ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2023 року                                    м.Дніпро                          Справа №  908/2644/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г.(доповідач),                                                                      

суддів: Іванов О.Г., Березкіна О.В.      

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2023р. ( суддя О.С. Боєва) у справі №908/2644/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “МПСР”, код ЄДРПОУ 39643833 (61096, м. Харків, пр. Героїв Сталінграда, буд. 154-А, кв. 43)  

до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ВП 19355964)

про стягнення суми 74642,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “МПСР” з позовом до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” про стягнення 74642,26 грн., які складаються з: суми 11472,95 грн. - 3% річних та суми 63169,31 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати отриманого товару в рамках договору поставки №247(2)20УК/53-121-01-20-09456 від 04.06.2022 (22.06.2022). Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань встановлений в рішенні Господарського суду Запорізької області від 23.06.2022 по справі № 908/234/22, яке набрало законної сили 14.07.2022. Враховуючи порушення відповідачем грошового зобов`язання, приймаючи до уваги той факт, що відповідач лише 02.12.2022 погасив наявну заборгованість, позивач з урахуванням положень ст. 625 ЦК України просить стягнути 3% річних за період з 15.07.2022 по 01.12.2022 у розмірі 11472,95 грн. та інфляційні втрати у розмірі 63169,31 грн. за період прострочення з липня 2022 по жовтень 2022 (включно).

                      Рішенням Господарського суду Запорізької області  від 20.03.2023 позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МПСР” суму 63169 грн. 31 коп. інфляційних втрат та суму 11472 грн. 95 коп. 3% річних.

                    Стягнуто з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МПСР”  суму 2481 грн. витрат зі сплати судового збору та суму 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду мотивоване законністю та обґрунтованістю вимог позивача.

          Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”.  

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

судом, за умов неправильного застосування норм матеріального права, зазначено висновок про наявність у позивача права вимоги стягнення суми інфляційних втрат та відсотків річних за несвоєчасне виконання судового рішення, щодо стягнення суми основного боргу, обтяженої іншими нарахуваннями;

позивач, посилаючись на рішення суду від 23.06.2022 у справі №908/234/22 зазначає період прострочення з 15.07.2022 - 01.12.2022 та, відповідно, нараховує на цей період інфляційні втрати та відсотки річних.

Матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджу правомірність визначення періоду прострочення за спірними правовідносинами;

витрати зі сплати витрат на правничу допомогу в розмірі 5000, 00 грн не мають характеру необхідних, не співрозмірні, з виконаною адвокатом роботою в суді першої інстанції, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а їх відшкодування по справі матиме надмірний характер.

  Просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду від 20.03.2023 у справі  №908/2644/22 залишити без змін.

          Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суд від 10.04.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Антоніка С.Г. (доповідач), судді – Іванова О.Г., Дарміна М.О.

Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2023 відкрито  апеляційне провадження у справі  №908/2644/22. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

           За розпорядженням керівника апарату суду від 19.06.2023, у зв"язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О. відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №908/2644/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Антонік С.Г., (доповідач), судді -  Березкіна О.В.., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 зазначеною колегією суддів прийнято справу №908/2644/22 до свого провадження.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

          Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 13  ст. 8 Господарського процесуального кодексу України  розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно  ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами,  що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга   не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

04.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “МПСР” (Постачальник, позивач у справі) та Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (Покупець, відповідач у справі) був укладений договір поставки №247 (2)20УК/53-121-01-20-09456, за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець прийняти і сплатити товар.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару за вказаним договором,  позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №247(2)20УК/53-121-01-20-09456 від 04.06.2020 у сумі 1138800,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 21032,74 грн за період з серпня 2021 по січень 2022 (включно) та 3% річних у розмірі 9098,07 грн за період з 27.07.2021 по 20.01.2022 (178 днів).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.06.2022 у справі №908/234/22  позов Товариства з обмеженою відповідальністю “МПСР” задоволено частково. З ДП “НАЕК” “Енергоатом” в особі ВП “ЗАЕС” стягнуто суму 949000,00 грн основного боргу, суму 7581,72 грн 3% річних, 17527,28 грн інфляційних втрат, суму 14611,64 грн судового збору та суму 8333,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду в установленому законом порядку не оскаржувалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України  обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факти порушення строків оплати та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 949000,00 грн, станом на 23.06.2022, згідно з Договором поставки №247(2)20УК/53-121-01-20-09456 від 04.06.2020, встановлені судовим рішенням у справі № 908/234/22, тому згідно статті 75 ГПК України вказані обставини не потребують додаткового доказування.

На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.06.2022 по справі №908/234/22, яке набрало законної сили 14.07.2022, 01 серпня 2022 було видано наказ.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 19.08.2022 винесено постанову ВП №69676273 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022 по справі №908/234/22.

Відповідно до банківської виписки АТ КБ “Приватбанк” остаточне виконання рішення Господарського суду Запорізької області по справі №908/234/22 здійснено боржником  02.12.2022.

У зв`язку з наявністю прострочення відповідачем грошового зобов`язання, позивач враховуючи приписи ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11472,95 грн за період з 15.07.2022 по 01.12.2022 та інфляційні втрати в розмірі 63169,31 грн за період прострочення з липня 2022 по жовтень 2022 (включно).

Переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною1 статті 598, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.  

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З урахуванням наведеного колегія суддів констатує, що у відповідача, за укладеним між сторонами договором, після отримання товару виник обов`язок сплатити його ціну. І даний обов`язок відповідача припиняється виконанням проведеним належним чином, а саме перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, як то передбачено п.3.2. договору.

Обов`язок свій відповідач виконав 02.12.2022р., що підтверджується випискою банка. Тому відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, та три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочки, тобто з моменту порушення і по 01.12.2022р. включно.

У зв`язку з наведеним колегія суддів погоджується з рішенням суду.

Що стосується стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

  Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

          Відповідно до приписів частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст. 126 ГПК України).

Розподіл судових витрат передбачено ст.129 ГПК України, частинами 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

  У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

  Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

Господарський суд прийняв до уваги надані позивачем докази щодо надання адвокатських послуг та прийшов до висновку, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової допомоги №2021/04/07 від 14.04.2021 та Додаткової угоди № 8 від 06.12.2022 до нього, правомірність та дійсність понесення відповідних витрат підтверджується матеріалами справи у зв`язку з чим задовольнив клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Підстави для скасування рішення суду відсутні. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

 Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  269,  270,  275,  276,  282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” залишити без задоволення

Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.03.2023р. у справі №908/2644/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                         С.Г. Антонік

Суддя                                                                                           О.Г. Іванов

Суддя                                                                                                 О.В. Березкіна