ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2022 року м. Київ № 640/31610/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 17.11.2020 ВП №63639323 про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова пред`явлена до примусового виконання поза межами встановленого статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" строку, в зв`язку з чим державний виконавець протиправно відкрив виконавче провадження. Крім того, виконавче провадження відкрито не за місцем проживання позивача, а пояснення позивача щодо помилкового визначення у виконавчому документі його місця проживання до уваги виконавцем не взято.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 відкрито провадження у справі.

Відповідачем надано відзив на позов, у якому заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Постановою державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.11.2020 відкрито виконавче провадження № 63639323 з примусового виконання постанови № 58297516 від 25.09.2019 Печерського РВДВС у м. Києві про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3400,00 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Рішення, що підлягають примусовому виконанню, виконавчі документи зазначені у статті 3 Закону № 1404-VІІІ. Зокрема, відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частиною першою статті 12 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як зазначено у пунктах 4 та 5 резолютивної частини постанови державного виконавця ВП №58297516 від 25.09.2019, остання набирає чинності з моменту її винесення, та строк пред`явлення до виконання якої три місяці.

З наведеного слідує, що виконавчий документ - постанова державного виконавця ВП №58297516 від 25.09.2019 набрала чинності 25.09.2019.

Таким чином, постанова державного виконавця ВП №58297516 від 25.09.2019 про накладення на Позивача штрафу у розмірі 3400,00 грн., яка набрала чинності 25.09.2019 мала бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців, починаючи з 25.09.2019 і до 25.12.2019.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, оскаржувана постанова ВП № 63639323 про відкриття виконавчого провадження прийнята 17.11.2020, тобто поза межами трьох місячного строку.

Таким чином, виконавчий документ - постанова державного виконавця №58297516 від 25.09.2019 про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн., у відповідності з нормами пункту другого частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", мав бути повернутий стягувачу відповідачем.

Посилання відповідача на закінчення виконавчого провадження №58297516 та виділення в окремі провадження інших постанов державного виконавця про накладення штрафу, суд вважає необґрунтованим, оскільки за своєю суттю закінчення виконавчого провадження не продовжує строку для звернення такого виконавчого документа до виконання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач також вказував на те, що у наказі Господарського суду м. Києва №Б8/078-12 від 16.01.2019, за невиконання якого постановою державного виконавця ВП №58297516 від 06.08.2020 на позивача накладено штраф, помилково зазначена адреса ліквідатора ОСОБА_1 : 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 8, к.6, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 89,к.6., оскільки, зокрема за адресою вул. Велика Васильківська, 89, к.6 позивач більше не знаходиться, лише отримує поштову кореспонденцію.

Утім слід звернути увагу, що ані Закон України "Про виконавче провадження", ані інші нормативно-правові акти щодо вчинення виконавчих дій, не покладають на державного (приватного) виконавця обов`язку при пред`явленні до примусового виконання виконавчого документу здійснювати перевірку реквізитів цього документу на їх відповідність дійсним обставинам.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Враховуючи наведене вище, доводи позивача, що відповідачем відкрито виконавче провадження №63639323 не за місцем фактичного проживання боржника, не заслуговують на увагу.

Також не заслуговують на увагу твердження позивача щодо обставин накладення на нього виконавчим документом штрафу за невиконання наказу Господарського суду м. Києва, оскільки зазначені позивачем з цього приводу обґрунтування, як власне і постанова державного виконавця ВП №58297516 від 06.08.2020, не є предметом спору у даній справі.

З огляду на викладені обставини суд вважає, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №63639323 від 17.11.2020 з примусового виконання постанови державного виконавця ВП № 58297516 від 25.09.2019 про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., який підлягає стягненню на його користь у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до приписів частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.11.2020 про відкриття виконавчого провадження № 63639323.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

4. Зобов`язати Печерський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подати у місячний строк з моменту набрання даним рішенням законної сили звіт про його виконання.

5. Попередити Печерський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Печерський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 11-Б; код ЄДРПОУ 34979022).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Н.М. Клименчук