Справа № 694/1608/23

Провадження №1-кп/694/157/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

04.07.2023 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження № 12023250360000822 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Єрбогачон Катангеського району Іркутської області, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не мас, депутатом не являється, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

з участю обвинуваченого ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-1X (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-1Х та зі змінами, внесеними Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №22І2-ІХ та зі змінами, внесеними Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, та зі змінами, внесеними Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, та зі змінами внесеними Указом від 07 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ, затвердженим Законом України від 19 лютого 2023 року № 58/2023, зі змінами внесеними Указом від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим законом № 3057-1Х від 02.05.2023, в невстановлений досудовим слідством час, в денну пору добу, 02 червня 2023, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою крадіжки чужого майна, через вхідні двері, які були не замкнуті, таємно проник до будинку ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , звідки викрав настільну газову двох камфорну плиту марки "Grunhelm", вартість якої згідно висновку експерта № СЕ-19/124-23/6512-ТВ від 12.06.2023 становить 792,90 гривень, яка належить ОСОБА_6 , після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, чим завдав матеріальних збитків ОСОБА_7 на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред`явлено в обвинуваченні та пояснив, що він 02 червня2023 року, вдень, проник до будинку ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , викрав настільну газову двох камфорну плиту. Матеріальна шкода відшкодована, шляхом повернення майна.

Потерпілий ОСОБА_6 , який був належним чином повідомлений про місце, час та дату

розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явився. Надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Показання ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються. Надані покази є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Оскільки обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред`явленного обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, при цьому їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз`яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, протии чого не заперечували учасники судового провадження.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується як його показами, даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення доведене.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача про призначення покарання пов`язаного з позбавленням волі, суд дійшов висновку, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи конкретні, досліджені в ході судового розгляду обставини справи, особу обвинуваченого, визнання вини та відношення до вчиненого, поведінку після вчинення кримінального правопорушення,те що майно потерпілому повернуто та останній претензій ані морального ані матеріального характеру немає, думку сторони обвинувачення про застосування іспитового строку, суд встановлює за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу. Суд також приходить до мотивованого висновку зменшення кількості покладених обов`язків на обвинуваченого, передбачених ст. 76 цього Кодексу враховуючи його особу та відсутність вкрай суспільної небезпечності.

Крім того судом враховано активне сприяння обвинуваченого у розкритті злочину та те, що даний злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення та забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, також враховуючи особу винного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліках в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що вказаний злочин є тяжким згідно ст. 12 КК України.

При цьому суд виходив також і з положень ч. 2 ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд

проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно стягнути процесуальні витрати на залучення експерта, при проведенні під час досудового розслідування експертизи в сумі 1195,00 грн.

Цивільний позов у справі не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 1195,00 грн.

Речові докази:

-настільну газову двох камфорну плиту марки "Grunhelm" залишити власнику ОСОБА_6 , звільнивши останнього від обов`язків за зберігальною розпискою.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1