УХВАЛА

12 липня 2023 року

м. Київ

Справа № 917/814/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 (в частині зміни висновку суду у мотивувальній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16 щодо AT "Банк "Фінанси та Кредит" (процесуальний правонаступник ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт"))

у складі колегії суддів: Доманської М. Л. (головуючої), Отрюха Б. В., Пантелієнка В. О.

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 917/814/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16 (прийнятої за результатами нового розгляду скасованої в частині ухвали попереднього засідання від 12.08.2019) у задоволенні клопотання розпорядника майна боржника про витребування доказів відмовлено, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" про процесуальне правонаступництво задоволено, визнано кредиторами до боржника у справі № 917/814/16:

- Публічне акціонерне товариство "Полтавський авто агрегатний завод" на суму 35 003 524,00 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 35 000 000,00 грн - четверта черга;

- Акціонерне товариство "Київмедпрепарат" на суму 135 390 664,49 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 135 387 140,49 грн - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АвтоКрАЗ" на суму 538 659 775,91 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 538 656 251,91 грн - четверта черга;

- Акціонерне товариство "Ужгородський Турбогаз" на суму 16 903 524,00 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 16 900 000,00 грн - четверта черга;

- Публічне акціонерне товариство "Підприємство по виробництву медичних виробів із полімерних матеріалів "Гемопласт" на суму 22 703 524,00 грн, з яких: 3 524,00 грн - перша черга; 22 700 000,00 грн - четверта черга;

- Приватне акціонерне товариство "Авторадіатор" на суму 6 112 663,31 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 6 109 139,31 грн - четверта черга;

- Приватне акціонерне товариство "Кременчукм`ясо" на суму 51 003 524,00 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 51 000 000,00 грн - четверта черга;

- Приватне акціонерне товариство "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ" на суму 48 458 954,40 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 48 455 430,40 грн - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" на суму 19 745 957,00 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 19 742 433,00 грн - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" на суму 139 033 524,00 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 139 030 000,00 грн - четверта черга;

- Приватне акціонерне товариство "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на суму 136 003 724,00 грн, з яких: 3 524, 00 грн. - перша черга; 136 000 200,00 грн. - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" на суму 246 260 411,28 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 246 256 887,28 грн - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" на суму 4 532 564,96 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 4 529 040,96 грн - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ді.еР.Ай." на суму 20 609 640,61 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 20 606 116,61 грн - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" на суму 2 913 524,00 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 2 910 000,00 грн - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" на суму 2 879 888,96 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 2 876 364,96 грн - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна транспортна компанія" на суму 1 321 021,08 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 1 317 497,08 грн - четверта черга;

- Публічне акціонерне товариство "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" на суму 270 050 034,89 грн - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" на суму 1 685 455 759,38 грн, з яких: 1 481 925 380,23 грн - четверта черга; 203 530 379,15 грн - шоста черга;

- окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ПАТ "АвтоКрАЗ" вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт", що забезпечені заставою боржника на суму 802 530 048,05 грн;

- в іншій частині вимог Акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз", Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово-інвестиційний банк", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відмовлено,

- відмовлено у задоволенні заяв Приватного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", Товариства з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг", Публічного акціонерного товариства "Стаханівський завод технічного вуглецю", Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей", Forth Asset Management Limited, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" з грошовими вимогами до боржника, кредиторських вимог AT "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 3 139 685,68 грн заборгованості з повернення кредитних коштів, прострочених процентів за кредитом, простроченої комісії за управління кредитною лінією; 3 % за порушення зобов`язання: щодо повернення кредиту, щодо сплати прострочених процентів за основних боргом, щодо сплати прострочених процентів за простроченим боргом, щодо сплати комісії за управління кредиту; інфляційних втрат за порушення зобов`язання: щодо повернення кредиту, щодо сплати прострочених процентів за основних боргом, щодо сплати прострочених процентів за простроченим боргом, щодо сплати комісії за управління кредиту.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, OOO PKP ALPHATEX LTD звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16 в частині окремих кредиторів.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі № 917/814/16:

- залишено без задоволення апеляційну скаргу OOO PKP ALPHATEX LTD відносно оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16 в частині визнання кредиторських вимог: Публічного акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз" з віднесенням до наступної черговості задоволення вимог кредиторів: 3 524,00 грн - перша черга; 16 900 000,00 грн - четверта черга; Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" з віднесенням до наступної черговості задоволення вимог кредиторів: 3 524,00 грн - перша черга; 246 256 887,28 грн - четверта черга; Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" з віднесенням до наступної черговості задоволення вимог кредиторів: 3 524,00 грн - перша черга; 2 910 000,00 грн - четверта черга; у вказаній частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 залишено без змін;

- задоволено апеляційну скаргу OOO PKP ALPHATEX LTD відносно оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16 в частині визнання окремих кредиторських вимог; у скасованій частині ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у визнанні кредиторських вимог:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АвтоКрАЗ" у сумі 3 524,00 грн та 538 656 251,91 грн;

- Публічного акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів із полімерних матеріалів "Гемопласт" у сумі 3 524, 00 грн та 22 700 000,00 грн;

- Приватного акціонерного товариства "Кременчукм`ясо" у сумі 3 524, 00 грн та 51 000 000,00 грн;

- Приватного акціонерного товариства "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ" у сумі 3 524, 00 грн та 48 455 430,40 грн;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" у сумі 3 524, 00 грн та 19 742 433,00 грн;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" у сумі 3 524, 00 грн та 4 529 040, 96 грн;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді.еР.Ай." у сумі 3 524,00 грн та 20 606 116,61 грн.;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" у сумі 3 524, 00 грн та 2 876 364,96 грн;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна транспортна компанія" у сумі 3 524,00 грн та 1 317 497,08 грн;

та відмовлено у включенні їх до реєстру вимог кредиторів боржника;

- змінено висновок суду у мотивувальній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16 щодо AT "Банк "Фінанси та Кредит" (процесуальний правонаступник ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт"): виклавши його у такій редакції: "АТ "Банк "Фінанси та Кредит" заяву з грошовими вимогами по ПрАТ "АвтоКрАЗ" було подано 09.11.2018, тобто з пропуском строку, визначеного Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі № 917/814/16 (в частині зміни висновку суду у мотивувальній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16 щодо AT "Банк "Фінанси та Кредит" (процесуальний правонаступник ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт")).

Одночасно, за текстом та у прохальній частині касаційної скарги, скаржником порушено питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/814/16 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), Картере В. І., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.07.2023.

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно із частиною першою статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Отже, однією з умов звернення із касаційною скаргою до суду є подання скарги на судове рішення у межах строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 288 ГПК України, який обчислюється, зокрема, у випадку оголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.

Оскаржена постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 10.05.2023 (повний текст складено 30.05.2023) отримана скаржником засобами електронного зв`язку 01.06.2023, що підтверджується долученим до касаційної скарги витягом з електронної пошти та листом Північного апеляційного господарського суду.

Частиною другою статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.11.2020 у справі № 22б/5014/2595/2012 (12/83б), згідно яких зазначено, що статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

З матеріалів касаційної скарги, виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження у даному випадку підлягає поновленню.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, зокрема щодо обов`язкового та конкретного зазначення скаржником підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 287 ГПК України.

Так, частиною другою статті 287 ГПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується касатор, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах першій, третій статті 310 ГПК України та їх змістовне обґрунтування.

Так, у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

При цьому слід враховувати, що за приписами частини другої статті 311 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

До того ж, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що в якості підстави касаційного оскарження оскаржених судових рішень скаржником зазначено про порушення судом апеляційної інстанції частини п`ятої статті 269, статті 75, частини п`ятої статті 310, частини четвертої статті 236 ГПК України та пункту 5 резолютивної частини постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 917/814/16. При цьому, скаржником не доводиться обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 (за сукупністю) частини другої статті 287 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, суд зазначає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі № 917/814/16 (в частині зміни висновку суду у мотивувальній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16 щодо AT "Банк "Фінанси та Кредит" (процесуальний правонаступник ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт")) підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання:

- письмових пояснень в яких чітко зазначити підстави касаційного оскарження, а саме чітко вказати (1) пункт частини другої статті 287 ГПК України, (2) формулювання застосованого судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується касатор, (3) норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній або вичерпне обґрунтування іншої, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення або неповне (неналежне) усунення зазначених недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" строк для подання касаційної скарги.

3. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі № 917/814/16 (в частині зміни висновку суду у мотивувальній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16 щодо AT "Банк "Фінанси та Кредит" (процесуальний правонаступник ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт")) залишити без руху.

4. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

5. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Я. Погребняк