Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/32/2023 Справа № 553/516/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді         ОСОБА_1 ,

за участю секретаря                 ОСОБА_2 ,

за участі прокурора                 ОСОБА_3 ,

захисника                         ОСОБА_4 ,

захисника                         ОСОБА_5 ,

захисника                         ОСОБА_6 ,

захисника                         ОСОБА_7 ,

перекладача                         ОСОБА_8 ,

обвинуваченого                         ОСОБА_9 ,

обвинуваченого                         ОСОБА_10 ,

обвинуваченого                         ОСОБА_11 ,

обвинуваченого                         ОСОБА_12 ,

розглянувши в у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за № 12021220000001815 від 02.12.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч.3 ст.187 КК України, 

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться вказане  кримінальне провадження.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова  від 18.05.2023 року відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  на строк до 16.07.2023 року.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 .

З приводу обвинуваченого ОСОБА_12 , прокурор посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

З приводу обвинуваченого ОСОБА_11 , прокурор посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

З приводу обвинуваченого ОСОБА_9 , прокурор посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

З приводу обвинуваченого ОСОБА_10 , прокурор посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

Також, щодо клопотань захисника ОСОБА_9 – ОСОБА_7 , та захисника ОСОБА_11 – ОСОБА_5 щодо зміни запобіжного заходу заперечував, просив відмовити. Крім того, зазначив, що застава при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не застосовується у зв`язку з тим, що злочин вчинено з застосуванням насильства щодо потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні проти клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні проти клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_12 заперечували.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 – ОСОБА_5 , та обвинувачений ОСОБА_11 в підготовчому судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_11 заперечував, вказав, що відсутні ризики зазначені прокурором у вище вказаному клопотанні, у зв`язку з чим просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, а саме у вигляді цілодобового арешту або при продовженні судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосувати можливість внесення застави.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 – ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні, проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечував, зазначив, що відсутні ризики зазначені прокурором у вказаному клопотанні щодо продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 , у зв`язку з чим просив змінити ОСОБА_9 запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_9 в підготовчому судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечував, та підтримав думку захисника.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.

Суд зазначає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (частини 1 статті 26 КПК України).

Відповідно до положень статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Стаття 92 КПК України встановлює обов`язок доказування, зокрема, обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом (частина 1 статті 93 КПК України).

Частина 3 статті 93 КПК України визначає, що сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Отже, обов`язок доказування щодо виникнення підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку покладається на сторону захисту.

Будь-яких доказів, в спростування встановлених ризиків, суду не надано. Зазначені захисником ОСОБА_9 –  ОСОБА_7  та захисником ОСОБА_11  – ОСОБА_5 обставини на які вони посилаються у своїх клопотаннях, не є підставою для зміни запобіжного заходу.

Судом враховано аргументи, які наводилися захисником ОСОБА_9 – ОСОБА_7  та захисником ОСОБА_11 – ОСОБА_5 , проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинувачених і виконання процесуальних рішень по справі.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених. Окрім того, враховуючи обставини вчинення злочину, зокрема, який вчинено з застосуванням насильства щодо потерпілого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою без визначення застави.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявлених клопотань, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.

Суд, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 кримінального правопорушення, свідчить про підвищену суспільну небезпеку, оскільки обвинувачені звинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, суд приймає до уваги правову позицію у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

У рішенні від 26 січня 1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При вирішенні питання про необхідність ув`язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою, суд, вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились та продовжують існувати. У відповідності до ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , який не офіційного джерела доходу, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, має зареєстроване місця проживання в Україні у м. Балаклія Харківської області, на момент затримання фактично проживав у м. Харкові. Відомості про особу ОСОБА_12 , який не працює, має зареєстроване місце проживання в с. Слатіно Харківської області, раніше судимий 12.10.2021 Харківським апеляційним судом за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на момент затримання перебував у розшуку (ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 22.10.2021 про дозвіл на затримання). Відомості про особу ОСОБА_9 , який є громадянином Азербаджану, не працює та не має постійного джерела доходу, не має зареєстрованого місця проживання в Україні, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, до затримання фактично мешкав у м. Харкові. Відомості про особу ОСОБА_11 , який є громадянином Азербайджану, не працює та не має постійного джерела доходу, не має зареєстрованого місця проживання в Україні, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, до затримання фактично мешкав у м. Харкові.

Крім того, суд вважає, що враховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке пов`язане із застосуванням насильства щодо особи похилого віку, та згідно вимог ст.178 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими в кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких вони обвинувачуються, а також з огляду на те, що  на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченим  запобіжного  заходу у виді тримання під вартою, суд, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, приходить до висновку,  що на цей час не має підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , а тому є необхідним продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою на 60 днів без визначення застави.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, продовжуючи ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 раніше обраний запобіжний захід, вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці переглядати питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.

Керуючись ст. ст. 314-316, 369  КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_9 – ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу – залишити без задоволення.

Клопотання захисника ОСОБА_11 – ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу – залишити без задоволення.

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 – задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без зміни - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 03 вересня 2023 року.

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_12 – задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити без зміни - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 03 вересня 2023 року.

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 – задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити без зміни - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 03 вересня 2023 року.

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_11 – задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити без зміни - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 03 вересня 2023 року.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду на протязі п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченими в той же строк з моменту вручення їм ухвали суду. 

       Суддя- ОСОБА_1