не міг цього зробити, оскільки не мав коштів та машина була не заправлена.

Вислухав пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків, що стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей; незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.

Разом з цим, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення ВАВ №085423 від 30.06.2023 року фабула адміністративного правопорушення, не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення не розкриває об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, оскільки не конкретизує, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини та яких саме обов`язків така особа не виконала, не конкретизовані норми законодавства, якими   ці обов`язки передбачені та які вимоги матеріального закону порушено, протокол містить лише загальне посилання на ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина, що призвело до ненадання матеріальної та моральної підтримки дитини. Також до протоколу не додано жодних доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення (довідок органу опіки та піклування щодо неналежного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 , у чому полягала небезпека для дитини, залишеної без догляду батька, тривалість протиправних дій ОСОБА_1 ,   негативні наслідки таких дій для дитини, тощо).  Само по собі зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення про ненадання матеріальної та моральної підтримки, не свідчить про його ухилення від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання дитини. Крім того, як вбачається з доданих до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів, дитина проживає з матір`ю - ОСОБА_4 .

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення, тобто, суд має здійснювати судовий розгляд справи в межах протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки суті зазначеного в ньому адміністративного правопорушення, яке висувається особі та під час підтвердження обставин описати їх в своєму рішення.

У відповідності до положень КУпАП суд не може самостійно встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та виходити за межі обставин, зазначених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення.

 Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

При цьому, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 неможливо розцінювати як доказ вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, оскільки його зміст не відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі якщо відсутні події і склад адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності свідчать про відсутність належних, достатніх і допустимих доказів, які б вказували про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та відсутність в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1, ст. 283 ч. 7 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 247 п.1, 280, 283-284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1 за ст.184 ч.1 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя Магдалинівського районного суду

Дніпропетровської області Кравченко О.Ю.