Справа №: 148/1022/21

Провадження № 1-кп/148/51/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

             головуючого судді                                    ОСОБА_1

             при секретареві                                         ОСОБА_2

             за участю прокурора                                ОСОБА_3

             захисника                                                  ОСОБА_4

             потерпілих                                                ОСОБА_5 ,

                                                                                ОСОБА_6 ,

             законного представника                          ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчин клопотання захисника ОСОБА_4 про заслуховування показів свідків, які містяться  в техзаписах судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області під час розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12021020180000075 від 14.03.2021.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області перебуває клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12021020180000075 від 14.03.2021.

  В судове засідання захисник особи щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_8 – адвокат ОСОБА_4 28.02.2023 року подала клопотання про заслуховування показів свідків, які містяться  в техзаписах судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області по даній справі, вважає недоцільно повторно викликати свідків та повторно їх допитувати.

Прокурор у судовому засіданні покладався на розсуд суду з приводу вирішення даного клопотання.

Потерпілі ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , та законний представник                          ОСОБА_7 не заперечували проти задоволення клопотання.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд виходить із слідуючого.

Суд зазначає, що на відміну від позасудових показань, які прямо визнаються недопустимими доказами (друге речення частини 4 статті 95 КПК), Кодекс не містить положення, яке вирішує питання допустимості показань свідка, допитаного в суді в тій же справі, але під час минулого розгляду.

Суд бере до уваги, що відповідно до пункту 16 статті 7 КПК безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального судочинства, а стаття 23 КПК визначає, що показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані доказами, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Також Кодекс передбачає, що суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. А перше речення частини 4 статті 95 КПК передбачає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Таким чином, у Кодексі кілька разів висловлено вимогу усного допиту в судовому засіданні.

Однак Суд звертає увагу на те, що ця вимога сформульована як принцип, яким має керуватися суд, приймаючи процесуальні рішення в конкретній ситуації, у тому числі рішення щодо допустимості або недопустимості доказів.

Принцип безпосередності дослідження доказів спрямований передусім на найкраще забезпечення права сторін на перехресний допит особи, яка дає показання, що дає стороні можливість з`ясувати всі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію. Щодо сторони захисту, то це право забезпечується також і пунктом «d» частини 3 статті 6 Конвенції, щодо якого Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначав, що до того, як визнати особу винуватою, усі докази проти неї мають зазвичай бути представлені в її присутності під час публічного розгляду з метою надати можливість для спростування. Виключення з цього принципу є можливими, але не можуть порушувати права захисту, які, як правило, вимагають, щоб обвинуваченому була надана адекватна та відповідна можливість викликати та допитати свідка проти нього, або коли свідок надає показання, або на наступних етапах провадження.[1]

Однак Суд зазначає, що засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. В залежності від обставин ця засада реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати її з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб. Наприклад, принцип безпосередності зазнає певних легітимних обмежень у випадку допиту особи, до якої застосовані заходи безпеки або яка відсутня безпосередньо в залі судового засідання (стаття 232 КПК), і такі легітимні обмеження не можна вважати порушенням принципу безпосередності. Також суди апеляційної та касаційної інстанцій в більшості випадків ґрунтують свої висновки на показаннях, які були надані в суді першої інстанцій, оскільки багаторазовий допит особи в судах різних інстанцій без вагомих причин не тільки був би обтяжливим для такої особи, учасників і суспільства, але й суперечив би самому змісту інстанційності.

Таким чином, Суд вважає, що положення «суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання» (перше речення частини 4 статті 95 КПК), не може тлумачитися як безумовна заборона використання показань, які особа давала перед іншим складом суду у тій же справі.

Суд також вважає, що показання під час минулого розгляду за своїми правовими властивостями і наслідками подібні до тих, що отримані в порядку статті 225 КПК. Дійсно, стаття 225 КПК передбачає в певних випадках можливість судового допиту особи під час досудового розслідування, і такі показання є допустимими за умови дотримання порядку, передбаченого цим положенням. Найбільш істотними складовими цього порядку є здійснення допиту перед суддею в судовому засіданні, участь сторін та дотримання правил допиту, передбачених для судового розгляду.

З погляду цих критеріїв, допит особи під час минулого розгляду не тільки забезпечує всі істотні елементи згаданого порядку, а й набагато краще забезпечує права сторін на перехресний допит. На відміну від допиту в порядку статті 225 КПК, яка допускає допит за відсутності однієї зі сторін, допит під час судового розгляду справи по суті відбувається за обов`язкової участі сторін. Такий допит надає сторонам, зокрема стороні захисту, можливість провести його більш ефективно, оскільки на цей час сторонам вже відомі всі суттєві елементи пред`явленого обвинувачення та всі докази, отримані під час досудового розслідування.

У контексті викладеного, Суд вважає, що показання, які особа надавала під час минулого судового розгляду, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити явку такої особи під час нового судового розгляду.

На підставі вищезазначеного, з метою забезпечення своєчасного розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12021020180000075 від 14.03.2021 та враховуючи, що допит свідків здійснювався перед судом в судовому засіданні за участі сторін та дотримання правил допиту, передбачених для судового розгляду, суд вважає за необхідне клопотання про заслуховування показів свідків., які містяться  в техзаписах судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області по даній справі задовільнити, що не позбавить можливості повторно виклику свідка у судове засідання за необхідності.

На підставі викладеного і керуючись ст. 23, 95, 225, 369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_4 про заслуховування показів свідків, які містяться  в техзаписах судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області в справі № 148/1022/21 під час розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12021020180000075 від 14.03.2021, задовольнити.

Відтворити в судовому засіданні звукозапис судового засідання від Ямпільського районного суду Вінницької області в справі № 148/1022/21 в частині допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1