Справа № 206/3032/23

Провадження № 2-з/206/20/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       14.07.2023                                                                               м.Дніпро

Суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Нестеренко Т.В., за участю секретаря судового засідання Бублейник В.В., розглянувши заяву представника позивача, адвоката Весніна С.О. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександри Михайлівни про визнання незаконними дій, визнання недійсними електронних торгів та їх результатів, визнання недійсними свідоцтв, скасування державної реєстрації прав,-

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду міста Дніпропетровська 13.07.2023 надійшла заява представника позивача, адвоката Весніна С.О. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександри Михайлівни про визнання незаконними дій, визнання недійсними електронних торгів та їх результатів, визнання недійсними свідоцтв, скасування державної реєстрації прав.

Заява мотивована тим, що до Самарського районного суду м. Дніпро подана позовна заява про визнання незаконними дій, визнання недійсними електронних торгів та їх результатів, визнання недійсними свідоцтв, скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1-2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом: накладення арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборони вчиняти певні дії щодо предмета спору.

Тобто, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з висновком до якого дійшла колегія суддів ВП/ВС у постанові від 15.09.2020 прийнятій в межах розгляду справи №753/22860/17, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд повинен враховувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки унеможливити таке виконання.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як було зазначено у позові, ще у вересні 2021 року позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпро із позовною заявою про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпро від 20.09.2021р. (посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/99820260) було відкрито провадження у справі №201/4115/21 та іншою ухвалою від 20.09.2021 р. було накладено арешт на нерухомого майна, зазначеного у позові, зокрема на :

-нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення №1а - магазин з кафе загальна площа (кв.м): 388,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

-частину приміщення № 71, загальна площа 74,3 к.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

-нежитлового приміщення №12, №14, загальна площа (кв.м): 209,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0101, площа (га): 0.3858 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Львівська обл., Дрогобицький р., с. Новий Кропивник;

-земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0100, площа (га): 0.25, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

-житлового будинку, загальна площа (кв.м): 58.2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4

(посилання на ухвалу в реєстрі https://reyestr.court.gov.ua/Review/99820259 , копія ухвали додається).

       Рішенням Самарського районного суду м. Дніпро від 04.05.2023р. у справі №201/4115/21 позовні вимоги позивача було задоволено у повному обсязі, визнано зазначене нерухоме спільною сумісною власністю подружжя та визнано за позивачем ОСОБА_1 право на частини зазначеного нерухомого майна (посилання на рішення в реєстрі https://reyestr.court.gov.ua/Review/110656760).

       27.06.2023р. на один з об`єктів, який був предметом судового розгляду у справі, та який розташований за адресою - АДРЕСА_1 , приїхали незнайомі позивачу люди і стали казати, що вони є співвласниками разом із моєю колишньою дружиною нерухомого майна, а саме:

-нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення №1а - магазин з кафе загальна площа (кв.м): 388,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

-частину приміщення № 71, загальна площа 74,3 к.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

-нежитлового приміщення №12, №14, загальна площа (кв.м): 209,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0101, площа (га): 0.3858 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Львівська обл., Дрогобицький р., с. Новий Кропивник;

-земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0100, площа (га): 0.25, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

-житлового будинку, загальна площа (кв.м): 58.2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4

(надалі – «Спірне майно»).

В якості обґрунтування свого права власності невідомі особи показували інформаційну довідку з Реєстру речових прав на нерухоме майно за даним якого співвласником (власником частини) є ОСОБА_2 (далі – Відповідач-1).

За інформацією, зазначеною в Реєстрі речових прав на нерухоме майно Відповідач-1 став власником частини Спірного майна на підставі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, серія та номери: 486, 487, 488, 489, 490, 491, що були видані 21.06.2023 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. (далі – Відповідач-3).

Позивач має реальні підстави побоюватись, що Відповідач-1 – ОСОБА_2 (титульний власник Спірного майна) може без відома Позивача розпорядитися зареєстрованою за собою частками зазначених Спірних об`єктів нерухомого та відчужити їх на користь третіх осіб, що ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

Належним підґрунтям зазначеного є наступні фактичні обставини:

Так, в провадженні слідчого відділення ВП №7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021041640001182 від 17.12.2021 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст.15 ч.2, ст.190 ч.2 КК України (замах на шахрайство). Позивач – ОСОБА_1 має статус потерпілої особи в цьому кримінальному провадженні (копія витягу з ЄРДР додається).

Підставою внесення до ЄРДР відомостей про злочин, стали дії Відповідача-1 ОСОБА_2 з іншими невстаноленими особами, які шляхом підробки підписів Позивача – ОСОБА_1 на заявах поданих до Марїнського районного суду Донецької області, намагались через рішення суду заволодіти тими ж самими обєктами нерухомого майна, які є предметом спору в цій справі (копія заяви про вчинений злочин та копія висновку судового експерта – додаються).

Отже, тією ж самою особою – Відповідачем-1 – ОСОБА_2 в іншій судовій справі вже були спроби у незаконний спосіб заволодіти майном, якого за рішенням Самарського районного суду м. Дніпро від 04.05.2023 у справі №201/4115/21 було визнано саме за Позивачем.

Таким чином, виходячи з того, що вжиття забезпечувального заходу у вигляді накладення арешту не може позбавити можливості користування нерухомістю, доцільним і співмірним позовним вимогам буде застосування забезпечувального заходу у вигляді накладення арешту та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, дарування, позичка, виділ часток та інше) по відчуженню Спірного майна.

Як передбачено положенням частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у заявника відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Також, на переконання сторони заявника (позивача) немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача-1, оскільки майно залишається в його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час (висновки вказаної вище постанови ВП/ВС) – до вирішення справи по суті.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст. 3, 15, 130, 151, 152 ЦПК України, п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006р., приймаючи до уваги те, що вид забезпечення позову про який просить Позивач по даній справі, співрозмірний із заявленими Позивачем вимогами, представник позивача просив накласти арешт на нерухоме майно, яке є об`єктами позову та мають титульного власника відповідача – ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на 1/2 частки: нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення №1а - магазин з кафе загальна площа (кв.м): 388,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; -        частину приміщення № 71, загальна площа 74,3 к.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;-        нежитлового приміщення №12, №14, загальна площа (кв.м): 209,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; -земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0101, площа (га): 0.3858 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Львівська обл., Дрогобицький р., с. Новий Кропивник;-        земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0100, площа (га): 0.25, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;-        житлового будинку, загальна площа (кв.м): 58.2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що зареєстровані за даними Реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Заборонити Відповідачу-1 - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, в тому числі державним реєстраторам, вчиняти будь-які дії по відчуженню 1/2 частки: -        нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення №1а - магазин з кафе загальна площа (кв.м): 388,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; частину приміщення № 71, загальна площа 74,3 к.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; -        нежитлового приміщення №12, №14, загальна площа (кв.м): 209,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; -        земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0101, площа (га): 0.3858 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Львівська обл., Дрогобицький р., с. Новий Кропивник; -        земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0100, площа (га): 0.25, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; -        житлового будинку, загальна площа (кв.м): 58.2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що зареєстровані за даними Реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суд, вивчивши доводи заяви, матеріали цивільної справи приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Подана до суду заява про забезпечення позову, подана з додержанням вимог ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та  забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

КЦС ВС у справі № 320/3560/18 від 25.09.2019 висловив позицію, згідно якої заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

З позову вбачається, що спір виник щодо визнання неправомірними дії приваного виконавця та скасування заявки на реалізацію майна, акту (актів) про проведений електронний аукціон (аукціони) майна боржника, складені приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А., визнання недійсними результатів електронних торгів нерухомого майна, визнання недійсними, скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів.

Згідно роз`яснень даних в п.4цієї постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Також, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно, співвласником (власником частини) спірного нерухомого майна зазначеного в позовній заяві є відповідач, ОСОБА_2 .

За інформацією, зазначеною в Реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідач ОСОБА_2 став власником частини Спірного майна на підставі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, серія та номери: 486, 487, 488, 489, 490, 491, що були видані 21.06.2023 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М..

Отже, з позовної заяви та долучених матеріалів вбачається, що між сторонами дійсно виник спір та ризики відчуження відповідачем спірного нерухомого майна об`єктивно підтверджуються доводами представника позивача, що викладені у заяві про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду від 17.12.2020 по справі № 910/11857/20).

На думку суду, забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частки нерухомого майна та заборона вчиняти будь-які дії в тому числі по відчуженню1/2 частки майна є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання неправомірними дії приваного виконавця та скасування заявки на реалізацію майна, акту (актів) про проведений електронний аукціон (аукціони) майна боржника, складені приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А., визнання недійсними результатів електронних торгів нерухомого майна, визнання недійсними, скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за відповідачем буде відповідати принципам цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладені обставини та положення закону, предмет позову та характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Захід забезпечення позову, якій просить застосувати позивач у вигляді заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо домоволодіння, не носить дискримінаційного характеру стосовно сторін у спорі, а його застосування здійснюється на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін, а тому застосовуючи саме такий захід забезпечення позову, суд враховує недопустимість обмеження інших прав відповідача відносно спірного майна, однак сама по собі заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії буде гарантувати виконання можливого рішення по справі у разі задоволення позову, що є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства, визначеного у п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України (як обов`язковість судового рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

У зв`язку з цим, суд вважає, що заява представника позивача, адвоката Весніна С.О. в частині забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149,150,153, 158 258-260, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача, адвоката Весніна С.О. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександри Михайлівни про визнання незаконними дій, визнання недійсними електронних торгів та їх результатів, визнання недійсними свідоцтв, скасування державної реєстрації прав– задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке є об`єктами позову та мають титульного власника відповідача – ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на 1/2 частки:

-нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення №1а - магазин з кафе загальна площа (кв.м): 388,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

-частину приміщення № 71, загальна площа 74,3 к.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

-нежитлового приміщення №12, №14, загальна площа (кв.м): 209,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0101, площа (га): 0.3858 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Львівська обл., Дрогобицький р., с. Новий Кропивник;

-земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0100, площа (га): 0.25, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

-житлового будинку, загальна площа (кв.м): 58.2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що зареєстровані за даними Реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, в тому числі державним реєстраторам, вчиняти будь-які дії по відчуженню 1/2 частки:

-нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення №1а - магазин з кафе загальна площа (кв.м): 388,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

-частину приміщення № 71, загальна площа 74,3 к.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

-нежитлового приміщення №12, №14, загальна площа (кв.м): 209,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0101, площа (га): 0.3858 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Львівська обл., Дрогобицький р., с. Новий Кропивник;

-земельної ділянки, кадастровий номер 4621285100:01:002:0100, площа (га): 0.25, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

-житлового будинку, загальна площа (кв.м): 58.2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що зареєстровані за даними Реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вжити заходів для термінового виконання ухвали про забезпечення позову.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпропетровська протягом 15 днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя:                                                                     Т.В. Нестеренко