Справа № 545/6410/22

Провадження № 2/545/658/23

У Х В А Л А

Іменем України

28 червня 2023 року                 м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Дмитрієва М.М., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу, -

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2023 року з Полтавського районного суду Полтавської області до Комунарського районного суду м. Запоріжжя на підставі ухвали суду від 20 квітня 2023 року надійшла цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. При цьому згідно з ч. 1 даної статті спори між судами про підсудність не допускаються.

Однак, ознайомившись з матеріалами справи та ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2023 року, приходжу до наступних висновків.

Як вбачається з ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2023 року, направляючи справу для розгляду до Комунарського районного суду м. Запорожжя, суд, посилаючись на положення ч. 1 ст. 27 ЦПК України, виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться у Комунарському районі м. Запоріжжя, а відтак вказана справа не підсудна Полтавському районному суду Полтавської області

Однак, ч. 1 ст. 27 ЦПК України зазначає, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин. Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових. Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України. Велика Палата ВС дійшла висновків про відсутність підстав для відступу від правових позицій, викладених у постанові КЦС ВС від 16 травня 2018 року по справі № 640/16548/16-ц.

Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 року в справі № 61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 918/572/19, виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності.

З матеріалів справи вбачається, що вимога позивача про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу нерозривно пов`язані з нерухомим майном, а саме будинком АДРЕСА_2 та за своєю юрисдикцією відноситься до Полтавського районного суду Полтавської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що нерухоме майно розташоване на території Полтавського області, що за своєю юрисдикцією відноситься до Полтавського районного суду Полтавської області, то суд вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України повернути дану справу на розгляд Полтавського районного суду Полтавської області, як помилково направлену до Комунарського районного суду м. Запоріжжя

При цьому, слід зазначити, що у даному випадку відсутній спір щодо підсудності справ між судами, з урахуванням положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Керуючись ст.ст. 27, 165, 353, 354, 378 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу повернути до Полтавського районного суду Полтавської області для розгляду за підсудністю, як помилково направлену до Комунарського районного суду м. Запоріжжя

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала складена та підписана 28 червня 2023 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя                                                        М.М. Дмитрієва